ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року Справа № 910/947/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)на ухвалу від Київського апеляційного господарського суду 04.04.2016у справі Господарського суду№ 910/947/16 міста Києваза позовомДержавного підприємства "Укржитлосервіс"доВиконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)простягнення заборгованостіу судовому засіданні взяли участь представники:- позивача повідомлений, але не з'явився;- відповідача Глущенко Д.В.;ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 у справі № 910/947/16 (колегія суддів у складі: Дикунська С.Я. - головуючий суддя, судді Алданова С.О., Коршун Н.М.) відмовлено у задоволенні заяви Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги; відмовлено у задоволенні заяви Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відновлення строку для подання апеляційної скарги; повернуто Виконавчому органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подану ним апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2016 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 у справі № 910/947/16.

Обґрунтовуючи підстави звернення скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч. 2 ст.11113 ГПК України, касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Загальні вимоги, яким має відповідати апеляційна скарга встановлені ст. 94 ГПК України, відповідно до якої, зокрема, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Стаття 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпунктами 2, 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", у редакції від 01.09.2015, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Статтею 97 ГПК України передбачені підстави, за яких, подана скаржником апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається, серед яких, зокрема, і відсутність документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) були порушені вимоги вищезазначених норм, до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

В свою чергу, Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просив суд апеляційної інстанції відстрочити сплату судового збору. Клопотання мотивоване блокування бюджетного рахунку відповідача у зв'язку із виконавчим провадженням, яке розпочате проти Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Розглянувши доводи клопотання Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції відмовив у його задоволенні з огляду на наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У пункті 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

З наведеного випливає, що відстрочення сплати судового збору, є правом суду і може мати місце за наявності виключних обставин.

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції правомірно відхилив заяву про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в порушення приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, не надано будь-яких доказів як на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, так і не наведено та не подано жодного доказу на підтвердження того, що матеріальне становище скаржника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

Крім того, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відновлення строку для подання апеляційної скарги, оскільки як встановлено апеляційним господарським судом та вбачається із матеріалів справи даний строк відповідачем не пропущено.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір", оскільки ним сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги 28.03.2016 до винесення оскаржуваної ухвали не приймаються колегією суддів суду касаційної інстанції до уваги з огляду на те, що відповідно до вимог ст. 94 ГПК України та ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" суд перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) за платіжними дорученнями на безготівкове перерахування судового збору, квитанціями установ банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги); Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не надано будь-яких доказів того, що він повідомив суд апеляційної інстанції про сплату ним судового збору, беручи до уваги те, що при зверненні з апеляційною скаргою відповідач просив відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до закінчення апеляційного перегляду.

Водночас, колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу відповідача на те, що ч. 4 ст. 97 ГПК України передбачено, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Таким чином, застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим ним обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятої у справі ухвали суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 у справі № 910/947/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