ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року Справа № 923/893/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Євсікова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Чаплинського управління водного господарства

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.12.2013

у справі № 923/893/13

за позовом Чаплинського управління водного господарства

до Приватного акціонерного товариства "Агропромислове об'єднання "Красний Чабан"

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 03.09.2013 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 207138 грн. основного боргу, 3347,36 грн. річних, 829,38 грн. інфляційних, 7728,33 грн. пені та 4535,45 грн. судового збору.

20.09.2013 до господарського суду Херсонської області від відповідача надійшла заява в порядку ст. 121 ГПК України про відстрочення виконання рішення господарського суду Херсонської області від 03.09.2013 строком на два роки, до жовтня 2015 року.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 28.10.2013 (суддя Чернявський В.В.) у задоволенні заяви відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 (колегія суддів у складі: суддя Журавльов О.О. - головуючий, судді Савицький Я.Ф., Ярош А.І.) ухвалу господарського суду Херсонської області від 28.10.2013 скасовано та викладено резолютивну частину вказаної ухвали наступним чином: "Заяву ПАТ "Агропромислове об'єднання "Красний Чабан" задовольнити частково. Відстрочити виконання рішення господарського суду Херсонської області від 03.09.2013 у справі № 923/893/13 до 01 грудня 2014 року".

У касаційній скарзі Чаплинське управління водного господарства просить скасувати постанову апеляційного суду від 03.12.2013, а ухвалу господарського суду першої інстанції від 28.10.2013 залишити в силі. В обґрунтування касаційної скарги позивач стверджує, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушено вимоги ст.ст. 32, 33, 34, 36, 121 ГПК України.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, звертаючись з заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Херсонської області від 03.09.2013 строком на 2 роки, відповідач обґрунтовував її тим, що:

- внаслідок посухи протягом весняного періоду 2013 року на землях відповідача загинули посіви озимої пшениці на 450 га, а внаслідок несприятливих умов перезимівлі 2011-2012 років на площах товариства загинули посіви озимої пшениці на площі 939 га, озимого ячменю на площі 176 га, озимого ріпаку на площі 120 га, що підтверджується висновками торгово-промислової палати України № 1483/05-4 від 15.07.2013 та № 2932/05-4 від 21.12.2012;

- за договірними умовами до форс-мажорних обставин віднесено затримку фінансування або недофінансування з державного бюджету;

- бюджет на 01.08.2013 заборгував відповідачу 480000,00 грн. в якості часткової компенсації електроенергії на зрошенні, що підтверджується копією звіту про заборгованість за бюджетними коштами (форма № 7Д ,7м);

- за результатами господарської діяльності у 2 кварталі 2013 року відповідач має збиток у розмірі 585000,00 грн., про що зазначено у звіті про фінансові результати за той період;

- на поточному банківському рахунку у АТ "Райффайзен Банк Аваль" станом на 18.09.2013 немає достатніх коштів для виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При цьому вирішуючи питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Отже, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку відстрочки.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність, з огляду на подані відповідачем докази, підстав для надання відстрочки виконання рішення суду. При частковому задоволенні заяви про надання відстрочки виконання рішення суду, судом також було взято до уваги і інтереси позивача, оскільки відстрочка виконання рішення суду була надана строком на 1 рік, а не на 2 роки, як просив відповідач, тобто питання щодо відстрочки прийнято судом із дотриманням балансу інтересів сторін у даній справі.

Доводи касаційної скарги наведених висновків не спростовують.

З огляду на викладене, підстави для зміни або скасування прийнятої у справі постанови апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113, 121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Чаплинського управління водного господарства залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 у справі № 923/893/13 залишити без змін.

Головуючий суддя:В. Картере Судді: Т. Барицька О. Євсіков