Історія справи
Постанова ВГСУ від 02.12.2014 року у справі №24/5005/9644/2011
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2014 року Справа № 24/5005/9644/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Панова І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Погребняк В.Я.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний банк"на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2014 рокута постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 рокуу справі№24/5005/9644/2011 господарського суду Дніпропетровської областіза заявоюПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний банк"до Публічного акціонерного товариства "Озеленитель"провизнання банкрутом,за участю представників сторін: від Генеральної прокуратури України - Боднарчук В.М., посв. № 023013; від Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний банк" - Мала Л.М., дов. № 45 від 31.12.2013 року; від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрсервісцентр" - Земскова В.С., дов. б/н від 30.12.2013 року,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2014 року у справі № 24/5005/9644/2011 (суддя - Калиниченко Л.М.) долучено до матеріалів справи протокол зборів кредиторів Публічного акціонерного товариства "Озеленитель" (далі - ПАТ "Озеленитель") від 30.07.2014 року, письмові пояснення від 31.07.2014 року та письмову заяву від 21.07.2014 року Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний банк" (далі - ПАТ "КБ "Земельний капітал") щодо відхилення плану санації ПАТ "Озеленитель". Затверджено план санації ПАТ "Озеленитель" у справі, схвалений протоколом №1/06-04 зборів комітету кредиторів від 04.06.2014 року.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року у справі № 24/5005/9644/2011 (головуючий суддя - Білецька Л.М., суддя - Верхогляд Т.А., суддя - Парусніков Ю.Б.) апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Земельний капітал" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2014 року у справі № 24/5005/9644/2011 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2014 року у справі № 24/5005/9644/2011 залишено без змін.
Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2014 року та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року у справі № 24/5005/9644/2011, ПАТ "КБ "Земельний капітал" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року у справі № 24/5005/9644/2011 скасувати. Прийняти нове рішення, яким відмовити в затвердженні плану санації ПАТ "Озеленитель", визнати боржника банкрутом і відкрити ліквідаційну процедуру.
В обґрунтування доводів касаційної скарги ПАТ "КБ "Земельний капітал" посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) (далі - Закон про банкрутство).
ПАТ "Озеленитель" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрсервісцентр" подали до Вищого господарського суду України відзиви на касаційну скаргу ПАТ "КБ "Земельний капітал", в яких просять відмовити в її задоволенні, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року у справі № 24/5005/9644/2011 залишити без змін.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону про банкрутство.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом ГПК України та іншими законодавчими актами України.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2011 року господарський суд Дніпропетровської області порушив провадження у справі № 24/5005/9644/2011 про банкрутство ПАТ "Озеленитель".
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2011 року у справі № 24/5005/9644/2011 введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна у справі арбітражного керуючого Чеснову Н.В.
01.09.2011 року в газеті "Голос України" № 161 (5161) було опубліковано оголошення про порушення господарським судом справи про банкрутство боржника.
За результатами попереднього засідання ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2012 року у справі № 24/5005/9644/2011 визнано вимоги кредиторів на загальну суму 2 460 555, 22 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2013 року у справі № 24/5005/9644/2011 введено процедуру санації відносно ПАТ "Озеленитель" строком на 12 місяців, до 17.10.2014 року, керуючого санацією ПАТ "Озеленитель" призначено в.о. Голови правління Меріхова В.Б., розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Кійко Є.А.
04.06.2014 року керуючий санацією Меріхов В.Б. подав до господарського суду першої інстанції план санації ПАТ "Озеленитель" з протоколом зборів кредиторів боржника.
Затверджуючи поданий план санації боржника, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що він відповідає нормам діючого законодавства, передбачає відновлення платоспроможності боржника, розрахунки з кредиторами, забезпечення прибуткової господарської і фінансової діяльності ПАТ "Озеленитель".
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій винесені без всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та без дослідження та належної оцінки всіх доказів у даній справі.
Так, згідно з абз. 11 ст. 1 Закону про банкрутство санація - це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.
Відповідно до ст. 18 Закону про банкрутство, протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника. План санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань. План санації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника.
