Історія справи

Постанова ВАСУ від 29.01.2015 року у справі №826/10219/14
Постанова ВАСУ від 29.01.2015 року у справі №826/10219/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" січня 2015 р. м. Київ К/800/59003/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,

секретар судового засідання Пінчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України, Державної служби України з лікарських засобів, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Міністерство охорони здоров'я України про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, провадження в якій відкрито за касаційними скаргами Кабінету Міністрів України та Державної служби України з лікарських засобів на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 3 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року,-

В С Т А Н О В И В :

У липні 2014 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до суду першої інстанції, в якому просила: визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 року №532-р про її звільнення з посади першого заступника голови Державної служби України з лікарських засобів; визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з лікарських засобів від 23.06.2014 року № 88-к про її звільнення; поновити її на посаді першого заступника голови Державної служби України з лікарських засобів; зобов'язати Державну службу України з лікарських засобів видати наказ про призначення її на посаду першого заступника голови Державної служби України з лікарських засобів з 23.06.2014 року на підставі поновлення на попередньому місці у зв'язку з незаконним звільненням; стягнути Державної служби України з лікарських засобів на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.06.2014 року по день поновлення на роботі.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 3 вересня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 р. № 532-р «Про звільнення ОСОБА_4.» з посади першого заступника голови Державної служби України з лікарських засобів. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з лікарських засобів від 23.06.2014р. №88-к «Про звільнення ОСОБА_4.». Поновлено ОСОБА_4 на посаді першого заступника голови Державної служби України з лікарських засобів. Зобов'язано Державну службу України з лікарських засобів видати наказ про призначення ОСОБА_4 на посаду першого заступника голови Державної служби України з лікарських засобів з 23.06.2014 р. на підставі поновлення на попередньому місці у зв'язку з незаконним звільненням. Стягнуто з Державної служби України з лікарських засобів на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.06.2014 р. по день поновлення на роботі в розмірі 25 996,50 грн. (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот дев'яності шість гривень, 50 копійок). Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді першого заступника голови Державної служби України з лікарських засобів допущено до негайного виконання.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що Кабінетом Міністрів України та Державною службою України з лікарських засобів не було дотримано порядку звільнення позивача з посади першого заступника Голови Держлікслужби України, передбаченого абзацом 2 частини 2 статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (далі Закон № 3166-VI), оскільки пропозиція про звільнення позивача від Голови Державної служби України з лікарських засобів Міністру охорони здоров'я не подавалась; відповідачем не доведено, що таке питання розглядалось на засіданні Уряду; порушено порядок звільнення, оскільки на час прийняття відповідних розпорядження та наказу про звільнення позивач перебувала у щорічній основній відпустці та на лікарняному.

Вказані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржили відповідачі Кабінет Міністрів України та Державна служба України з лікарських засобів.

В обґрунтування касаційної скарги Кабінет Міністрів України зазначає, що судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, відповідно до спеціального законодавства саме Уряд має повноваження призначати і звільняти керівників центральних органів виконавчої влади, їх перших заступників та заступників. Суди задовольняючи позовні вимог покликались на те, що відповідачем не дотримано порядку звільнення, однак не врахували, що з огляду на абзац 2 та 3 ч. 1 ст. 19 Закону № 3166-VI із змінами, внесеними згідно із Законом N 795-VII ( 795-18 ) від

27.02.2014 року, Уряд за пропозиціями Міністра охорони здоров'я України та Прем'єр-міністра України прийняв відповідне розпорядження, яким реалізував законодавчо визначені повноваження щодо звільнення позивача з посади першого заступника Голови Державної служби України з лікарських засобів у встановленому Законом порядку. Суди не врахували, що норми трудового законодавства до спірних правовідносин застосовуватись не можуть, оскільки такі чітко врегульовані спеціальним законом. Крім того, суд зобов'язавши Державну службу України з лікарських засобів видати наказ про призначення позивача на посаду першого заступника Голови Державної служби України з лікарських засобів вийшов за межі наданих повноважень, оскільки це дискреційне повноваження надано Кабінету Міністрів України. Просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування касаційної скарги Державна служба України з лікарських засобів зазначає, що судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, не враховано, що до спірних правовідносин не підлягали застосуванню вимоги ч. 2 ст. 19 Закону № 3166-VI, оскільки така визначає загальний порядок призначення та звільнення перших заступників та заступників відповідного керівника центрального органу виконавчої влади, в той час ч. 1 ст. 19 вказаного Закону визначає порядок звільнення перших заступників та заступників відповідного керівника центрального органу виконавчої влади у разі звільнення самого керівника такого органу, яка в свою чергу вимагає подання лише Прем'єр-міністра України. З огляду на те, що порядок звільнення в посади позивача врегульовано спеціальним законодавством до спірних правовідносин застосовуватись норми трудового законодавства, зокрема ст. 40 КЗпПУ не можуть. Просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

В поданих запереченнях на касаційну скаргу Державної служби України з лікарських засобів представник позивача зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті з дотриманням норм як матеріального так і процесуального права, тому підстави для їх скасування відсутні.

В судовому засіданні представники Кабінету Міністрів України та Державної служби України з лікарських засобів підтримали доводи поданих касаційних скарг та просять їх задовольнити.

