Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2014 року м. Київ К/9991/43497/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства «Марті»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012

у справі № 2а-1373/11/2670

за позовом Колективного підприємства «Марті»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Колективне підприємство «Марті» (далі по тексту - позивач, КП «Марті») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.10.2010 №0010462340, №0010472340.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2011, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.09.2010 відповідачем була проведена перевірка позивача за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Під час перевірки відповідачем було виявлено такі порушення:

- позивачем роздруковувались та видавались невідповідні розрахункові документи, з урахуванням Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614 (далі по тексту - Положення №614), розробленого на виконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95- ВР (далі по тексу - Закон №265/95-ВР);

- позивачем не відображено всіх основних реквізитів, що вимагаються згідно з Положенням про форму та зміст розрахункових документів. КП «Марті» не відображено в розрахункових документах назву господарської одиниці а саме «Автостоянка». Враховуючи положення п. 2.1 Порядку, яким встановлено, що установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим;

- згідно з денними фіскальними звітами з 01.05.2010 по 05.05.2010 записи про оприбуткування готівкових коштів отриманих від надання послуг споживачам здійснювалась в не зареєстрованій, належним чином, книзі обліку розрахункових операцій №2653003087/7 від 06.05.2010. Загальна сума неоприбуткованих належним чином готівкових коштів складає 2254,00 грн.;

- записи з 01.05.2010 по 05.05.2010 проводилися позивачем в книзі обліку розрахункових операцій №2653003087, зареєстрованій 06.05.2010.

- не здійснено записів в книзі обліку розрахункових операцій за період з 01.05.2010 по 05.05.2010 та відповідно неоприбутковано грошових коштів на загальну суму 2254,00 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.10.2010: №0010472340, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 11270,00 грн., за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, (далі по тексту - Положення №637); №0010462340 за порушення п. п. 1, 2, 3 ст. 3 Закону №265/95-ВР, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 340500,00 грн., у тому числі 340160,00 грн. за не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункових операцій та 340,00 грн. за не зберігання книги обліку розрахункових операцій протягом встановленого терміну.

Судами зазначено, що позивач погоджується з рішенням відповідача про накладення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 гри. за не зберігання книги обліку розрахункових операцій протягом встановленого терміну.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем було допущено порушення вимог податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується лише частково з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Спеціальним законом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до ст. 15 Закону №265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно зі ст. 16 цього Закону контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Забороняється проведення перевірок осіб, визначених у п. п. 5 - 9 ст. 9 цього Закону, щодо діяльності, передбаченої лише цим Законом іншими державними органами, ніж ті, що визначені контролюючими органами згідно із законодавством України.

Як встановлено судами, відповідач здійснював планову перевірку позивача. Відповідно до вимог зазначеного вище Закону не передбачено обов'язок податкового органу попереджати суб'єкта господарювання про таку перевірку. Отже суди дійшли вірного висновку про законність дій відповідача.

Щодо правомірності прийняття відповідачем рішення від 06.10.2010 №0010462340, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 340160,00 грн. за не роздрукування відповідного розрахункового документа, то колегія суддів не може погодитися з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Згідно з п. п. 1, 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Згідно із ст. 2 Закону №265/95-ВР розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Статтею 8 Закону №265/95-ВР передбачено, що форма та зміст розрахункових документів, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Згідно з п. 3.2 розділу 3 Положення №614 касовий чек повинен містити такий обов'язковий реквізит як назву господарської одиниці..

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Положення №614 у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Водночас недолік реквізиту розрахункового документа не прирівняно в Положенні №614 до відсутності розрахункового документа.

Таким чином, оскільки, спірні фіскальні (звітні) чеки відповідають визначенню розрахункового документа, зокрема, містять назву господарської одиниці «Автостоянка», яка міститься в нижній частині самого чеку, а також підтверджують виконання розрахункових операцій, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у податкового органу в даному випадку правових підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340160,00 грн. названим рішенням.

Щодо правомірності прийняття відповідачем рішення від 06.10.2010 №0010472340 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 11270,00 грн., то колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій з огляду на таке.

Згідно з п. 1.2 глави 1 Положення №637 оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 2.6 глави 2 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Системний аналіз норм Положення №637 дає підстави для висновку про те, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.

Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлено відповідальність ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

При цьому ст. 2 Закону №265/95-ВР та п. 1.2 глави 1 Положення №637 визначено, що книгою обліку розрахункових операцій є прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Тобто за відсутності реєстрації в органі державної податкової служби відповідна облікова книга не є книгою обліку розрахункових операцій у розумінні наведених законодавчих норм.

Відтак, облік готівкових коштів у такій книзі цілком об'єктивно розцінено контролюючим органом як неналежне оприбуткування готівки.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З урахуванням викладеного, касаційна скарга Комунального підприємства «Марті» підлягає частковому задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2011 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 - скасуванню в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним та скасування рішення від 06.10.2010 №0010462340 про застосування штрафних (фінансових) санкцій. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства «Марті» задовольнити частково.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним та скасування рішення від 06.10.2010 №0010462340 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340160,00 грн.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги Комунального підприємства «Марті» задовольнити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров