Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року Справа № 910/24330/13 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Глос О.І.,розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Київський метрополітен"на постановувід 25.03.2014Київського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду міста Києва №910/24330/13за позовомКомунального підприємства "Київський метрополітен"до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВОРИТ-М"простягнення заборгованості в сумі 24 731,92 грн,за участю представників позивача - Загоровська Н.В.відповідача -не з'явилисьВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2014 у справі №910/24330/13 (суддя Пукшин Л.Г.) задоволені позовні вимоги Комунального підприємства "Київський метрополітен" (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВОРИТ-М" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди від 01.04.2008 №204-Упр(ДВ)-08 в загальній сумі 24731,92 грн. Стягнено з відповідача на користь позивача основну заборгованість в сумі 23042,45 грн, 3% річних в сумі 1689,47 грн та судові витрати.

Київський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд в зв'язку зі скаргою відповідача, постановою від 25.03.2014 (колегія суддів у складі головуючого судді Яковлєва М.Л, суддів Куксова В.В., Новікова М.М.) рішення місцевого господарського суду у справі скасував частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М" на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" заборгованість по орендній платі за договором від 01.04.2008 № 204-Упр(ДВ)-08 в розмірі 5304,56 грн, 3 % річних в розмірі 412,21 грн, судовий збір у розмірі 397,69 грн. В іншій частині позову відмовити".

Позивач з постановою Київського апеляційного господарського суду у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати, натомість рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст. ст. 629, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 286 Господарського кодексу України.

Зокрема, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано умов договору оренди, яким встановлено обов'язок наймача сплачувати орендні платежі до моменту повернення приміщення орендодавцю за актом приймання-передачі.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Представник відповідача не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого був належним чином повідомлений ухвалою Вищого господарського суду України від 28.05.2014.

Заслухавши пояснення присутнього у відкритому судовому засіданні представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 01.04.2008 між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАВОРИТ-М" (орендар) укладено договір оренди № 204-Упр(ДВ)-08, за умовами якого орендодавець на підставі рішення Київради від 12.07.07 № 1165/1826 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю (переходу), визначену відповідно до проектної документації тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіоском) орендаря, за адресою: станція метро "Республіканський стадіон" для торгівлі непродовольчими товарами (п.1.1 договору); об'єктом оренди є частина вестибюлю (переходу), визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіоском) орендаря, загальною площею 8,00 м2, згідно з викопіюванням схеми тимчасового розташування МАФ, що складає невід'ємну частину цього договору (п. 2.1 договору); вартість об'єкта оренди згідно із затвердженим 27.03.2008 звітом про експертну (незалежну) оцінку станом на 31.12.2007 становить 70288,00 грн. без ПДВ (п.2.2 договору); за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі рішення Київради від 12.07.2007 №1165/1826 та Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 №34/91, та на дату підписання договору місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 366,08 грн. за 1 м2 орендованої площі, що в цілому за об'єкт оренди станом на березень 2008 року складає 2928,67 грн без ПДВ. (п.3.1 договору); розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п.3.2 договору); всього сума по договору з урахуванням ПДВ з розрахунку за березень 2008 р. складає 3796,26 грн. Оплата по договору проводиться орендарем починаючи з дати підписання акта приймання-передачі, останнім днем оплати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві (п.3.5 договору); орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця (п.3.6 договору); орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі (п.4.2 договору); орендар після припинення дії договору оренди та у разі відмови у продовженні договору оренди зобов'язаний протягом 10 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі орендодавцю. У разі невиконання пункту 4.14 в силу вступає рішення Київради. При цьому оплата по договору нараховується орендодавцем та сплачується орендарем до дати фактичного повернення об'єкта оренди та підписання акту прийому-передачі (п.4.14 договору); у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт на момент передання його в оренду з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди (п.7.5 договору); у разі припинення дії цього договору орендар звільняє орендовану частину приміщення вестибюлю/переходу станції метро "Республіканський стадіон" в термін, визначений п.4.14 цього договору від своїх тимчасових огороджуючих конструкцій (п.8.5.6 договору); цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і відповідно до рішення Київської міської ради від 12.07.2007 №1165/1826 діє з 01.04.2008 до 31.03.2009 (п.9.1 договору).

На виконання умов договору позивач передав відповідачеві в оренду частину вестибюлю на станції метро "Республіканський стадіон" загальною площею 8,00 м2, що підтверджується актом прийому-передачі майна в оренду від 01.04.2008.

