Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року Справа № 925/1404/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Кролевець О.А., Шевчук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1"на рішення та постановугосподарського суду Черкаської області від 21.10.2015 Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 у справі№ 925/1404/15 господарського суду Черкаської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1"до1. ОСОБА_4 (відповідач-1); 2. ОСОБА_5 (відповідач-2); 3. ОСОБА_6 (відповідач-3)провизнання недійсним рішення зборів засновників, яке оформлено протоколом № 01/12/10 від 01.12.2010,за участю представників: від позивача не з'явивсявід відповідача-1не з'явивсявід відповідача-2не з'явивсявід відповідача-3не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сван-1" (далі - ТОВ "Сван-1") звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4.), ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5.), ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6.) про визнання недійсним рішення зборів засновників, яке оформлено протоколом № 01/12/10 від 01.12.2010.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 21.10.2015 у справі № 925/1404/15 (суддя Пащенко А.Д.) у задоволенні позову ТОВ "Сван-1" відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 (колегія суддів у складі: Жук Г.А. - головуючого, Мальченко А.О., Сухового В.Г.) рішення господарського суду Черкаської області від 21.10.2015 у справі № 925/1404/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Черкаської області від 21.10.2015 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 у справі № 925/1404/15, ТОВ "Сван-1" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати вказані судові акти та направити справу № 925/1404/15 на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 08.03-04/224 від 25.02.2016 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/1404/15.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2016 для розгляду справи № 925/1404/15 визначено колегію суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий (доповідач), Кролевець О.А., Шевчук С.Р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.02.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Кролевець О.А., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ТОВ "Сван-1" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 10.03.2016 об 11 год. 05 хв.

09.03.2016 до Вищого господарського суду України надійшло клопотання ТОВ "Сван-1" про відкладення розгляду справи № 925/1404/15 у зв'язку з участю представників позивача 10.03.2016 в інших справах.

Розглянувши зазначене клопотання, враховуючи строк розгляду касаційної скарги, встановлений ст. 1118 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зважаючи на те, що ухвалою Вищого господарського суду України від 29.02.2016 про призначення до розгляду касаційної скарги явка представників учасників судового процесу обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від них не витребовувались, а також з урахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 1117 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що неявка представника ТОВ "Сван-1" у судове засідання не перешкоджає розгляду касаційної скарги, у зв'язку з чим заявлене позивачем клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористались.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, відповідно до п. 3.3 статуту ТОВ "Сван-1", затвердженого загальними зборами Товариства, протокол № 16 від 22.02.2002, до складу учасників Товариства входять: ОСОБА_4 (частка у статутному фонді якої складає 3,66%), ОСОБА_5 (частка у статутному фонді якого складає 46,34%) та ОСОБА_6 (частка у статутному фонді якого складає 50%).

Згідно з п. 7.1 Статуту вищим органом управління Товариством є збори учасників, які складаються з учасників або призначених ними представників.

Збори учасників можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності Товариства (п. 7.6 Статуту).

Як визначено у п. 7.9 Статуту, збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, які володіють у сукупності більше як 60 відсотками голосів.

01.12.2010 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Сван-1", які оформлені протоколом № 01/12/10 від 01.12.2010.

Відповідно до вказаного протоколу на порядок денний загальних зборів учасників ТОВ "Сван-1" були віднесені питання щодо відчуження нерухомого майна Товариства.

Згідно з зазначеним протоколом на зборах були присутні та голосували учасники Товариства ОСОБА_6 (50% голосів) та ОСОБА_5 (46,34% голосів), які в сукупності володіють 96,34% голосів. У протоколі вказано, що необхідний кворум для проведення зборів є. Загальні збори повноважні приймати рішення, що відносяться до компетенції загальних зборів учасників Товариства.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що рішення загальних зборів учасників Товариства від 01.12.2010, оформлене протоколом № 01/12/10 від 01.12.2010, прийнято з порушенням вимог законодавства - за відсутності кворуму, оскільки ОСОБА_6, який володіє 50% голосів, не підписував протокол зборів, що свідчить про те, що він не приймав участі у зборах 01.12.2010. Також позивач вказує, що відсутні докази, які б підтверджували дотримання порядку скликання загальних зборів учасників, а рішення, які були прийняті, порушують права та інтереси Товариства.

