Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" березня 2014 р. м. Київ К/9991/8539/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції в Миколаївській області (далі - Первомайської ОДПІ)

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2011

у справі № 2-а-4404/10/1470

за позовом приватного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г. Шевченка (далі - Підприємство)

до Первомайської ОДПІ

про визнання протиправними дій.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання протиправними дій Первомайської ОДПІ щодо визначення в акті перевірки від 21.05.2010 № 1054/23/03764005 сума штрафних санкцій та про скасування першої податкової вимоги від 10.06.2010 № 1/49.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.08.2010, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2011, позов задоволено повністю з посиланням на протиправність надсилання позивачеві податкової вимоги на суму неузгодженого податкового зобов'язання.

На вказані судові акти відповідачем подано касаційну скаргу, в якій Первомайська ОДПІ просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами положень пункту 1.4 статті 1, підпункту 16.1.1 пункту 16.1, підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити касаційні вимоги Первомайської ОДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі з'ясовано, що Первомайською ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.03.2010, оформлену актом від 21.05.2010 № 1054/23/03764005.

Під час цієї перевірки податковим органом було виявлено несвоєчасне перерахування позивачем до бюджету податку з доходів фізичних осіб, утриманого з орендної плати за орендовані земельні паї у перевіреному періоді, що стало підставою для нарахування позивачеві пені у сумі 4759 грн. На вказану суму пені Підприємству було направлено першу податкову вимогу від 10.06.2010 № 1/49.

Приймаючи рішення про задоволення даного позову, суди обох попередніх інстанцій виходили з того, що податкова вимога надсилається лише на суму узгодженого податкового зобов'язання, тоді як визначена податковою інспекцією пеня за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб не є за своєю сутністю ані узгодженим зобов'язанням, ані податковим боргом.

Втім з таким висновком попередніх судових інстанцій погодитися не можна з урахуванням такого.

За приписами пункту 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

В силу вимог підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 названого Закону податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

Відповідно до підпункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається.

При цьому в силу вимог підпункту 16.3.5 пункту 16.3 статті 16, пункту 20.2 статті 20 Закону відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід. Фінансово відповідальними за порушення норм цього Закону при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами - є такі особи.

Відповідно до підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Податок, який підлягає утриманню з нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

За змістом пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з пунктом 1.3 цієї ж статті, податковий борг (недоїмка) -це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання (пункт 1.4 вказаної статті).

Відповідно до підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Таким чином, з огляду на механізм сплати податку з доходів фізичних осіб самостійне визначення юридичною особою як податковим агентом сум цього податку у поданому контролюючому органові податковому розрахунку є, по суті, узгодженням податкового зобов'язання з названого податку, а тому за порушення строків його сплати податковий агент притягується до відповідальності у вигляді пені.

Оскільки правильність здійсненого відповідачем розрахунку пені Підприємством не заперечувалася, а доказів на підтвердження своєчасної сплати утриманого податку з доходів фізичних осіб до бюджету позивачем не подано, то підстави для задоволення даного позову відсутні.

Порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права призвело до ухвалення незаконних судових рішень, що відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для їх скасування і ухвалення нового рішення по суті спору.

За таких обставин, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції в Миколаївській області задовольнити.

2. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.08.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2011 у справі № 2-а-4404/10/1470 скасувати.

3. У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько