Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" березня 2016 р. м. Київ К/9991/72947/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2012 по справі № 2-а-7813/09/0470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет"

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній

Республіці Крим

третя особа Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області

про визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги Товариства щодо визнання протиправними дії контролюючого органу щодо проведення перевірки господарської одиниці (магазину) позивача задоволено.

Не погодившись із судовими рішеннями, Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим Державної податкової служби до Вищого адміністративного суду України подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцями контролюючого органу на підставі направлень була проведена перевірка господарської одиниці (магазину) позивача щодо дотриманням суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За підсумками вказаної перевірки складено акт від 20.05.2009, в якому зазначено про ряд допущених з боку позивача порушень Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Розв'язуючи спір та задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправними дії посадових осіб щодо проведення перевірки господарської одиниці позивача, суд першої інстанції, з думкою якого погодився апеляційний суд, послався на не дотримання фахівцями контролюючого органу загальних правил проведення планової перевірки, зокрема, позивача не повідомлено про перевірку за десять днів до дня початку її проведення.

Так, відповідно до ч.2 ст. 9 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На момент спірних правовідносин повноваження органів державної податкової служби України були визначені Законом України від 04.12.1990 № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні".

Так, за змістом ч. 7 ст. 11 1 Закону № 509- XII перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" вважаються позаплановими перевірками. Це, у свою чергу, означає, що на такі (як планові, так і позапланові) перевірки поширюються "процедурні" правила проведення позапланових перевірок, передбачені ст. 11 Закону № 509-XII. Тому, посадові особи податкового органу мають право приступити до проведення як планових, так і позапланових перевірок РРО за умови надання суб'єкту господарювання під розпис: направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення перевірки. При цьому обидва документи має бути оформлено відповідно до вимог, установлених ст. 112 Закону № 509-XII.

Таким чином, попереднього письмового повідомлення платника не менш ніж за 10 днів до початку здійснення вищезазначених перевірок не вимагається.

Також слід зазначити, що, встановлюючи умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, ст. 112 Закону № 509-XII одночасно встановлює наслідки недотримання контролюючим органом цих умов. Згідно з ч. 2 цієї статті ненадання посадовими особами органу державної податкової служби платнику податків документів, перелік яких наведений в частині першій, або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Отже, законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений наділенням його права не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.

В разі коли платник податків не скористався цим правом і перевірка була проведена платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби, прийняте за результатами перевірки, з підстав невідповідності рішення закону чи компетенції органу державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи співробітникам органу податкової служби були видані направлення на перевірку від 20.05.2009 № 141, № 142, № 143, № 144, які підтверджують, що орган державної податкової служби уповноважує конкретних інспекторів на здійснення перевірки господарської одиниці позивача. Направлення на перевірку були пред'явлені управляючому магазину ОСОБА_4 для ознайомлення, про що свідчить підпис останнього у направленнях, працівники податкового органу були допущені до проведення перевірки, результати якої викладено у акті перевірки, що був підписаний управляючим магазину без зауважень.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що фахівці контролюючого органу при проведенні перевірки господарської одиниці позивача діяли у межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені обставини справи, але порушено норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, а тому вбачаються підстави для їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2012 по справі № 2-а-7813/09/0470 скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді І.Я. Олендер

А.О. Рибченко