Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2014 року м. Київ К/9991/26693/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддівОстровича С.Е. Степашка О.І. Федорова М.О.секретаря судового засідання Волошина В.М.,

представник позивача Солонина Р. Д.

представник відповідача Дмитрук М. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західпромпостач" до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Західпромпостач" (далі - ТОВ "Західпромпостач") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі (далі - ДПІ у Надвірнянському районі) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення та визнати протиправними дії.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2010 року позов ТОВ "Західпромпостач" задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2012 року апеляційну скаргу ДПІ у Надвірнянському районі залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2010 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Надвірнянському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Західпромпостач" в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Надвірнянському районі була проведена документальна перевірка ТОВ "Західпромпостач" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ПП "Будінвесткомфорт" за період з 01 січня 2009 року до 30 вересня 2009 року. За результатами перевірки складено акт №3062/23-31874187 від 07 червня 2010 року.

Перевіркою встановлено заниження ТОВ "Західпромпостач" суми ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет (ряд. 27 декларації) всього у сумі 640281, 00 грн.; завищення залишку від'ємного значення ПДВ, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд. 26 декларації) за вересень 2009 року в сумі 3533, 00грн.; завищення значення рядка 22.2 декларації за вересень 2009 року в сумі 515815, 00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Надвірнянському районі винесено податкове повідомлення-рішення за №0000492301/0 від 25 червня 2010 року, яким ТОВ "Західпромпостач" визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 960421, 50 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Західпромпостач" та ПП "Будінвесткомфорт" протягом 2008-2009 років укладено договори на постачання товарів №3/23-12 від 23 грудня 2008 року, №2/26-12 від 26 грудня 2008 року, №1/30-12 від 30 грудня 2008 року та договори підряду №1/1-04 від 01 квітня 2009 року та №1/1-05 від 01 травня 2009 року.

Придбання товарів та послуг (робіт) ТОВ "Західпромпостач" здійснювало на виконання укладених договорів з ПП "Будінвесткомфорт", що підтверджено первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно вимог пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі виграти з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Західпромпостач" за наслідками проведення господарських операцій з придбання товарів для використання їх в господарській діяльності, було включено до складу валових витрат суму 6066134, 00 грн. та до податкового кредиту суму 1213227, 00 грн. податку на додану вартість.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що ДПІ у Надвірнянському районі при перевірці не встановлено порушень порядку віднесення вартості придбаних товарів, робіт, послуг до складу валових витрат. Згідно даних податкових накладних ТОВ "Західпромпостач" не формувало податковий кредит протягом 2009 року, а спірна сума податкового кредиту сформована на підставі податкових накладних, які і були досліджені податковим органом при проведенні позапланової перевірки.

За таких обставин суду першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що ТОВ "Західпромпостач" при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість згідно податкових накладних, виданих ПП "Будінвесткомфорт" за період з 01 лютого 2009року по 30 вересня 2009 року не порушено вимог Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Західпромпостач" в частині скасування податкового повідомлення-рішення за №0000492301/0 від 25 червня 2010 року.

Щодо визнання дій відповідача протиправними в частині складення висновків акту перевірки про завищення позивачем залишку від'ємного значення податку на додану вартість та про завищення позивачем значення рядка 22.2 декларації з податку на додану вартість, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та зазначає наступне.

Акт перевірки є первинним документом та доказом встановлених перевіркою фактів. Висновки перевіряючих осіб не носять обов'язкового характеру для платника податку та керівника податкового органу, який уповноважений приймати рішення щодо збільшення чи зменшення податкового кредиту.

В Акті перевірки міститься не дія відповідача чи його посадової особи, а думка, висновки перевіряючого, які не мають правових наслідків до прийняття відповідного рішення.

Отже, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а дії з його прийняття не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність часткового скасування постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2010 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2012 року у даній справі та прийняття в цій частині нового рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2012 року в частині визнання протиправними дій ДПІ у Надвірнянському районі, щодо складення висновків в акті перевірки №3062/23-31874187 від 07 червня 2010 року про завищення позивачем залишку від'ємного значення податку на додану вартість та про завищення позивачем значення рядка 22.2 декларації з податку на додану вартість. Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позову.

В решті постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2012 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров