Історія справи

Постанова ВГСУ від 08.11.2016 року у справі №902/1237/15
Постанова ВГСУ від 02.03.2016 року у справі №902/1237/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року Справа № 902/1237/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),

Владимиренко С.В.,

Дунаєвської Н.Г.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк"

в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування

вкладів фізичних осіб на ліквідацію

ПАТ "Златобанк" Славінського В.І.

на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду

від 09.12.2015 року

у справі № 902/1237/15

господарського суду Вінницької області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Златобанк"

в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування

вкладів фізичних осіб на ліквідацію

ПАТ "Златобанк" Славінського В.І.

до Фермерського господарства "Агро - Майстер"

за участю третьої особи,

яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору

на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю

"Подільська продовольча група"

про звернення стягнення на предмет застав

за участю представників:

позивача - Борисенка М.О.

відповідача - не з"явились

третьої особи - Горецької М.В.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 30.09.2015 р., підписаним 05.10.2015 року, у справі № 902/1237/15 відмовлено в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славінського Валерія Івановича до Фермерського господарства "Агро - Майстер" про звернення стягнення на предмет застави.

Не погодившись з прийнятим рішенням, 05.11.2015 року Публічне акціонерне товариство "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського В.І. звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.11.2015 року (судді: Петухов М.Г., Гулова А.Г., Маціщук А.В.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського В.І. повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України внаслідок пропуску строку та відсутністю клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження.

Повторно подана 07.12.2015 року апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського В.І. також повернута без розгляду ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 року (судді: Гулова А.Г., Маціщук А.В., Петухов М.Г.) на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України у зв"язку з відсутністю доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. При цьому, скаржник заявив клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги та відстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги, в задоволенні якого відмовлено.

В подальшому Публічне акціонерне товариство "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського В.І. звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні доводи касаційної скарги на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 року у даній справі та правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В частині 4 статті 94 ГПК України закріплено обов"язок скаржника при поданні апеляційної скарги додавати докази сплати судового збору.

Обґрунтовуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, скаржник зазначив, зокрема, що ПАТ "Златобанк" перебуває в скрутному матеріальному становищі та у стані ліквідації, є неплатоспроможним, не здійснює діяльності і не отримує прибутку у зв`язку із відкликанням банківської ліцензії та відсутністю права надавати банківські послуги. Також має значну заборгованість перед своїми кредиторами - фізичними особами.

Повертаючи на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського В.І., апеляційний господарський суд вказав на відсутність документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, та відмовив в задоволенні клопотання скаржника про відстрочення його сплати, зазначивши, що уповноважені особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах, пов`язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку, позбавлені пільг, передбачених Законом України "Про судовий збір", що набрав чинності з 01.09.2015 р.

01.11.2011 р. набрав чинності Закон України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір", який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду (у редакції Закону від 22.05.2015 р., чинної на момент звернення заявника із касаційною скаргою) ставки судового збору встановлюються у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Доказів сплати судового збору заявником до касаційної скарги не додано.

Посилання скаржника на перебування його у скрутному матеріальному становищі й у стані ліквідації та наявність заборгованості перед кредиторами не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Станом на день подання касаційної скарги (грудень 2015 р.) набрали чинності зміни до Закону України "Про судовий збір" (згідно Закону від 22.05.2015 р. № 484-VIII), відповідно до яких Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виключено з переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору.

Якщо заявник касаційної скарги був звільнений від обов'язку сплачувати судовий збір на момент подачі позовної заяви у справі, то після набрання чинності змін до Закону України "Про судовий збір" (згідно Закону від 22.05.2015 р. № 484-VIII), розмір ставки судового збору визначається залежно від ставки судового збору, яку мав би сплатити платник до 01.09.2015 р., за відсутності у нього пільги щодо сплати такого збору.

Таким чином, при зверненні у грудні 2015 року до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції у даній справі Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повинна була сплатити судовий збір, виходячи із ставок, які мав би сплатити платник до 01.09.2015, за відсутності у неї пільги щодо сплати такого збору.

В частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду, враховуючи майновий стан сторони, ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Пунктом 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (ч. 2 ст. 3 ГК України).

Відповідно до ст.ст. 42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Таким чином, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, а тому, користуючись правом самостійного залучення фінансових ресурсів, здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій та самостійно нести комерційні ризики їх несприятливості, що можуть настати в результаті діяльності товариства. Юридична особа самостійно має розрахувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій, та самостійно прийняти рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво. Отже, скаржник повинен був при здійсненні своєї господарської діяльності допускати можливість настання несприятливих фінансових наслідків такої діяльності, зокрема, звернення до суду за захистом своїх прав, та, відповідно, сплати судового збору при такому зверненні.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених в пунктах 3, 4 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку та з відповідним клопотанням про відновлення процесуального строку на касаційне оскарження.

В зв"язку з відсутністю доказів сплати судового збору при поданні апеляційної скарги ПАТ "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського В.І. апеляційна інстанція дійшла законного й обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги останнього на рішення суду першої інстанції від 30.09.2015 року.

Доводи касаційної скарги щодо поважності причин для відстрочення сплати судового збору є безпідставними та не спростовують правильних висновків апеляційного господарського суду щодо його права, а не обов"язку застосування частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

За таких обставин, повертаючи без розгляду апеляційну скаргу ПАТ "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського В.І., Рівненський апеляційний господарський суд діяв в межах наданих йому повноважень, а тому ухвалу суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського Валерія Івановича залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 року у справі № 902/1237/15 залишити без змін.

Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіС.В. Владимиренко Н.Г. Дунаєвська