Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року Справа № 902/902/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Іванової Л.Б.суддівГольцової Л.А. (доповідач), Кролевець О.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4на рішення та постановуГосподарського суду Вінницької області від 27.08.2015 Рівненського апеляційного господарського суду від 10.11.2015у справі№ 902/902/15Господарського судуВінницької областіза позовом1. ОСОБА_4; 2. ОСОБА_5доПублічного акціонерного товариства "Сад Поділля"провизнання недійсним рішень загальних зборів від 21.04.2015за участю представників:

позивача-1: ОСОБА_6, дов. від 14.04.2015;

позивача-2: повідомлений, але не з'явився;

відповідача: Шевчук В.П., дов. від 18.05.2015;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 27.08.2015 у справі №902/902/15 (суддя Маслій І.В.) у позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Грязнов В.В., судді - Мельник О.В., Розізнана І.В.) рішення Господарського суду Вінницької області від 27.08.2015 у справі №902/902/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, просить прийняті у даній справі оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Відзив на касаційну скаргу від позивача-2 не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що статутний капітал відповідача становить 847227,00 грн, який поділено на 3388908 акцій з однаковою номінальною вартістю 0,25 грн кожна.

ОСОБА_4 є власником іменних простих акцій відповідача в кількості 305083 штук загальною номінальною вартістю 76270,75 грн, що становить 9,0024% у статутному капіталі відповідача, а ОСОБА_5 є власником іменних простих акцій відповідача в кількості 304931 штук загальною номінальною вартістю 76232,75 грн, що становить 8,9980% у статутному капіталі відповідача.

Станом на 15.04.2015, згідно з переліком, складеним ТОВ "Магістр", акціонерами відповідача, в тому числі позивачами, відкрито 377 рахунків у депозитарній установі на 2386013 акцій.

21.04.2015 відбулись річні загальні збори ПАТ "Сад Поділля", які оформлені протоколом № 1. Участь у зборах приймали 22 особи, з яких 7 - власники голосуючих акцій. За підрахунками реєстраційної комісії (протокол реєстраційної комісії від 21.04.2015 № 1), загальна кількість голосів, що належать особам, які зареєструвалися для участі у зборах складає 1580925 в тому числі 1545721 голосуючих акцій, що загалом становить 64,78% голосуючих акцій.

Судами встановлено, що позивачі звернулись до суду з даним позовом про визнання недійсним рішень загальних зборів від 21.04.2015 з підстав проведення зборів за відсутності кворуму. В обґрунтування позову позивачі послались на порушення відповідачем положень ст. 41 Закону України "Про акціонерні товариства" та п. 10 Розділу VI Перехідних положень Закону України "Про депозитарну систему України".

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з положень ст. 34, 41 Закону України "Про акціонерні товариства" та п. 10 Розділу VI Перехідних положень Закону України "Про депозитарну систему України" та, надавши оцінку всім матеріалам справи в сукупності, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, суди виходили з того, що з урахуванням вимог наведеного законодавства, а також того, що правомочність загальних зборів визначається на підставі реєстру акціонерів у день проведення загальних зборів, а не фактичної участі акціонерів у прийнятті загальними зборами рішень, і матеріалами справи доведено належне оформлення реєстру акціонерів, згідно з яким, кількість голосуючих акцій в день зборів становила 64,78%, тому підстави для визнання зборів відповідача від 21.04.2015 недійсними відсутні.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинне прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Частиною 1 ст. 34 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення загальних зборів відповідача) передбачено, що у загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники.

Наявність кворуму загальних зборів визначається реєстраційною комісією на момент закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах акціонерного товариства. Загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками більш як 50 відсотків голосуючих акцій (ст. 41 Закону України "Про акціонерні товариства " у відповідній редакції).

Відповідно до п.п. 6.2, 6.2.3, 6.2.6 статуту відповідача загальні збори є вищим органом Товариства. Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах складається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. Обмеження права акціонера на участь у загальних зборах встановлюється законом.

Пунктом 10 розділу VI Перехідних положень Закону України "Про депозитарну систему України" встановлено, що власник цінних паперів, які були дематеріалізовані, зобов'язаний звернутися до обраної емітентом депозитарної установи та укласти з нею договір про обслуговування рахунка в цінних паперах від власного імені або здійснити переказ прав на цінні папери на свій рахунок в цінних паперах, відкритий в іншій депозитарній установі.

У разі якщо власник цінних паперів протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом не уклав з обраною емітентом депозитарною установою договору про обслуговування рахунка в цінних паперах від власного імені або не здійснив переказ належних йому прав на цінні папери на свій рахунок у цінних паперах, відкритий в іншій депозитарній установі, цінні папери такого власника (які дають право на участь в органах емітента) не враховуються при визначенні кворуму та при голосуванні в органах емітента.

Обмеження щодо врахування цінних паперів при визначенні кворуму та при голосуванні в органах емітента встановлюються депозитарною установою в системі депозитарного обліку протягом одного робочого дня після закінчення строку, зазначеного в абзаці другому цього пункту.

Скасування таких обмежень здійснюється депозитарною установою протягом одного робочого дня після укладення власником цінних паперів з депозитарною установою договору про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Особливості депозитарного обліку цінних паперів, прав на цінні папери, власники яких не виконали вимоги абзаців першого та другого цього пункту, та порядок встановлення і скасування обмежень, передбачених абзацом третім цього пункту, визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Статтею 34 ГПК України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 1117 ГПК України).

З огляду на встановлені попередніми судовими інстанціями обставини справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди вірно застосували норми вищенаведеного матеріального та процесуального права та цілком обґрунтовано визначили відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки кворум для проведення загальних зборів відповідача був обчислений вірно.

Доводи скаржника були предметом розгляду в суді апеляційної інстанції і фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції, з огляду на приписи ст. 1115, 1117 ГПК України.

Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 27.08.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 у справі № 902/902/15 - без змін.

Головуючий суддя Л.Б. ІВАНОВА

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

О.А. КРОЛЕВЕЦЬ