Історія справи
Постанова ВГСУ від 02.10.2014 року у справі №16/64-09Постанова ВГСУ від 02.10.2014 року у справі №16/64-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2014 року Справа № 16/64-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Добролюбової Т.В. (доповідач)суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 16.07.14за скаргою на дії Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Відділу Державної виконавчої служби Краснодарського районного управління юстиції Харківської області щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.01.14у справі№16/64-09 Господарського суду Харківської області за позовомПриватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"до1.Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" 2.Відкритого акціонерного товариства страхової компанії "Укргазпромполіс"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_4простягнення 122 141,96 грнВ судовому засіданні взяв участь представник відповідача-1: Оберемко С.В. - за дов. від 10.04.14. Представники позивача, відповідача -2, третьої особи та ВДВС участі у судовому засіданні не взяли, проте, про розгляд даної касаційної скарги були повідомлені належним чином.
Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" у березні 2009 року заявлений позов про стягнення з Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії бурове управління "Укрбургаз", Відкритого акціонерного товариства страхової компанії "Укргазпромполіс" в порядку регресу 122141,96 грн. шкоди.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.03.10, ухваленим суддею Здоровко Л.М., позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії бурове управління "Укрбургаз" на користь Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" 36080,98 грн. страхового відшкодування, 360,81 грн. державного мита, 69,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а з Відкритого акціонерного товариства страхової компанії "Укргазпромполіс" на користь позивача стягнуто 24 990,00 грн. страхового відшкодування, 249,90 грн. державного мита, 48,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову судом відмовлено. На виконання вказаного рішення Господарським судом Харківської області 22.03.10 видано відповідні накази. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.10.13, ухваленою суддею Прохоровим С.А., за заявою ВДВС Красноградського РУЮ в Харківській області замінено сторону, яка вибула з виконавчого провадження -Дочірню компанію "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії бурове управління "Укрбургаз" її правонаступником -Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз". Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" звернулось до суду першої інстанції зі скаргою на дії та рішення органу Державної виконавчої служби, в якій просило визнати незаконними дії ВДВС Красноградського РУЮ в Харківській області з винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.01.14 ЗВП №37887270 в частині стягнення за пунктами 3, 5; визнати недійсною постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.01.14 ЗВП №37887270 в частині стягнення за пунктами 3, 5 і накладення арешту. Обґрунтовуючи свої вимоги заявник, посилаючись на приписи статті 19 Конституції України, частини 2 статті 8, частини 1 статті 20 Закону України "Про виконавче провадження", статті 93 Цивільного кодексу України, підпункт 3.5.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.12 №512/5, положення постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.12 №9 вказував на те, що виконання рішення у даній справі мало здійснюватися органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на територію місцезнаходження юридичної особи, адже боржником є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування", яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28. Окрім цього заявник, посилаючись на приписи статей 52, 57 Закону України "Про виконавче провадження", частини 5 статті 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт" вважав, що розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобов'язаний був винести постанову про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, та у разі відсутності у боржника коштів достатніх для задоволення вимог стягувача, звернути стягнення також на майно боржника.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.05.14, прийнятою суддею Шарко Л.В., у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" відмовлено. Суд першої інстанції виходячи з того, що майно ПАТ "Укргавидобування" та майно філії Бурове управління "Укрбургаз" ПАТ "Укргазвидобування" знаходиться на території Красноградського району Харківської області, і того, що Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" скористалось наданим йому правом вибору місця виконання рішення суду у даній справі, установив відсутність в діях ВДВС порушень правил територіальної підсудності. Окрім цього суд першої інстанції, керуючись приписами частини 1 статті 27, статті 52, частин 1, 2 статті 57, статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", статті 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт" та виходячи з того, що винесенню постанови від 31.01.14 передувало винесення ВДВС постанови про накладення арешту на кошти боржника, визнав законними дії ВДВС з винесення постанови від 31.01.14, з огляду на відсутність грошових коштів на банківських рахунках боржника. Водночас, судом враховано, що фактично майно боржника не вилучено, право користування майном боржника не обмежено, і лише заборонено його відчужувати. Ухвала обґрунтована також приписами статей 1, 2 Закону України "Про державну виконавчу службу", статей 2, 20, 30 Закону України "Про виконавче провадження". Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Здоровко Л.М. - головуючого, Плахова О.В., Шутенко І.А., постановою від 16.07.14, перевірену ухвалу у справі залишив без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" залишив без задоволення.
Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 26.05.14 та постанову від 16.07.14 і ухвалити нове рішення про задоволення скарги товариства. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на порушення судами приписів статті 19 Конституції України, частини 2 статті 8, частини 1 статті 20, статей 52, 57 Закону України "Про виконавче провадження", статті 93 Цивільного кодексу України, підпункт 3.5.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.12 №512/5, частини 5 статті 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт", положення постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.12 №9. На думку скаржника, виконання наказу мало проводитись органом державної виконавчої служби, компетенція якої поширюється на територію місцезнаходження юридичної особи, а саме: місто Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28. Зауважує скаржник і на тому, що розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобов'язаний був винести спочатку постанову про арешт коштів та інших цінностей боржника.
