ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2014 року Справа № 910/13953/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Козир Т.П. Губенко Н.М.,, Іванової Л.Б. ( доповідач),розглянувши матеріали касаційної скарги Галькевич Алли Володимирівнина ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 02.12.2013у справі№ 910/13953/13 Господарського суду міста Києваза позовомГалькевич Алли Володимирівнидо Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"провизнання недійсним рішення загальних зборів акціонерівза участю представників сторін:

позивача: Черненко В.А., дов. від 03.09.2013 №1312

відповідача: Радченко А.М., дов. від 23.02.2011 №101/11.5.2

ВСТАНОВИВ:

Галькевич Алла Володимирівна звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", які відбулись 26.04.2013.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 у справі № 910/13953/13 (суддя Босий В.П.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Галькевич Алла Володимирівна звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила зазначене рішення скасувати, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 (колегія суддів у складі: головуючого судді Суліма В.В., суддів Рєпіної Л.О., Тарасенко К.В.) відмовлено Галькевич Аллі Володимирівні у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Галькевич Алли Володимирівни на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 у справі № 910/13953/13 повернуто.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Галькевич Алла Володимирівна звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 у цій справі та направити апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про її прийняття до провадження.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

До Вищого господарського суду України надійшли заперечення Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на касаційну скаргу, в яких відповідач просить касаційну скаргу Галькевич Алли Володимирівни залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 у справі № 910/13953/13 - без змін.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 у справі № 910/13953/13 відмовлено повністю у задоволенні позову Галькевич Алли Володимирівни до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", які відбулись 26.04.2013.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Галькевич Алла Володимирівна звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила поновити строк на подання апеляційної скарги, скасувати зазначене рішення, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, виходив з того, що скаржник був присутній у судовому засіданні 23.09.2013 і був обізнаний про результат розгляду справи, однак не скористався своїм правом звернутися з клопотанням про отримання рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 у справі № 910/13953/13, як це було зроблено відповідачем 01.10.2013; скаржник мав можливість звернутися з апеляційної скаргою в строк, а саме з 07.10.2013, проте апеляційну скаргу було подано лише 28.10.2013; в апеляційній скарзі та у самому клопотанні про відновлення строку на подання апеляційної скарги скаржником не обґрунтовано поважність причин, які зумовили неможливість подання апеляційної скарги в період з 07.10.2013 до 28.10.2013 та не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували поважність таких причин.

Таким чином, відмовляючи у відновлені пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності поважних причин пропуску процесуального строку, встановленого для подання апеляційної скарги.

Як передбачено статтею 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно із статтею 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

При цьому, Господарський процесуальний кодекс не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, а тому, у кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, позивач посилається на те, що на день звернення до суду апеляційної інстанції позивач не отримав копію оскаржуваного рішення, а з текстом рішення ознайомився на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Статтею 87 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

За змістом статті 87 Господарського процесуального кодексу України надіслання повних рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, законом не передбачено. Водночас ці сторони, прокурор, треті особи (які були присутні в судовому засіданні) мають право згідно з частиною другою статті 22 ГПК знайомитися з відповідними процесуальними актами, знімати їх копії, а також заявляти клопотання про видачу їм належно засвідчених копій судових рішень.

З оскаржуваної ухвали вбачається, що апеляційний господарський суд врахувавши, що скаржник був присутній у судовому засіданні і був обізнаний про результат розгляду справи, однак не скористався своїм правом на отримання рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2013, надавши з урахуванням вищенаведених приписів норм процесуального права оцінку поважності причин пропуску процесуального строку, наведених скаржником, обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2013.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків апеляційного господарського суду, викладених в оскаржуваній ухвалі, та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм права, а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Галькевич Алли Володимирівни залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 у справі № 910/13953/13 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Козир

судді: Н. Губенко

Л. Іванова