Відповідно до ст. 97 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 145 ЦК України та ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Як роз'яснено у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Згідно з п. 18 вказаної постанови не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, із наявної в матеріалах справи копії протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Сван-1" вбачається, що 01.12.2010 на зборах учасників Товариства були присутні учасники Товариства у складі: ОСОБА_6 - 50% голосів та ОСОБА_5 - 46,34% голосів.

Відхиляючи твердження позивача про те, що ОСОБА_6 не підписував протокол загальних зборів учасників Товариства № 01/12/10, з посиланням на висновок експерта від 16.06.2015 № 1/546, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до положень ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу, при повному, всебічному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що вказаний висновок експерта від 16.06.2015 у кримінальній справі № 32013250000000218 про те, що підпис у протоколі № 01/12/10 від 01.12.2010 виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою з наслідуванням будь-якого справжнього підпису (підписів) ОСОБА_6, є лише одним із доказів у кримінальному провадженні, відкритому за фактом зловживання посадовцями своїм службовим становищем, і вироку у кримінальній справі, на момент розгляду даної справи, немає.

Водночас, господарські суди встановили, що в матеріалах справи міститься нотаріально посвідчена заява ОСОБА_6 від 08.10.2015 про те, що він, будучи засновником (учасником) ТОВ "Сван-1", ідентифікаційний код 25658686, приймав рішення та підписував протокол загальних зборів учасників Товариства № 01/12/10 від 01.12.2010 стосовно відчуження нерухомого майна цього товариства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент проведення спірних загальних зборів), загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Аналогічні положення також закріплено у п. 7.9 статуту Товариства.

Враховуючи викладене, зазначену заяву ОСОБА_6 від 08.10.2015, а також відсутність заперечень іншого учасника ОСОБА_5 щодо участі ОСОБА_6 у зборах, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що загальні збори учасників Товариства були проведені та рішення були прийняті за наявності кворуму.

Відхиляючи доводи позивача про порушення порядку скликання загальних зборів учасників Товариства, які відбулися 01.12.2010, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про їх необґрунтованість, оскільки вони ґрунтуються виключно на тому, що у Товариства відсутні документи на підтвердження скликання цих зборів, і такі документи не надані відповідачами.

При цьому, апеляційний господарський суд зазначив, що чинне законодавство не визначає обов'язковий спосіб повідомлення учасників про скликання загальних зборів, і цей спосіб може визначатись статутом товариства. Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, у статуті ТОВ "Сван-1" не визначено порядку та способу повідомлення учасників Товариства про скликання загальних зборів. Відтак, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що таке повідомлення могло бути зроблено як шляхом публікації у газеті, так і шляхом повідомлення електронною поштою, чи поштою шляхом направлення простого повідомлення тощо.

Зважаючи на викладене, колегією суддів касаційної інстанції визнаються обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що відсутність у Товариства документів, які б могли підтвердити скликання та проведення загальних зборів учасників Товариства 01.12.2010, тобто близько п'яти років тому, не спростовують наявний протокол зборів учасників Товариства від 01.12.2010, враховуючи при цьому, що самі учасники ТОВ "Сван-1" не заперечують факт проведення загальних зборів, наявності на них кворуму і не оспорюють прийняті зборами 01.12.2010 рішення.

З урахуванням встановлених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про те, що позивачем не наведені факти та обставини які б могли бути підставою для визнання оспорюваного рішення загальних зборів учасників Товариства від 01.12.2010 (протокол № 01/12/2010 від 01.12.2010) недійсним, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Крім того, апеляційний господарський суд вірно звернув увагу на те, що відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його учасники (акціонери), що, як обґрунтовано вказав суд апеляційної інстанції, також свідчить про безпідставність заявленого позову, оскільки жоден із учасників Товариства - позивача не оспорює рішення зборів від 01.12.2010.

Щодо заяви відповідача-3 про застосування строків позовної давності, яка була подана господарському суду Черкаської області під час розгляду справи в суді першої інстанції, слід зазначити таке.

Як роз'яснено у пп. 2.2 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову саме у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю, а не через пропуск позовної давності.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 та рішення господарського суду Черкаської області від 21.10.2015 у справі № 925/1404/15 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді О.А. Кролевець

С.Р. Шевчук