Представники позивача заперечили проти задоволення поданих касаційних скарг.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерства охорони здоров'я зазначив, що подані касаційні скарги підлягають задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Позивач ОСОБА_4 працювала на посаді першого заступника Голови Державної служби України з лікарських засобів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 року № 427-р Голову Державної служби України з лікарських засобів ОСОБА_7, першим заступником якого була позивач, звільнено із займаної посади.

Міністром охорони здоров'я України на ім'я Прем'єр-міністра України подано пропозицію від 02.06.2014 року № 11.02-21-27/452/15121 про звільнення ОСОБА_4 з посади першого заступника Голови Державної служби України.

На засіданні Кабінету Міністрів України 04.06.2014 року за пропозицією Прем'єр-міністра України від 04.06.2014 року № 21364/0/1-14 прийнято рішення про видання розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 532-р «Про звільнення ОСОБА_4 з посади першого заступника Голови Державної служби України з лікарських засобів» на підставі абз.3 ч.1 ст.19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».

Наказом Державної служби України з лікарських засобів №88-к від 23.06.2014 року позивача на підставі вказаного вище розпорядження звільнено з посади першого заступника голови Державної служби України з лікарських засобів.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені касаційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до статті 9 Закону «Про державну службу» № 3723-ХІІ правовий статус Президента України, Голови Верховної Ради України та його заступників, голів постійних комісій Верховної Ради України та їх заступників, народних депутатів України, Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, Голови та членів Конституційного Суду України, Голови та суддів Верховного Суду України, Голови та суддів вищого спеціалізованого суду України, Генерального прокурора України та його заступників регулюється Конституцією та спеціальними законами України. Регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

Частиною другою статті 120 Конституції України встановлено, що організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади визначаються Конституцією і законами України.

Згідно з пунктом 9-2 частини першої статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України.

Статтею 21 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» встановлено, що Кабінет Міністрів України, зокрема, призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, перших заступників і заступників керівників інших центральних органів виконавчої влади.

Відповідно до статті 117 Конституції України та статті 49 Закону Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови та розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Згідно з пунктами 2, 3 статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України, акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Державна служба України з лікарських засобів (Держлікслужба України), відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з лікарських засобів, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 440/2011, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра охорони здоров'я країни (далі - Міністр). Держлікслужба України входить до системи органів виконавчої влади у галузі охорони здоров'я та утворюється для забезпечення реалізації державної політики у сферах контролю якості та безпеки лікарських засобів, у тому числі медичних імунобіологічних препаратів (далі - лікарські засоби), медичної техніки виробів медичного призначення, що перебувають в обігу та/або застосовуються у сфері охорони здоров'я, дозволені до реалізації в аптечних закладах і їх структурних підрозділах (далі - медичні вироби), а також ліцензування господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, імпорту лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Право ініціативи у прийнятті актів Кабінету Міністрів України, зокрема, мають члени Кабінету Міністрів України. Проекти актів Кабінету Міністрів України готуються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади. Проекти актів Кабінету Міністрів України вносяться на розгляд Кабінету Міністрів України міністерствами, центральними органами виконавчої влади (крім тих, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідного члена Уряду) (стаття 50 Закону).

Вказане вище кореспондує з частиною першої статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 27.02.2014 № 795-УІІ «Про внесення змін до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» щодо приведення його у відповідність із Конституцією України»), де передбачено, що керівник центрального органу виконавчої влади призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України. Керівник центрального органу виконавчої влади може мати не більше двох заступників, які призначаються на посади та звільняються з посад Кабінетом Міністрів країни за поданням Прем'єр-міністра України. У разі звільнення керівника центрального органу виконавчої влади, в тому числі центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, перші заступники та заступники відповідного керівника центрального органу виконавчої влади звільняються з посад Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, питання, пов'язані з призначенням та звільненням перших заступників та заступників відповідного керівника центрального органу виконавчої влади, врегульовані спеціальним Законом № 3166-VI, абзацом 3 частини першої статті 19 якого передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України у разі звільнення керівника центрального органу виконавчої влади, в тому числі центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, звільнити перших заступників та заступників відповідного керівника центрального органу виконавчої влади на підставі подання Прем'єр-міністра України, тому норми трудового чи іншого законодавства застосуванню до спірних відносин не підлягають.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 25 листопада 2014 року у справі № 21-525а14.

Отже, оскаржуване Розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з посади першого заступника голови Державної служби України з лікарських засобів, видане Кабінетом Міністрів України у зв'язку із звільненням керівника Державної служби України з лікарських засобів на підставі відповідного подання, відповідає вимогам законодавства щодо підстав та порядку припинення повноважень перших заступників та заступників відповідного керівника центрального органу виконавчої влади.

З огляду на це не підлягає скасуванню, є правомірним наказ Державної служби України з лікарських засобів №88-к від 23.06.2014 року.

Таким чином висновок судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваних Розпорядження та наказу не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, посилання відповідачів на порушення вимог статей 86, 161 КАС заслуговують на увагу, тому подані касаційні скарги підлягають задоволенню, а судові рішення скасуванню.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалює нове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 229, 232, 256 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Кабінету Міністрів України та Державної служби України з лікарських засобів задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 3 вересня 2014 року у справі № 826/10219/14 - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_4 - відмовити.

Постанова набирає законної з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

С.Є. Амєлін

М.Г. Кобилянський

Постанова в повному обсязі складена 02.02.2015 року.