Від Відділу Державної виконавчої служби Краснодарського районного управління юстиції Харківської області, Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс", Відкритого акціонерного товариства страхової компанії "Укргазпромполіс" відзивів на касаційну скаргу судом не отримано. Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., і пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача -1, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 03.03.10 позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії бурове управління "Укрбургаз" задоволено частково шляхом стягнення з останнього на користь позивача 36 080,98 грн. страхового відшкодування, 360,81 грн. державного мита, 69,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання вказаного рішення Господарським судом Харківської області 22.03.10 видано наказ (том 3, а.с.14). Судами попередніх інстанцій установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 25.01.13 заступником начальника ВДВС Красноградського РУЮ Харківської області відкрито виконавче провадження №36127569 з виконання наказу у даній справі (том 6,а.с.117). Разом з цим, заступником начальника ВДВС Красноградського РУЮ Харківської області 13.05.13 прийнято постанову про приєднання виконавчого провадження №36127569 з примусового виконання наказу у даній справі до зведеного виконавчого провадження №37887240, яке здійснює Відділ державної виконавчої служби Красноградського районного управління юстиції Харківської області (том 6, а.с.118). Під час виконавчого провадження, ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.10.13, за заявою ВДВС Красноградського РУЮ в Харківській області замінено сторону, яка вибула з виконавчого провадження - Дочірню компанію "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії бурове управління "Укрбургаз" її правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" (том 5, а.с.93-95). На виконання цієї ухвали, заступником начальника ВДВС Красноградського РУЮ Харківської області 16.01.14 прийнято постанову про заміну сторони виконавчого провадження, а саме замінено ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" на її правонаступника ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" (том 6; а.с.119). Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є скарга Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" подана в порядку приписів статті 1212 Господарського процесуального кодексу України про визнання незаконними дії ВДВС Красноградського РУЮ в Харківській області з винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.01.14 ЗВП №37887270 в частині стягнення за пунктами 3, 5 та визнання частково недійсною постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.01.14 ЗВП №37887270. Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, посадових осіб, які здійснюються на підставах, у спосіб і в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За приписами статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Окремі питання організації виконання рішень судів, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.12 №512/5. Відповідно до статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом. За приписами статті 11 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема державний виконавець має право накладати арешт на майно боржника, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника. За приписами статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ, боржником - юридична особа, визначена виконавчим документом. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Отже, виходячи з приписів статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" для правонаступника - Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив - ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз". Статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначений порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. Як убачається з матеріалів справи, державним виконавцем за період з дати відкриття виконавчого провадження, а саме з 25.01.13, і до заміни вибувшої сторони виконавчого провадження її правонаступником, неодноразово накладався арешт на кошти боржника, зокрема постановами від 18.04.13, 12.05.13, 15.05.13, 22.05.13, тобто державним виконавцем спрямовувались дії на примусове виконання рішення суду у цій справі в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження". При цьому, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.01.14 ЗВП №37887270, яка є предметом оскарження, винесена вже після заміни вибувшої сторони виконавчого провадження її правонаступником і була б однаковою мірою обов'язкова для вибувшої сторони виконавчого провадження, як вона обов'язкова для її правонаступника. Судами попередніх інстанцій також установлено, що арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження відбулось з огляду на відсутність грошових коштів на банківських рахунках боржника. За таких обставин, суди дійшли правомірного висновку про не порушення державним виконавцем порядку звернення стягнення на майно боржника, оскільки постанова від 31.01.14 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яку боржник просить визнати частково недійсною, була винесена державним виконавцем після попереднього арешту коштів боржника, як того вимагає Закон України "Про виконавче провадження". Щодо посилань скаржника на порушення державним виконавцем при накладенні арешту на майно боржника положень Закону України "Про трубопровідний транспорт", то частиною 6 статті 7 вказаного Закону встановлено заборону відчуження основних фондів державних підприємств, що провадять діяльність з транспортування магістральними трубопроводами і зберігання у підземних газосховищах, та заборону вчинення правочинів, що можуть призвести до відчуження основних фондів, тоді як дії державного виконавця були спрямовані лише на арешт майна боржника. Арешт майна боржника, як самостійний етап процедури звернення стягнення на майно регулюється статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження", за приписами якої арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника і передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин, що унормовано частиною 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження". З наведеної норми випливає, що арешт, опис, майна є частиною процедури зі звернення стягнення на майно, тобто арешт майна боржника є самостійним етапом процедури звернення стягнення на майно, і без наступних етапів - вилучення та примусової реалізації, кінцевого звернення стягнення на кошти та інше майно боржника не відбулось. Доказів, які б підтверджували відчуження майна на яке накладено арешт боржником не надано. Визнається неспроможним також і твердження скаржника про те, що виконавче провадження повинно здійснюватись органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на територію місцезнаходження юридичної особи, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, адже за приписами пункту 3.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.12 №512/5 місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 20 Закону України "Про виконавче провадження". Згідно з приписами частини 1 статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачеві. Судами попередніх інстанцій установлено,що майно Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" та майно філії Бурове управління "Укрбургаз" знаходиться на території Красноградського району Харківської області. Водночас, судами підставно враховано і те, що стягувач скористався наданим йому правом вибору місця виконання рішення суду у даній справі та звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу до ВДВС Красноградського РУЮ в Харківській області за місцезнаходженням філії боржника, зазначеного у наказі суду. Як установлено судами обох інстанцій, і це підтверджується матеріалами справи, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.01.14 здійснено органом ДВС у відповідності до вимог чинного законодавства з дотриманням порядку виконання судового рішення. Відтак, судами попередніх інстанцій правомірно відмовлено Публічному акціонерному товариству "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" у задоволенні його скарги. Відповідно до статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права. З огляду на те, що судом касаційної інстанції не виявлено порушень судом норм чинного законодавства, підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається. Витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України - ,
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.14 у справі №16/64-09 залишити без змін.
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець