Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 року Справа № 917/506/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кочерової Н.О. (доповідач),суддівІванової Л.Б., Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївнина постановуХарківського апеляційного господарського суду від 30.07.2015у справі№ 917/506/15 господарського суду Харківської області за позовомпублічного акціонерного товариства "Банк "Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївнидотовариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Центр Полтава"простягнення 4 603 337,33 грнза участю представників сторін:

від позивача: Лаврін О.В., дов. від 16.06.2015

від відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року публічне акціонерне товариство "Банк "Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Центр Полтава" про стягнення з відповідача, як поручителя боржника, заборгованості за кредитним договором № 0004/10/25-КLІ від 20.01.2010 у сумі 4 603 337,33 грн, з яких: 3 960 518,40 грн - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, 642 818,93 грн - прострочена заборгованість зі сплати процентів.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням позичальником своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування згідно з кредитним договором № 0004/10/25-КLІ від 20.01.2010, у зв'язку з чим, за твердженням позивача, відповідальність перед позивачем за невиконання зобов'язань по вказаному кредитному договору в повному обсязі має нести відповідач, як поручитель позичальника за договором поруки № 0004/10/25-КLІ/S-З від 22.07.2010, укладеним між банком та відповідачем.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.06.2015 (суддя Шарко Л.В.) в задоволенні позову відмовлено.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що зобов'язання за договором поруки припинились, оскільки кредитор (позивач) звернувся до поручителя (відповідача) з вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором № 0004/10/25-КLІ від 20.01.2010 після спливу строку, передбаченого договором поруки для звернення з відповідною вимогою, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову з огляду на припинення поруки.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2015 (склад колегії суддів: Пелипенко Н.М., - головуючий, Бондаренко В.П., Івакіна В.О.) апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко І.М. залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2015 - без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Банк "Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко І.М. просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Зі змісту ст.1117 ГПК України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 22.07.2010 між публічним акціонерним товариством "Банк "Форум" (банк, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Полтава Моторс" (позичальник) укладено кредитний договір № 0004/10/25-KLI (далі за текстом - кредитний договір), відповідно до якого банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти у формі відновлювальної кредитної лінії для поповнення обігових коштів та на погашення заборгованості згідно договору поруки з максимальним лімітом заборгованості в сумі 5 000 000,00 грн строком користування до 21.07.2011, а позичальник зобов'язався, зокрема, своєчасно повернути суму наданих кредитних коштів в повному обсязі та сплачувати проценти за користування кредитними коштами.

До вказаного кредитного договору між сторонами були укладені додаткові угоди: № 1 від 23.07.2010, № 2 від 11.11.2010, якими змінено номера рахунків для обліку процентів та сплати кредитних коштів.

В забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за вказаним кредитним договором 22.07.2010 між публічним акціонерним товариством "Банк "Форум", як кредитором, та товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Центр Полтава", як поручителем, було укладено договір поруки № 0004/10/25-KLI/KLI/S -3 (далі за текстом - договір поруки), відповідно до умов якого поручитель поручився перед кредитором за виконання позичальником - ТОВ "Полтава Моторс" зобов'язань за кредитним договором № 0004/10/25-KLI від 22.07.2010 та додаткових угод до нього, у повному обсязі, за умовами якого боржник зобов'язався повернути кредиторові кредитні кошти строком до 21.07.2011, сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами з розрахунку 24,0% річних і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених кредитним договором.

Згідно з п. 2.1. договору поруки поручитель зобов'язався в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість по кредитному договору, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, штраф, пеню та інші платежі, передбачені кредитним договором.

На виконання умов кредитного договору банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти згідно з його заявками на загальну суму 3 960 518,40 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи заявками та меморіальними ордерами (а.с. 27-36).

Однак, позичальник - ТОВ "Полтава Моторс" свої зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування за кредитним договором № 0004/10/25-KLI від 22.07.2010 не виконало, у зв'язку з чим його заборгованість станом на 20.01.2015 склала 4 603 337,33 грн, з яких: 3 960 518,40 грн - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, 642 818,93 грн - прострочена заборгованість зі сплати процентів.

У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором 25.12.2014 банк направив на адресу поручителя вимогу про виконання зобов'язань. Вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення, що і стало підставою для звернення банку з позовом у даній справі про стягнення з поручителя - ТОВ "Альфа Центр Полтава" заборгованості в сумі 4 603 337,33 грн.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема порукою.

Як встановлено судами попередніх інстанцій виконання зобов'язань позичальника - ТОВ "Полтава Моторс" за кредитним договором № 0004/10/25-KLI від 22.07.2010 було забезпечено порукою відповідно до договору поруки № 0004/10/25-KLI/KLI/S-3 від 22.07.2010, укладеного між позивачем та відповідачем.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Загальні підстави припинення поруки, яка за своєю правовою природою є зобов'язанням, передбачені у главі 50 ЦК України, а спеціальні (додаткові) підстави її припинення визначено у ст. 559 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 17.09.2014 у справі № 6-53 цс14.

В пунктах 1.2., 2.3. кредитного договору та пункті 1.1. договору поруки сторони визначили, що кредитні кошти за кредитним договором № 0004/10/25-KLI від 22.07.2010 надаються строком до 21.07.2011, повернення яких позичальник здійснює щомісячно з липня 2010 року по грудень 2010 по 14 000,00 грн та щомісячно з січня 2011 року по травень 2011 року по 100 000,00 грн, а в червні 2011 року - перегляд графіку зниження ліміту кредитування.

В п. 2.6. кредитного договору встановлено обов'язок позичальника сплачувати щомісячно проценти за користування кредитними коштами

Отже, позичальник - ТОВ "Полтава Моторс" (а відтак і поручитель) первинно взяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 21.07.2011, сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком.

Згідно з п. 7.3. кредитного договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Таким чином, поряд з установленням строку дії договору, сторони в зазначених пунктах 1.2. кредитного договору та 1.1. договору поруки встановили кінцевий строк виконання основного зобов'язання за кредитним договором № 0004/10/25-KLI, а саме: 21.07.2011, а також в п.п. 2.3., 2.6. кредитного договору встановили строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на підставі кредитного договору.

Докази внесення змін до умови кредитного договору та договору поруки щодо вказаного строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором в матеріалах справи відсутні.

В пункті 4.1. договору поруки сторони визначили, що порука припиняється, якщо кредитор протягом одного року від настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя.

Зазначена умова договору поруки є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов'язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Врахувавши наведене, суди попередніх інстанцій вірно встановили, що право банку на звернення до поручителя з відповідною вимогою існувало у позивача з 22.07.2011 по 21.07.2012.

Однак, позивач з вимогою (вих. № 16735/3.1) звернувся до поручителя лише 25.12.2014, тобто, вже після спливу строку, встановленого договором поруки.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що зобов'язання за договором поруки припинились, оскільки позивач не скористався правом, наданим ст.ст. 554 та 559 ЦК України, та не пред'явив своєчасно у визначений договором поруки строк вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову з огляду на припинення поруки.

Матеріали справи свідчать про те, що виносячи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення відповідно до вимог закону та обставин справи. Переглядаючи справу повторно, в порядку ст.101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте рішення без змін. Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2015 у справі № 917/506/15 - без змін.

Головуючий Н. Кочерова

Судді Л. Іванова

В. Саранюк