Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року Справа № 5017/1088/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С.,суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "АЛДІ", м. Іллічівськ, Одеська обл.на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 рокуу справі господарського суду Одеської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АЛДІ", м. Іллічівськ, Одеська обл.доДержавного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт", м. Іллічівськ, Одеська обл.провизнання недійсною додаткової угоди до договору про спільну діяльність

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛДІ" (далі за текстом - ТОВ "АЛДІ") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (далі за текстом - ДП "Іллічівський морський торговельний порт") про визнання недійсною додаткової угоди від 17.08.2005 року № 5 до договору про спільну діяльність від 17.04.2002 року № 97-0.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.04.2012 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 27.04.2012 року.

В подальшому розгляд справи судом неодноразово відкладався.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.06.2012 року було призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз та провадження у справі зупинено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.09.2012 року поновлено провадження у справі для розгляду клопотання експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, розгляд справи призначено на 10.10.2012 року та провадження у справі зупинено до 10.10.2012 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.10.2012 року клопотання судового експерта задоволено частково, надіслано судовому експерту надані стороною копії документів, надіслано копії матеріалів справи і на період проведення експертизи провадження у справі судом зупинено.

15.10.2012 року до господарського суду Одеської області надійшло клопотання ДП "Іллічівський морський торговельний порт" про поновлення провадження у справі та припинення провадження у справі № 5017/1088/2012, яке мотивовано тим, що в провадженні господарського суду Одеської області знаходилась справа № 11/17-5110-2011 за позовом ДП "Іллічівський морський торговельний порт" до ТОВ "АЛДІ" про розірвання договору про спільну діяльність від 17.04.2002 року № 97-0 та припинення права власності на частку у спільному майні та за зустрічним позовом ТОВ "АЛДІ" до ДП "Іллічівський морський торговельний порт" про визнання недійсною додаткової угоди від 17.08.2012 року № 5 до договору про спільну діяльність від 17.04.2002 року № 97-0. Рішенням господарського суду Одеської області від 23.01.2012 року у справі № 11/17-5110-2011 залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій позовні вимоги ДП "Іллічівський морський торговельний порт" задоволено у повному обсязі: договір про спільну діяльність від 17.04.2002 року № 97-0 - розірвано; в задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "АЛДІ" - відмовлено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.12.2012 року провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи на 19.12.2012 року.

17.12.2012 року від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло до суду повідомлення про неможливість надання висновку економічної експертизи, в зв'язку з неотриманням експертом витребуваних додаткових матеріалів у встановлені терміни.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.12.2012 року залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського сулу від 10.08.2015 року провадження у справі № 5017/1088/2012 було припинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки є рішення господарського суду у іншій справі - № 11/17-5110-2011, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, так як фактичні обставини укладання сторонами додаткової угоди № 5 до договору про спільну діяльність та її відповідність приписам чинного законодавства України, заявлені та конкретизовані ТОВ "АЛДІ" по справі № 5017/1088/2012, розглянуті в повному обсязі при вирішенні питання про відхилення зустрічного позову по справі № 11/17-5110-2011 про визнання недійсною додаткової угоди від 17.08.2005 року № 5.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ТОВ "АЛДІ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 року та ухвалу господарського суду Одеської області від 19.12.2012 року та передати справу на розгляд до господарського суду першої інстанції.

ДП "Іллічівський морський торговельний порт" до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Сторін згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим законом процесуальним правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; 1-1) відсутній предмет спору; 2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом; 5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Отже, перелік підстав припинення провадження у справі є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

За приписами процесуального законодавства, предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондується зі способами захисту права та стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Така вимога повинна мати правовий характер, а також бути підвідомчою суду.

Підставою позову є фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки. Підстава позову складається із таких юридичних фактів, які підтверджують наявність спірних взаємовідносин та приналежність сторін до цієї справи.

Відтак, зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального та процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені в позовній заяві, не може розумітись як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послались не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме ті норми матеріального та процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що спір у справі № 5017/1088/2012 виник між ТОВ "АЛДІ" та ДП "Іллічівський морський торговельний порт"; предметом позову по даній справі є визнання недійсною додаткової угоди № 5 до договору про спільну діяльність у зв'язку з тим, що на момент її укладення ТОВ "АЛДІ" не мало необхідного обсягу цивільних прав для здійснення контролю за діяльністю порту та не було органом управління порту.

