Постанова ВАСУ від 29.05.2014 року

Друк

Пошук

309

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий адміністративний суд україни ( ВАСУ )

Історія справи

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2014 р. м. Київ К/9991/32572/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Східної митниці та Приватного підприємства «Wef trans»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.05.2011

у справі №2а/0570/1796/2011

за позовом Приватного підприємства «Wef trans»

до Східної митниці

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Wef trans» (далі по тексту - позивач, ПП «Wef trans») звернулося до суду з адміністративним позовом до Східної митниці (далі по тексту - відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 29.11.2010 №78.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2011, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.05.2011, позов задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.11.2010 №78 в частині зобов'язання ПП «Wef trans» сплатити штраф в розмірі 50% від суми штрафних санкцій в розмірі 993,88 грн., визначених податковим повідомленням-рішенням №70/19 від 22.05.2006. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у позові, та ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог, та ухвалити нове рішення в цій частині про відмову у позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.11.2010 посадовими особами Східної митниці було складено акт №10 про нарахування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань в розмірі 50% від суми податкового боргу. Податкове повідомлення форми «Ш» №78 від 29.11.2010, згідно з яким на підприємство були нараховані штрафні санкції у розмірі 50 % за затримку граничного строку сплати суми податкового зобов'язання в натурі на 735 календарних днів, було направлено ПП «WEF TRANS». Сума штрафу складає 10435,74 грн.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 29.11.2010 №78 в частині зобов'язання ПП «Wef trans» сплатити штраф в розмірі 50% від суми штрафних санкцій в розмірі 993,88 грн., визначених податковим повідомленням-рішенням від 22.05.2006 №70/19, суди попередніх інстанцій виходили з того, що указаний штраф, не може вважатися зобов'язанням з основного платежу. Нарахування штрафних санкцій на цю суму суперечить вимогам п. 1.5 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначається, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 зазначеного Закону податкове зобов'язання - зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з пунктом 1.3 цієї статті податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

За визначенням пункту 1.5 цієї статті штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без нарахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Виходячи із системного аналізу наведених норм можна дійти висновку, що сума штрафних санкцій за змістом Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є складовою податкового зобов'язання, а отже оскаржувані рішення в частині задоволення позовних вимог є необґрунтованими.

Стосовно доводів позивача, що при розрахунку періоду затримки не було враховано той факт, що 30.11.2009 постановою Донецького окружного адміністративного суду ПП «WEF TRANS» було надано відстрочку виконання постанови адміністративного суду строком на 6 (шість) місяців, тобто до 30.05.2010. Таким чином, позивач вважає, що строк виконання зобов'язання з погашення податкової заборгованості настав 31.05.2010.

У відповідності до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірах, встановлених даною статтею.

Разом з тим, згідно з пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 даного Закону, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

При цьому, у відповідності до абз. 4 пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Таким чином, Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не звільняє позивача від сплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених зобов'язань з податку на додану вартість, навіть при наявності розстрочки погашення такої заборгованості.

Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Виходячи з вищевикладеного, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог і постановлення в цій частині нового рішення про відмову у позові.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Wef trans» залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Східної митниці задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.05.2011 в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у позові.

В решті постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.05.2011 залишити без змін

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров