ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 909/106/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Вовка І.В. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: не з'явився не з'явився не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністраціїна рішення та постановуГосподарського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2016 року Львівського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2016 рокуу справі№ 909/106/16за позовомприватного підприємства "Сем"доДепартамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністраціїтретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаДержавна казначейська служба Українипро стягнення 244 204,14 грн

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 244 204,14 грн, з яких 41 556,65 грн - 3% річних та 202 647,49 грн інфляційній втрати.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської від 25.05.2016 (головуючий - Шкіндер П. А., судді - Максимів Т.В., судді Грица Ю. І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 (головуючий - Бонк Т.Б., судді - Бойко С.М., Якімець Г.Г.), позов задоволено частково.

Стягнуто з Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації на користь приватного підприємства "Сем" 244 127,57 грн, з яких 41 480,08 грн - 3% річних, 202 647,49 грн - інфляційні втрати та судовий збір.

В частині стягнення з Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації 76,57 грн 3% річних відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким в позові відмовити.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами, 19.12.2012 між Головним управлінням регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської ОДА (замовник) та ПП "Сем" (підрядник) було укладено договір підряду № 135, за умовами якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт по об'єкту " Капітальний ремонт приміщення на бульварі Лесі Українки, 47 в м. Коломиї".

За п. п. 8., 10. договору договірна ціна робіт є невід'ємною частиною договору, визначається на основі локального кошторису, є приблизною і складає 971 520,00 грн, уточнення приблизної договірної ціни буде здійснюватися в міру виконання робіт.

20.12.2012 між Головним управлінням регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської ОДА (замовник) і ПП "Сем" (підрядник) було укладено договір № 144 на виконання підрядних робіт, за п. 1 якого замовник доручив, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт по об'єкту - "Капітальний ремонт приміщення територіального об'єднання "Українське товариство охорони глухих" на вул. Чорновола, 25, в м. Коломия Івано-Франківської області".

Відповідно до п. 8. договору договірна ціна робіт є невід'ємною частиною договору, визначається на основі локального кошторису є приблизною і складає 29 444,00 грн.

20.12.2012 між Головним управлінням регіонального розвитку та будівництва Івано- Франківської обласної державної адміністрації (замовник) та приватним підприємством "Сем" (підрядник) було укладено договір підряду № 145 на виконання підрядних робіт, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт по об'єкту "Капітальний ремонт північного та західного фасадів музею історії м. Коломиї на вул. Шухевича, 80 в м. Коломия, Івано-Франківської області.

Договірна ціна робіт є невід'ємною частиною договору, визначається на основі локального кошторису є приблизною і складає 82 448, 00 грн (п. 8. договору)

За п. п. 52., 54., 56. договорів розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися із урахуванням положень Загальних умов на підставі актів виконаних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт КБ-3 проміжними платежами в міру виконання робіт за повністю завершені роботи.

Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті (якщо здійснюються проміжні платежі і договірна ціна є твердою), визначаються в межах вартості робіт, передбачених договірною ціною, із урахуванням виконаних обсягів робіт та їх вартості за одиницю виміру. Проміжні платежі за виконані роботи здійснюються в межах не більше, як 95 відсотків їх загальної вартості за договірною ціною.

За змістом п. 71. договорів № 135, № 144, № 145 вони набирають чинності з моменту їх підписання і скріплення печатками сторін та діють до 31.12.2012.

ПП "Сем" свої зобов'язання за договорами підряду № 135, № 144 та № 145 виконало, що підтверджується актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт, проте відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, що і стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення заборгованості за договорами.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2014 у справі № 909/74/14 позов було задоволено та стягнуто із відповідача на користь позивача 608 869,25 грн основного боргу за договором підряду № 135, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.03.2014 у справі № 909/72/14 стягнуто із відповідача 78 131, 80 грн заборгованості за договором № 145. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.03.2014 у справа № 909/73/14 позов задоволено та стягнуто із відповідача 29 444,00 грн заборгованості за договором № 144.

Як встановлено судами, загальна сума основного боргу становила 716 445,05 грн.

На виконання рішення господарських судів, відповідач сплатив 23.12.2014 - 160 000,00 грн, 25.12.2014 - 300 000,00 грн, 26.12.2014 - 148 869,25 грн, 02.04.2015 - 29 444,00 грн, 02.04.2015 - 82 244,00 грн, 02.04.2015 - 19 868,36 грн.

Ухвалами Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2014, від 22.08.2014, від 23.09.2014, залишеними без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2014, від 23.10.2014 та від 23.11.2014 у справах № 909/73/14, № 909/72/14, № 909/74/14 здійснено процесуальне правонаступництво та замінено головне управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації (у зв'язку з ліквідацією останнього) на його правонаступника - департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

Предметом спору є стягнення з відповідача 41 556,65 грн - 3% річних та 202 647,49 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, тому висновок суду касаційної інстанції про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 625 ЦК України є обґрунтованим.

Господарські суди, врахувавши обставини встановленні у справах № 909/74/14, № 909/72/14, № 909/73/14, а також прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами та здійснивши перерахунок 3 % річних, прийшли до правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 41 480,08 грн 3 % річних.

Проте, не можна погодитись з рішеннями господарських судів в частині стягнення з відповідача на користь позивача 202 647, 49 грн інфляційних втрат виходячи з такого.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань.

Отже, судами при стягненні з відповідача 202 647, 49 грн інфляційних втрат не було враховано суму заборгованості, періоди її сплати, а також, що індекс інфляції на суму 716 445,05 грн розраховується за період з лютого 2013 р. по листопад 2014 р., а на суму 107 575, 80 за період з грудня 2014 по березень 2015 р. та, що з відповідача підлягає стягненню 180 395,58 грн інфляційних втрат, а тому рішення Господарського суду Івано-Франківської від 25.05.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2016, в частині стягнення з Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації на користь приватного підприємства "Сем" 202 647, 49 грн інфляційних втрат підлягають зміні та стягненні з відповідача 180 395,58 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам з позивача на користь відповідача - Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації необхідно стягнути судові витрати, що складаються з сум судового збору, сплаченого ним за подачу апеляційної і касаційної скарг у розмірі 770,04 грн (368,28 грн - за апеляційну скаргу і 401,76 грн - за касаційну скаргу), а також підлягає зміні рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача судового збору на користь позивача за подачу позовної заяви, шляхом зменшення його з 3 661,91 грн до 3 328, 26 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2016 року у справі за № 909/106/16 в частині стягнення з Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації на користь приватного підприємства "Сем" інфляційних втрат змінити, зменшивши їх розмір з 202 647,49 грн до 180 395,58 грн.

Змінити рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2016 року в частині стягнення з Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації на користь приватного підприємства "Сем" судового збору за подання позовної заяви, зменшивши суму судового збору, що підлягає стягненню з відповідача з 3 661,91 грн до 3 328, 26 грн.

Стягнути з приватного підприємства "Сем" (78200, вул. Довбуша, 65а, м. Коломия, Івано-Франківська, код ЄДРПОУ 25066916) на користь Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (76004, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 38163425) 770,04 грн відшкодування судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

В решті рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2016 року у справі за № 909/106/16 залишити без змін.

Доручити Господарському суду Івано-Франківської області видати накази.

Головуючий, суддя Л. СтратієнкоСуддя І. ВовкСуддя І. Кондратова