Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2014 р. м. Київ К/9991/48798/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Стародуба О.П.,

Штульман І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу військової частини А4515 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 16 лютого 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини А4515 про визнання неправомірними дій та стягнення заборгованості,

встановила:

У листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до військової частини А4515 про визнання наказу від 05.10.2009 №602 про виключення зі списків особового складу військової частини протиправним в частині відмови виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 16 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року позовні вимоги задоволено. Визнано наказ військової частини А4515 від 05.10.2009 №189 про виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу військової частини в частині виплати матеріальної допомоги протиправним та скасовано. Визнано дії військової частини А4515 щодо відмови виплатити ОСОБА_2 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у серпні 2009 року протиправними. Зобов'язано командування військової частини А4515 вчинити дії по розгляду рапорту ОСОБА_2 про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань від 06.08.2009. Зобов'язано командування військової частини А4515 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2009 рік відповідно до розміру визначеного законодавством України з урахуванням індексу інфляції.

У касаційній скарзі військова частина А4515 просить постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 16 лютого 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 1993 року по 05.10.2009 проходив службу в військовій частині А4515. Під час проходження служби, протягом 2009 року у позивача виникла необхідність в отриманні матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу» були визначені нові види грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу» Кабінет Міністрів України установив, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу» керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 33.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги. Згідно пункту 33.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

На виконання вимог пункту 33.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, Міністром оборони був виданий наказ від 24.01.2009 №30 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2009 рік».

Відповідно до пункту 12 наказу Міністра оборони України від 24.01.2009 №30 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2009 рік» видання наказів про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється після розгляду заяв військовослужбовців, поданих за підпорядкованістю, та прийняття за ними рішення заступниками Міністра оборони України, начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України та командувачами видів Збройних Сил України. Сума цієї допомоги не повинна перевищувати розмір місячного грошового забезпечення військовослужбовців.

Після розгляду таких заяв на адресу військової частини надходили телеграми з розміром допомоги по конкретному військовослужбовцю, на підставі яких видавались накази по частині про виплату.

Оскільки ОСОБА_2 звернувся з рапортом про дозвіл на отримання матеріальної допомоги, а повинен був клопотати за підпорядкованістю про розгляд заяви на розмір допомоги вищестоящим командуванням та враховуючи те, що телеграма з визначеним розміром допомоги на адресу частини від вищестоящого командування не надходила то суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права - судові рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2

Керуючись статями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу військової частини А4515 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 16 лютого 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини А4515 про визнання неправомірними дій та стягнення заборгованості - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до військової частини А4515 про визнання неправомірними дій та стягнення заборгованості - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий М.М. Заїка

Судді О.П. Стародуб

І.В. Штульман