Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" вересня 2014 р. м. Київ К/800/25524/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Мороза В.Ф.

Суддів: Логвиненко А.О.

Донець О.Є.

за участю секретаря судового засідання: Головко О.В.

за участю:

представника позивача Синебок І.С.

представника відповідача Антонійчук О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення боргу,

в с т а н о в и л а:

Управління пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області звернулось із позовом в якому просило стягнути з ПАТ «Техмашремонт» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 в розмірі 124447 грн. 91 коп.

Позов мотивовано тим, що відповідач всупереч вимог пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, не відшкодовує Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1, за лютий-червень 2012 року внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 124447,91грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року, позов Управління задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Техмашремонт» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах по списку №1 за лютий - червень 2012 року у сумі 2372 грн. 26 коп. В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій Управління просить, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови Управлінню в задоволенні позовних вимог на суму 122 070,65 грн., прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

На дану касаційну скаргу надійшло заперечення ПАТ «Техмашремонт», у якому підприємство рішення судів попередніх інстанцій вважає таким, що прийняте із дотриманням норм матеріального та процесуального права, та просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Управлінням на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначено розмір витрат по 21 особі, які підлягають відшкодуванню ПАТ «Техмашремонт» за списком № 1 за лютий - червень 2012 року у сумі 124447 грн. 91 коп.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Законом № 1058-IV (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону № 1788-XII.

Відповідно до пункту 6.4. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.7. цієї Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Висновок судів про звільнення підприємства від сплати витрат на виплату та доставку пенсій є помилковим та не відповідає судовим рішенням у спорах щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 між тим ж сторонами, які мають преюдиціальне значення (ухвали Вищого адміністративного суду України у справах №800/40519/13, №800/58949/13, №9991/7892/11, №9991/12922/11), а також правовій позицій Верховного Суду України, висловленій у цій категорії спорів, у тому числі між тими ж сторонами (постанови у справах № 21-261а14, №21-12а13, №21-167а12, № 21-33а12), яка обов'язковою для судів відповідно до ст. 244-2 КАС України.

При цьому дійшовши висновку про те, що позивач не є правонаступником ліквідованого підприємства, а тому не має сплачувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, не врахували, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості по відшкодуванню таких витрат, а не спір щодо права, порядку та розміру пенсії.

Наведене дає підстави для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, скасування оскаржуваних судових рішень відповідно до статті 229 КАС України та прийняття нового про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу управління, Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року скасувати.

Позов управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул.. Леваневського, 87-А, ідентифікаційний код 05495590) на користь управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 за лютий - червень 2012 року у сумі 124447 (сто двадцять чотири тисячі чотириста сорок сім) грн. 91 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та оскарженню не підлягає, крім як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу ІV КАС України.

Судді: В.Ф. Мороз

А.О. Логвиненко

О.Є. Донець