Історія справи
Постанова ВАСУ від 27.03.2014 року у справі №2а-2773/10/1370
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" березня 2014 р. м. Київ К/9991/80672/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Бутенка В.І.,
Штульман І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2011 у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про скасування наказів та поновлення на роботі,
встановила:
У березні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про скасування наказів та поновлення на роботі.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2011 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ МВС України у Львівській області № 737 від 02.11.209 «Про накладення дисциплінарного стягнення на помічника начальника відділу - оперативного чергового чергової частини штабу Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області Головного управління МВС України у Львівській області». Визнано протиправним та скасовано наказ ГУМВС України у Львівській області № 276 о/с від 02.11.2009 в частині звільнення: «майора міліції ОСОБА_2 (М-086815), помічника начальника відділу - оперативного чергового чергової частини штабу Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області Головного управління МВС України у Львівській області з 02 листопада 2009 року». Поновлено ОСОБА_2 на посаді помічника начальника відділу - оперативного чергового чергової частини штабу Шевченківського районного відділу ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області з 02.11.2009. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один рік в розмірі 18 754 грн. 68 коп. В іншій частині позову відмовлено.
У касаційній скарзі Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2011, як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства та винести нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 01.09.1995 проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 23.01.2008 на посаді помічника начальника відділу - оперативного чергового чергової частини штабу Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області.
Висновками службового розслідування від 11.03.2008, 22.07.2008, 20.11.2008, 06.08.2009, 01.10.2009 «За результатами перевірки порушення службової дисципліни помічником начальника відділу - оперативним черговим чергової частини штабу Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області майором міліції ОСОБА_2» встановлено, що позивач систематично порушував службову дисципліну, чим порушив вимоги Закону України «Про міліцію», Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, за що притягувався до дисциплінарної відповідності.
Протоколом засідання атестаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області від 02.11.2009 №13 ОСОБА_2 визнано таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни.
Наказом ГУ МВС України у Львівській області від 02.11.2009 № 737 «Про накладення дисциплінарного стягнення на помічника начальника відділу - оперативного чергового чергової частини штабу Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області» за систематичне порушення службової дисципліни, вимог наказу МВСУ від 17.08.1992 № 485, на ОСОБА_2 накладене дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.
Наказом ГУ МВС України у Львівській області від 02.11.2009 № 276 о/с майора міліції ОСОБА_2 було звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України відповідно до підпункту «є» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за порушення дисципліни) з 02.11.2009.
Порядок проходження служби в органах внутрішніх справ регулюється Законом України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, Дисциплінарним Статутом органів внутрішніх справ України.
Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Згідно зі статтею 12 Статуту органів внутрішніх справ - звільнення із органів внутрішніх справ є одним із видів дисциплінарного стягнення, а стаття 13 Статуту в свою чергу передбачає право накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ начальником, якому надано право прийняття для проходження служби в органи внутрішніх справ.
Відповідно до підпункту «є» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Як вбачається з Протоколу № 13 засідання атестаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області від 02.11.2009 та акту комісії, про відмову від ознайомлення та надання пояснень стосовно проходження атестації, ОСОБА_2 був присутній на засіданні атестаційної комісії та його було визнано таким, що не відповідає займаній посаді. Як вбачається з атестаційного листа на момент проходження служби, позивач мав діючі дисциплінарні стягнення.
Розглядаючи питання про застосування до ОСОБА_2 дисциплінарного впливу у вигляді звільнення його з органів внутрішніх справ, відповідач правомірно застосував таке дисциплінарне стягнення, оскільки на момент застосування дисциплінарного стягнення у позивача було не погашене дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність, а також те, що у позивача були і інші численні порушення дисципліни, хоча вони і втратили чинність, але характеризували особистість позивача.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права - судові рішення суду першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
постановила:
Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області задовольнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2011 у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про скасування наказів та поновлення на роботі - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про скасування наказів та поновлення на роботі - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий М.М. Заїка
Судді В.І. Бутенко
І.В. Штульман