Ч. 4 ст. 18 Закону про банкрутство передбачено, що план санації розглядається зборами кредиторів, які скликаються керуючим санацією в чотиримісячний строк з дня винесення господарським судом ухвали про санацію, якщо інше не передбачено цим Законом. Керуючий санацією письмово повідомляє всіх кредиторів, включаючи кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, про дату і місце проведення зборів кредиторів і за два тижні до проведення зборів надає їм можливість попередньо ознайомитися з планом санації.
План санації вважається схваленим, якщо на зборах кредиторів таке рішення підтримане більш як половиною голосів конкурсних кредиторів та за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, письмово погодили план санації.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 04.06.2014 року комітетом кредиторів прийнято рішення, оформлене протоколом № 1/06-04, яким схвалено план санації у справі про банкрутство боржника (а.с.129 т.4), та з якого вбачається що на зборах були присутні наступні члени комітету кредиторів: ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів в Дніпропетровській області, УПФУ в Ленінському районі м. Дніпропетровська, ТОВ "Юрсервісцентр" (правонаступник ТОВ "ІГ "Експлерент") та керуючий санацією - Меріхов В.Б. За результатами голосування проголосувало за - 4225, проти - 0, утрималось - 20.
30.07.2014 року на зборах кредиторів боржника прийнято рішення (за - 4273, проти -1708, утримались - 0), яким схвалено план санації та його подача на затвердження господарському суду (а.с.212-213 т.4).
Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку щодо необхідності затвердження плану санації боржника, вказавши на те, що збори кредиторів погодили та схвалили (більшістю голосів) наданий керуючим санацією план санації боржника, протокол зборів кредиторів подано до суду.
При цьому, судами попередніх інстанцій не взято до уваги положення ч. 4 ст. 18 Закону про банкрутство, відповідно до якої імперативно встановлено, що план санації вважається схваленим, якщо на зборах кредиторів таке рішення підтримане більш як половиною голосів конкурсних кредиторів та за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, письмово погодили план санації.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до поданого до суду протоколу зборів кредиторів боржника ПАТ "Озеленитель" від 30.07.2014 року, один із кредиторів, вимоги якого забезпечені заставою майна - ПАТ "КБ" Земельний капітал" надав письмову заяву щодо відхилення (непогодження) плану санації боржника, мотивуючи його необ'єктивністю та безперспективністю.
Зважаючи на цей факт, план санації боржника ПАТ "Озеленитель" не може вважатись погодженим зборами кредиторів та, як наслідок, не може бути затверджений судом, оскільки вказане суперечить нормам ст. 18 Закону про банкрутство.
Також, як встановлено ч. 4 ст. 18 Закону про банкрутство, якщо один з кредиторів або всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, не погоджують план санації, інші кредитори можуть прийняти одне з таких рішень: про виділення речей, наданих у заставу з майна боржника, їх продаж на аукціоні та задоволення вимог таких кредиторів за рахунок отриманих від продажу коштів; про викуп боргу відповідно до відомостей реєстру вимог кредиторів.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на зборах кредиторів, які відбулись 30.07.2014 року, передбачено викуп боргу заставного кредитора інвестором у строк до 15.08.2014 року.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 18 Закону про банкрутство, у разі якщо кредиторами прийнято рішення про викуп боргу відповідно до частини четвертої цієї статті, керуючий санацією подає до господарського суду відповідний договір.
В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції вказав на те, що зі слів представника керуючого санацією вбачається, що тільки після ухвалення плану санації та винесення відповідної ухвали з інвестором, буде укладений договір про викуп боргу ПАТ "КБ "Земельний капітал".
Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов передчасного висновку про можливість затвердження плану санації без погодження одного з кредиторів, вимоги якого забезпечені заставою майна - ПАТ "КБ" Земельний капітал" та підтвердження того, що договір про викуп боргу такого кредитора було укладено.
Відповідно до п. 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 року рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні, зокрема, яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Оскаржені судові акти таким вимогам не відповідають. Як суд першої інстанції, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 1117 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.
За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний банк" задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року у справі № 24/5005/9644/2011 скасувати.
Справу № 24/5005/9644/2011 передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Головуючий: Панова І.Ю. Судді: Білошкап О.В. Погребняк В.Я.