В письмових поясненнях від 10.05.2012 року позивач по справі посилався на норми ст. ст. 1130 - 1137 Цивільного кодексу України та зазначав, що підставою позову по справі № 5017/1088/2012 є неможливість ТОВ "АЛДІ" набути необхідних прав для виконання взятих на себе обов'язків - збільшувати фінансові показники порту, якими у відповідності до приписів ст. 142 Господарського кодексу України є прибуток ТОВ "АЛДІ" та ДП "Іллічівський морський торговельний порт".

Водночас, спір у справі № 11/17-5110-2011 виник між ДП "Іллічівський морський торговельний порт" та ТОВ "АЛДІ" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерства інфраструктури України - за первісним позовом та між ТОВ "АЛДІ" та ДП "Іллічівський морський торговельний порт" - за зустрічним позовом; предметом зустрічного позову є визнання недійсною додаткової угоди № 5 до договору про спільну діяльність; підставою зустрічного позову є помилка в істотних умовах договору.

В рішенні господарського суду Одеської області від 23.01.2012 року та постанові Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2012 року по справі № 11/17-5110-2011 досліджено в повному обсязі фактичні обставини, за якими, як вважає позивач, він помилився при укладанні додаткової угоди від 17.08.2005 року № 5 до договору про спільну діяльність, а саме: правовідносини сторін за договором в частині розрахунків фінансових показників за наслідками спільної діяльності, з огляду на їх відповідність нормам ст. ст. 1130, 1132, 1137 Цивільного кодексу України та з урахуванням доказів по справі.

В постанові Вищого господарського суду України від 25.09.2012 року по справі № 11/17-5110-2011 суд касаційної інстанції зазначив, що висновки про невідповідність договору ст. 1137 Цивільного кодексу України відхиляються, оскільки ґрунтуються на спробі опосередкованого доведення, що умова договору про недопущення зменшення прибутку та звільнення від участі в загальних витратах є тотожними поняттями, що суд касаційної інстанції визнав помилковим.

Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій за результатами дослідження судових актів у справі № 11/17-5110-2011дійшли вірних висновків про те, що фактичні обставини укладання сторонами додаткової угоди № 5 до договору про спільну діяльність та її відповідність приписам чинного законодавства України, заявлені та конкретизовані ТОВ "АЛДІ" по справі № 5017/1088/2012, розглянуті в повному обсязі при вирішенні питання про відхилення зустрічного позову по справі № 11/17-5110-2011 про визнання недійсною додаткової угоди від 17.08.2005 року № 5.

Відтак, підстави позовних вимог у справі № 11/17-5110-2011 та у даній справі є однаковими.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає вірними висновки господарських судів попередніх інстанцій про необхідність припинення провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки є рішення господарського суду у іншій справі - № 11/17-5110-2011, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Посилання позивача на зазначення ним в зустрічній позовній вимозі по справі № 11/17-5110-2011 та у позовній заяві по справі № 5017/1088/2012 різних норм матеріального права при зверненні до суду з вимогами про визнання недійсною додаткової угоди до договору, апеляційним господарським судом правомірно були не прийняті до уваги, оскільки обгрунтування позивачем своїх вимог нормами права не є підставою позову; в даному випадку фактичні обставини, на підставі яких позивач просив визнати недійсною додаткову угоду від 17.08.2005 року № 5 до договору про спільну діяльність у справах № 11/17-5110-2011 та № 5017/1088/2012 є тотожними, зокрема, невірне тлумачення умов щодо фінансових розрахунків спільної діяльності, розмір яких був визначений угодою сторін при її підписанні спричинило, на думку позивача, нікчемність додаткової угоди або нібито під впливом помилки, або при нібито за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності; вказані фактичні обставини були в повному обсязі досліджені судами у справі № 11/17-5110-2011, рішення господарського суду Одеської області від 23.01.2012 року у цій справі набрало законної сили.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що господарськими судами попередніх інстанцій правомірно, із дотримання норм процесуального права було припинено провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання ТОВ "АЛДІ" в касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанцій законодавчих приписів не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки не спростовують законних та обгрунтованих висновків господарських судів попередніх інстанцій та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 року у справі № 5017/1088/2012 - залишити без змін.

Головуючий суддяВ.С. Божок СуддіТ.Ф. Костенко О.М. Сибіга