Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/53521/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва

на постанову Господарського суду Миколаївської області від 27.04.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2011

у справі №1/86/09

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 27.04.2009, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2011, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва від 09.01.2009 №00082350/0 про застосування штрафних санкцій у розмірі 68827,60 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення №00082350/0 від 09.01.2009 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій передбачених ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» в розмірі 68827,60 грн. стали висновки акта перевірки від 23.12.2008 №0564/14/00/23/03117820 про порушення п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 (далі - Положення).

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оспорюване рішення податкового органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій, обґрунтовував свої висновки тим, що позивачем були роздруковані денні Z-звіти за 05.08.2008, 10.08.2008,, 21.11.2008, які були підклеєні в КОРО, однак відповідних записів у розділі 2 КОРО з відображення вказаних сум вчинено не було, що однак не може свідчити про неоприбуткування коштів, а лише свідчить про порушення позивачем порядку ведення книги обліку розрахункових операцій. Всі кошти, що надходили до каси підприємства були оприбутковані в день їх фактичного надходження в касовій книзі. Крім того, перевірка була проведена з порушенням чинного законодавства, докази не виконання позивачем вимог Положення №637 одержані з порушенням закону та не відповідають встановленим фактичним обставинам справи.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій не враховано, що згідно з абзацом третім пункту 2.6 Положення у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книги).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), пункту 1.2 Положення КОРО - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Пунктом 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій пункту 1 Указу № 436/95).

Не можуть бути підставою для скасування рішення про застосування штрафних санкцій і висновки судів попередніх інстанцій щодо проведення відповідачем перевірки з порушенням закону.

Перевірки з питань здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання встановленого порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, проводяться відповідно до повноважень органів державної податкової служби, визначених Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

При здійсненні контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), органи державної податкової служби керуються вимогами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким контроль за проведенням готівкових розрахунків покладено на органи державної податкової служби, статтею 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», в частині дотримання умов допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових перевірок та чинними наказами Державної податкової адміністрації України.

У разі порушення відповідачем приписів ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», суб'єкт господарювання мав право не допустити посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, чим позивач не скористався, визнавши проведення перевірки правомірним.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що проведення розрахункових операцій через РРО, друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій вже є свідченням того, що готівкові кошти оприбутковані, та помилково скасували рішення відповідача про застосування штрафних санкцій в розмірі 68827,60 грн., у зв?язку з чим постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва задовольнити.

Постанову Господарського суду Миколаївської області від 27.04.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2011 скасувати.

Прийняти нову постанову. В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун