Постанова ВГСУ від 08.07.2015 року у справі №29/5005/6896/2011

Друк

Пошук

263

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Історія справи

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року Справа № 29/5005/6896/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М.- головуючого Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.розглянувши касаційні скарги1. Фізичної особи ОСОБА_4 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на ухвалувід 18.05.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду (про повернення апеляційної скарги на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2011)у справі№29/5005/6896/2011 господарського суду Дніпропетровської областіза заявою боржникаФізичної особи-підприємця ОСОБА_5 провизнання банкрутомліквідаторарбітражний керуючий Шевцов Євген Вікторович

представники сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2011 порушено провадження у справі №29/5005/6896/2011 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5, Боржник) за заявою останнього в порядку норм ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2011 (суддя - Полєв Д.М.) ФОП ОСОБА_5 визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором Боржника призначено арбітражного керуючого Шевцова Є.В.

Не погодившись із вказаною вище постановою, фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4.) звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2011 та припинити провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 (головуючий суддя - Білецька Л.М., судді: Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.) клопотання ФОП ОСОБА_4 про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2011 відхилено. Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2011 повернуто без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, ФОП ОСОБА_4 та фізична особа ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2015, визнати поважною причину пропуску строку на апеляційне оскарження постанови господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2011, поновити строк на апеляційне оскарження постанови господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2011 та направити справу для розгляду до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Касаційні скарги мотивовані порушенням судом апеляційної інстанції ст.ст. 55, 129 Конституції України, а також норм процесуального права, зокрема ст.93 ГПК України.

Заявник касаційних скарг звернувся до Вищого господарського суду України з заявою від 03.07.2015 про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю взяти участь в судовому засіданні з посиланням на сімейні обставини.

Обставиною, яка зумовлює відкладення розгляду справи є неможливість вирішення справи в даному судовому засіданні з врахуванням підстав, наведених в ст. 77 ГПК України. Зазначені підстави оцінюються судом з метою реалізації передбаченого процесуальним законом права на відкладення справи.

Суд касаційної інстанції, розглянувши відповідну заяву не вбачає підстав для її задоволення з огляду на визначений ст. 1118 ГПК України строк розгляду касаційної скарги та виходячи з того, що заява стосується особистих обставин скаржника і не доводить суду об'єктивної перешкоди для касаційного перегляду судового рішення. При цьому, колегією суддів також враховано, що ФОП ОСОБА_4 та фізичною особою ОСОБА_4 подані у письмовій формі касаційні скарги, що містять вимоги із зазначенням суті порушення та неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відхиляючи клопотання ФОП ОСОБА_4 про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою на постанову місцевого господарського суду про визнання Боржника банкрутом, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не вказано причин подання апеляційної скарги після закінчення процесуального строку, встановленого на її подання, які б могли вважатись поважними у розумінні ст. 53 ГПК України, тобто такими, що об'єктивно унеможливлювали своєчасне подання апеляційної скарги.

Заперечуючи такі висновки апеляційного суду, ФОП ОСОБА_4 та фізичною особою ОСОБА_4 у касаційних скаргах зазначено про порушення її майнових прав, оскільки до складу ліквідаційної маси включено майно, що є спільною сумісною власністю подружжя (ОСОБА_5 та ОСОБА_4.). При цьому, заявник касаційної скарги в обґрунтування поважності підстав пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою посилається на те, що вона випадково дізналась про банкрутство ФОП ОСОБА_5, оскільки останній це приховував, надавши копію оскаржуваного судового рішення лише 05.05.2015, а з апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_4 звернулася 07.05.2015.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони викладені без врахування встановлених апеляційним судом обставин справи та з невірним застосуванням норм законодавства.

Згідно приписів ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульовано ст. 53 ГПК України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, виходячи із встановлення поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Таким чином, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити обґрунтований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Апеляційним судом зазначено, що в обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2011 ФОП ОСОБА_4 посилалася, зокрема, на те, що вона випадково дізналась про банкрутство ФОП ОСОБА_5, оскільки останній (чоловік заявника апеляційної скарги) це приховував, надавши копію згаданої постанови суду лише 05.05.2015.

Як встановив суд апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, апеляційна скарга на постанову від 15.06.2011 подана заявником 07.05.2015, проте, строк апеляційного оскарження зазначеного судового рішення закінчився 27.06.2011.

При цьому, суд апеляційної інстанції вказав на відсутність в даному випадку обставин, що об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом встановленого ГПК України строку.

Отже, враховуючи аналіз наведених норм процесуального права та встановлені апеляційним судом обставини, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відхилення клопотання ФОП ОСОБА_4 про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою, оскільки заявником не наведено поважних причин, які перешкоджали своєчасному оскарженню постанови місцевого господарського суду.

За таких обставин справи, доводи касаційних скарг не знайшли свого підтвердження, не спростовують обґрунтованих висновків апеляційного суду, тому оскаржувана ухвала цього суду від 18.05.2015 підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Враховуючи викладене та керуючись нормами ст.ст. 41, 53, 93, 97, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -