Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2014 року Справа № 2/110/2012/5003 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.,розглянувши матеріали касаційної

скарги заступника прокурора Рівненської областінапостанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2014у справігосподарського суду Вінницької області №2/110/2012/5003 за позовомЗаступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України доПублічного акціонерного товариства "Київський річковий порт",треті особиФонд державного майна України, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1.,провизнання права власності на майноза участі представників сторін:

від прокуратури - Романов Р.О.;

від позивача - Сімон І.В.;

від відповідача - Руденко В.В.

від інших осіб - не з'явилися.

У С Т А Н О В И В:

13.12.2012р. заступник прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом про скасування свідоцтв на право колективної власності №393, №394 від 18.12.2006р. видані ПАТ "Київський річковий порт" та про визнання права власності за державою Україна в особі Міністерства інфраструктури України на нежитлові об'єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м.Могилів-Подільський, вул.Київська № 2/2, що складаються з річкового вокзалу літ."А" та літ."А1" загальною площею 455,6 кв.м., у тому числі сходи та підпірна стіна, а також на нежитлову будівлю №38 по вулиці Горького, яка складається з майстерні літ. "А", добудови літ."а", ганків літ. "а1", "а2", загальною площею 125,4 кв.м. Позов мотивовано тим, що зазначені приміщення не передавались до статутного фонду товариства та залишились у державній власності, право якої не визнається та оспорюється Публічним акціонерним товариством "Київський річковий порт", які отримали свідоцтва про право власності на ці об'єкти на підставі рішення виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради від 05.12.2006р. №434 "Про оформлення права колективної власності на нежитлові об'єкти нерухомого майна".

26.05.2014 рішенням господарського суду Вінницької області (суддя Мельник П.А.), залишеним без змін 10.09.2014 постановою Рівненського апеляційного господарського суду (судді: Василишина А.Р. - головуючий, Бучинська Г.Б., Філіпова Т.Л.) у позові відмовлено, мотивуючи не правильно обраним способом захисту права.

У касаційній скарзі заступник прокурора Рівненської області посилався на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права, тому просив скасувати судові рішення та направити справу для нового розгляду. Прокурор зазначав, що судами правильно установлено фактичні обставини справи щодо належності спірного майна державі, при цьому безпідставно не застосовано ст.392 ЦК України, зважаючи на доведеність обставин щодо не визнання відповідачем права державної власності на визначені об'єкти.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення вимог скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 392 цього Кодексу установлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Тобто, позов про визнання права власності подається у випадках, коли належне певній особі або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів (у зв'язку з їх втратою), що засвідчують належність їй такого права.

Попередніми судовими інстанціями установлено, що згідно Наказу Фонду державного майна України від 10.11.1992 № 477 "Про перетворення підприємств і організацій Українського міжгалузевого державного об'єднання річкового флоту "Укррічфлот" в акціонерні товариства", на базі державного майна транзитного (магістрального) флоту, головного підприємства, створено 20 підприємств та структурних одиниць "Укррічфлот" (Додаток № 1) "Державну акціонерну судноплавну компанію "Укррічфлот" шляхом випуску акцій на повну вартість її майна. Затверджено Статут "Державної акціонерної компанії "Укррічфлот".

На базі інших підприємств МДО "Укррічфлот", що не увійшли до складу судноплавної компанії (Додаток № 2), створено окремі акціонерні товариства, зокрема, Київський річковий порт.

Приватизаційною комісією складено Акт оцінки вартості цілісного майна комплексу на підставі інвентаризаційної відомості переліку майна станом на 01.09.1992.

15.01.1993 наказом Фонду державного майна України № 25 затверджено Статут акціонерного товариства "Київський річковий порт", державна реєстрація якого проведена 29.04.1993 Подільською районною державною адміністрацією міста Києва. Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Статуту Акціонерного товариства "Київський річковий порт", Товариство засноване Фондом державного майна України шляхом перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство та з моменту його реєстрації є правонаступником державного підприємства Київський річковий порт з переходом до нього усіх майнових прав і зобов'язань останнього.

Згідно пункту 1.5 Статуту, Товариство засноване на базі державного майна "Київський річковий порт" шляхом випуску акцій на повну вартість цього майна. З метою виконання основних завдань акціонерне товариство "Київський річковий порт" на час реєстрації Статуту включає до свого складу зазначені підрозділи, без права юридичної особи, зокрема: пристані "Вінниця" та "Могилів-Подільська" (п.4.2).