01.06.09 сторони уклали додаткову угоду № 545 до договору оренди № 204-Упр(ДВ)-08, якою внесли зміни до п. 3.5 договору та встановили орендну плату по договору з урахуванням ПДВ з розрахунку за червень 2009 р. в сумі 4765,01 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2011 у справі №16/457 визнано припиненим договір оренди № 204-Упр(ДВ)-08 від 01.04.2008 у зв'язку з закінченням строку його дії та вирішено виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАВОРИТ-М" з орендованого майна.

13.09.2011 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві складено акт опису й арешту майна на виконання наказу Господарського суду м. Києва № 16/457 про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВОРИТ-М".

У зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати за травень - вересень 2011 року, позивач надіслав відповідачеві претензією №1 від 14.09.2012, в якій вказав про необхідність сплати наявної заборгованості.

Втім, відповідач, зазначаючи про те, що з травня 2011 року він не використовує орендоване майно, відмовився від сплати зазначеної суми заборгованості, що і стало підставою для звернення Комунального підприємства "Київський метрополітен" до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за договором оренди від 01.04.2008 №204-Упр(ДВ)-08 в сумі 23042,45 грн та 3% річних в сумі 1689,47 грн.

Вирішуючи спір у справі, господарські суди попередніх інстанцій дійшли різних висновків щодо періоду можливого нарахування орендної плати позивачем та, відповідно, суми, яка підлягає стягненню.

Так, місцевий господарський суд, виходячи з того, що відповідач у справі взяв на себе зобов'язання зі сплати орендних платежів до моменту повернення орендованого приміщення за атом приймання-передачі, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, сума яких розрахована до дати складання такого акту.

Суд апеляційної інстанції з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі не погодився і, змінюючи рішення суду першої інстанції, вказав, що оскільки зобов'язання за договором оренди були припинені з 23.05.2011 внаслідок ухвалення судового рішення у справі № 16/457, нарахування орендної плати позивачем, з урахуванням пункту 4.14 договору щодо обов'язку повернути приміщення у 10-денний строк, могло здійснюватись останнім тільки до 02.06.2011, у зв'язку з чим зазначив про обґрунтованість позовних в сумі 5304,56 грн та 3% річних в сумі 412,21 грн.

Втім, з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна погодитися, враховуючи таке.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами частини 2 статті 762 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За умовами пунктів 9.1, 9.3, 9.5 договору оренди від 01.04.2008 №204-Упр(ДВ)-08 він діє з 01.04.2008 до 31.03.2009, може бути продовжений тільки за рішенням Київради і припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Факт припинення договору оренди від 01.04.2008 №204-Упр(ДВ)-08 у зв'язку з закінченням строку його дії встановлений постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2011 у справі №16/457, однак, беручи до уваги цю обставину, суд апеляційної інстанції у даній справі дійшов помилкового висновку про припинення зобов'язань за цим договором з перебігом встановленого пунктом 4.14 договору 10-денного строку для повернення орендованого майна після ухвалення вищезазначеної постанови від 23.05.2011 у справі № 16/457, ототожнивши припинення строку договору та припинення зобов'язань за договором оренди, строк дії якого закінчився.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Отже, враховуючи законодавчо встановлений порядок припинення зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, а також умови пунктів 3.5, 4.14 договору оренди від 01.04.2008 №204-Упр(ДВ)-08, якими сторони узгодили обов'язок орендаря вносити орендні платежі до моменту повернення приміщення за актом приймання передачі, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог орендодавця щодо стягнення орендної плати до 13.09.2011 - дати фактичного повернення орендованого майна за актом державного виконавця, складеним на виконання наказу Господарського суду м. Києва у справі № 16/457 про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВОРИТ-М" (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 № 3-54гс-12).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язання по внесенню орендної плати за період 10.05.2011 по 12.09.2011 в сумі 23042,45 грн, суд першої інстанції дійшов ґрунтовного висновку про стягнення, окрім основної заборгованості по орендній платі, нарахованих на цю суму 3% річних.

Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції, з яким безпідставно не погодився апеляційний господарський суд, про можливість стягнення орендних платежів до моменту повернення орендарем приміщення за актом прийому-передачі, колегія суддів вважає законним і ґрунтовним, в зв'язку з чим постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення місцевого господарського суду.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 у справі Господарського суду міста Києва №910/24330/13 скасувати.

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2014 у цій справі залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВОРИТ-М" на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" 913,50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Глос