Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" лютого 2015 р. м. Київ К/800/61837/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А.СуддівМороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року

в с т а н о в и л а :

У липні 2010 року ОСОБА_4 в Донецькому окружному адміністративному суді пред'явив позов до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 зазначив, що відповідачем незаконно відмовлено йому у наданні висновку державної екологічної експертизи від 03 серпня 2009 року № 07-4439 РП "Расширение породного отвала ООО "Донецкий обогатительный комбінат" з підстав розміщення цієї інформації у мережі Інтернет, оскільки у вказаній мережі містяться лише назва об'єкта державної екологічної експертизи та результат розгляду робочого проекту з написом "Погоджено".

Вважає, що у цьому випадку має місце відмова в доступі до офіційної інформації, що суперечить вимогам чинного законодавства.

З урахуванням уточнення позовних вимог просив визнати протиправними дії Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, які полягають у відмові у наданні копії зазначеного висновку державної екологічної експертизи та у порушенні строків розгляду його звернення, зобов'язати останнього надати засвідчену уповноваженою на це посадовою особою Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області копію вказаного висновку та зобов'язати повідомити про висновки зазначеної експертизи через засоби масової інформації в обсязі, визначеному статтею 43 Закону України від 09 лютого 1995 року № 45/95-ВР "Про екологічну експертизу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 45/95-ВР).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду України від 19 листопада 2013 року ухвалу Вищого адміністративного суду України від 04 квітня 2013 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття судом касаційної інстанції рішення, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі встановлено, що Державним управлінням охорони навколишнього природною середовища в Донецькій області на замовлення ТОВ "Донбаський збагачувальний комбінат" здійснено екологічну експертизу, за результатами якої надано висновок державної екологічної експертизи від 03 серпня 2009 року РП "Расширение породного отвала ООО "Донецкий обогатительный комбінат".

22 жовтня 2009 року ОСОБА_4 на підставі статті 55 Конституції України звернувся до Державного управління охорони навколишньою природного середовища в Донецькій області із заявою про надання йому завіреної копії зазначеного висновку державної екологічної експертизи від 03 серпня 2009 року № 07-4439, оформленого відповідно до вимог статті 43 Закону України "Про екологічну експертизу".

Листом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області від 04 листопада 2009 року № 07-7205 у задоволенні заяви ОСОБА_4 відмовлено з тих підстав, що запитувана інформація не є екологічною інформацією, доступ до якої гарантований статтею 50 Конституції України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої інстанції, та залишаючи рішення суду апеляційної інстанції без зміна, суд апеляційної інстанції, виходили із того, що надання висновку екологічної експертизи особі, яка не є замовником цієї експертизи, чинним законодавством не передбачено. Крім того, законодавство не містить конкретних вказівок щодо ЗМІ, через які суб'єкт владних повноважень повинен надавати повідомлення про висновки екологічних експертиз, а також зобов'язання розміщувати в ЗМІ тексти таких висновків.

Такий висновок, на думку колегії суддів, судами зроблений з порушенням правил застосування норм матеріального права.

Так, метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах (стаття 4 Закону № 45/95-ВР).

Згідно з положенням статті 5 зазначеного Закону основним завданням екологічної експертизи є, зокрема, підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 45/95-ВР еколого-експертні органи чи формування після завершення екологічної експертизи повідомляють про її висновки через ЗМІ.

Статтею 43 цього Закону визначено зміст висновків екологічної експертизи в зазначені документа, що містить остаточну думку, зокрема, висновки екологічної експертизи складаються з вступної (протокольної), констатуючої (описової) та заключної (оціночно-узагальнюючої) частин.

Статтею 10 Закону № 45/95-ВР, яка розкриває один з основних принципів екологічної експертизи - гласності, встановлено обов'язок еколого-експертних органів чи формувань повідомляти про висновки екологічної експертизи через засоби масової інформації, а стаття 43 цього Закону - зміст цих висновків, тобто їх структурну частину, що свідчить про взаємопов'язаність зазначених статей. А отже, враховуючи основні завдання та принципи екологічної експертизи, її висновки мають повідомлятись у вигляді документа, зміст якого визначений статтею 43 Закону № 45/95-ВР.

Крім того, стаття 10 передбачає повідомлення висновків екологічної експертизи через засоби масової інформації.

Згідно з положеннями статті 20 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ "Про інформацію" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) масова інформація - це публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація. Друкованими засобами масової інформації є періодичні друковані видання (преса) - газети, журнали, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем. Аудіовізуальними засобами масової інформації є: радіомовлення, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис тощо. Вказана норма не відносить веб-сайти в мережі Інтернет до ЗМІ.

Підпунктом 2.2 пункту 2 розділу 2 Положення про порядок надання екологічної інформації, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 18 грудня 2003 року № 169 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2004 року за № 156/8755; було чинним на час виникнення спірних відносин) визначено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів України та його органи на місцях, інші центральні органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, які мають екологічну інформацію, забезпечують у межах своєї компетенції формування та постійне оновлення електронних баз даних екологічної інформації і забезпечують громадськості вільний доступ до них через мережу Інтернет.

Тобто ця норма зазначеного Положення надає можливість спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів України та його органам на місцях розміщувати на своїх вебсайтах висновки екологічної експертизи. Разом з тим розміщення таких висновків на веб-сайтах не звільняє їх від встановленого Законом № 45/95-ВР обов'язку повідомляти про висновки екологічної експертизи саме через ЗМІ.

Таким чином, висновки екологічної експертизи мають повідомлятись у вигляді інформації, зміст якої визначений статтею 43 Закону № 45/95-ВР, через засоби масової інформації, діяльність яких врегульована чинним законодавством.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій у цій частині позову ОСОБА_5 дійшли помилкового висновку, що відповідач діяв у межах чинного законодавства.

Разом з цим колегія суддів вважає, що не підлягає задоволенню позов ОСОБА_5 про зобов'язання відповідача надати ОСОБА_5 належним чином завірену копію висновку експертизи, оскільки чинним законодавством такий обов'язок для органів охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області не передбачений.

Крім того, за умов опублікування Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області інформації щодо висновку експертизи в засобах масової інформації ОСОБА_5 матиме можливість отримати відомості про зміст експертизи у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Суди не виконали вимог вказаного процесуального закону й постановили частково незаконні судові рішення, які підлягають скасуванню.

Оскільки обставини справи встановлені повно і всебічно, а суди першої та апеляційної інстанцій лише порушили норми матеріального права, то колегія суддів вважає можливим ухвалити у справі нове рішення про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії скасувати та ухвалити у цій справі нове рішення.

Позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Зобов'язати Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області повідомити про висновки експертизи від 03 серпня 2009 року № 07-4439 РП "Расширение породного отвала ООО "Донецкий обогатительный комбінат" через засоби масової інформації в обсязі, визначеному статтею 43 Закону України від 09 лютого 1995 року № 45/95-ВР "Про екологічну експертизу".

У задоволенні решти позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Швед Е.Ю.