01.03.1993 наказом Київського річкового порту № 49 ліквідовано Вінницьке районне управління річкового транспорту Київського річкового порту з 01.05.1993, і на його базі створено два самостійних підрозділи Київського річкового порту, а саме: пристань "Вінниця" та пристань "Могилів-Подільський".

Витяг з інвентаризаційної відомості переліку майна, що передано у власність відповідача станом на 01.09.1992 та Відомості розрахункової вартості будівель та споруд при формуванні статутного фонду товариства"Київський річковий порт", не містили інформації стосовно спірних нежитлових приміщень. Відповідно до звірки відомостей Переліку нерухомого майна, яке передано Фондом державного майна України до статутного фонду Акціонерного товариства "Київський річковий порт", з інвентаризаційними відомостями майна пристані Вінниця та пристані Могилів-Подільський, проведеної за наказом Міністерства транспорту України від 24.03.2009, установлено, що інвентаризоване нерухоме майно у Переліку об'єктів державної власності, що увійшли під час приватизації до статутного фонду ВАТ "Київський річковий порт" не значиться. Тобто, визначені об'єкти не передавались до статутного фонду товариства, а лише обліковувались на його балансі та є державною власністю.

Публічне акціонерне товариство "Київський річковий порт" не визнавали та оспорювали право державної власності, оформивши відповідні свідоцтва на об'єкти по вул.Київська № 2/2 та Горького,38 у м. Могилів-Подільському на підставі рішення виконавчого комітету міськради, яке на час розгляду цієї справи скасовано у судовому порядку.

Таким чином, попередніми судовими інстанціями у процесі розгляду справи установлено обставини щодо права державної власності на визначені об'єкти нерухомості, яке не визнається та оспорюється відповідачем, який у своїх поясненнях (письмових, усних) заперечував проти доводів прокурора, намагаючись довести правомірність володіння спірним майном, яке зареєстровано за товариством на праві власності згідно свідоцтв №393, №394 від 18.12.2006р.

Також судами установлено, що 23.05.2007 Кабінетом міністрів України прийнято розпорядження № 306-р "Про передачу державного майна до сфери управління Мінтрансзв'язку", відповідно до якого погоджено пропозицію Мінтрансзв'язку щодо передачі державного майна, яке не увійшло до статутних фондів відкритих акціонерних товариств "Київський річковий порт" і "Кременчуцький річковий порт" згідно з додатком, до сфери управління цього Міністерства, а також передачу Фондом державного майна в установленому порядку зазначеного майна до сфери управління Мінтрансзв'язку.

Правильно установивши фактичні обставини справи, попередні судові інстанції, виходячи з приписів ст. 15, 16, 392 ЦК України неправомірно дійшли висновку щодо невірно обраного прокурором способу захисту права та неправомірно відмовили у задоволенні позову.

Згідно статті 111- 9 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Беручи до уваги викладене, рішення господарського суду Вінницької області від 11.11.2010 у справі №11/126-10, що набрало законної сили та яким скасовано рішення виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради від 05.12.2006р. №434 "Про оформлення права колективної власності на нежитлові об'єкти нерухомого майна" на підставі якого видано оскаржувані прокурором свідоцтва №393, №394 від 18.12.2006р. та визнання за державою права власності на спірні приміщення, позов прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора Рівненської області задоволити частково.

Скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2014 та рішення господарського суду Вінницької області від 26.05.2014.

Позов заступника прокурора Вінницької області задоволити.

Визнати право власності за державою України в особі Міністерства інфраструктури України на нежитлові об'єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м.Могилів-Подільський, вул.Київська № 2/2, що складаються з річкового вокзалу літ."А" та літ."А1" загальною площею 455,6 кв.м., у тому числі сходи та підпірна стіна, а також на нежитлову будівлю №38 по вулиці Горького, яка складається з майстерні літ. "А", добудови літ."а", ганків літ. "а1", "а2", загальною площею 125,4 кв.м.

Визнати недійсними свідоцтва про право власності №393 та №394 від 18.12.2006, видані відкритому акціонерному товариству "Київський річковий порт" пристань Могилів-Подільська на нежитлові об'єкти нерухомості по вул. Горького, 38 та вул.Київська 2/2 у м. Могилів - Подільський.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" на користь Державного бюджету України 1 766,10грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Доручити господарському суду Вінницької області видати відповідні накази.

Головуючий суддяВ.Я. КарабаньСуддяГ.В. Жаботина СуддяЛ.В. Ковтонюк