Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

П О С Т А Н О В А

"25" червня 2014 р. м. Київ К/9991/74746/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,Гончар Л.Я.,Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ПП «Каламіта» до Сімферопольської об'єднаної державної фінансової інспекції, третя особа - КП «Миколаївський сільськогосподарський ринок» про визнання протиправним та скасування пункту вимоги, касаційною скаргою Сімферопольської об'єднаної державної фінансової інспекції на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 квітня 2012 року і ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року, -

в с т а н о в и в:

У березні 2012 року ПП «Каламіта» звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати пункт 3 вимоги Контрольно-ревізійного відділу у місті Сімферополі і Сімферопольському районі № 22-12/2816 від 06.12.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 3 вимоги Контрольно-ревізійного відділу у місті Сімферополі і Сімферопольському районі № 22-12/2816 від 06.12.2011.

У касаційній скарзі Сімферопольська об'єднана державна фінансова інспекція, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги.

Встановлено, що Контрольно-ревізійним відділом у місті Сімферополі і Сімферопольському районі проведено планову документальну ревізію фінансово-господарської діяльності КП «Миколаївський сільськогосподарський ринок» за період з 01.01.2009 по 31.08.2011, за результатом проведення якої складено акт ревізії № 22-21/058 від 28.11.2011. У ході ревізії виявлено, зокрема, що підприємством проведені зайві витрати за надані ПП «Каламіта» послуги по вивезенню ТПВ за період з 01.01.2009 по 31.08.2011 на суму 30106,32 грн., чим порушено вимоги пункту 26 Положення (стандарту)бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999.

На цій підставі відповідачем складено вимогу № 22-12/2816 від 06.12.2011, у спірному пункті 3 якої вимагалось від КП «Миколаївський сільськогосподарський ринок»:

- відобразити в обліку дебіторську заборгованість по відшкодуванню витрат за послуги вивезення ТПВ;

- відшкодувати витрати за послуги вивезення ТПВ на суму 30106,32 грн.;

- в іншому випадку провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування витрат за послуги вивезення ТПВ з боку ПП «Каламіта».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

Судом встановлено, що між ПП «Каламіта» та КП «Миколаївський сільськогосподарський ринок» були укладені договори, предметом яких є надання позивачем послуг щодо вивезення ТПВ відповідно до заявок згідно з тарифами, встановленими на момент виконання робіт. Згідно актів виконаних робіт позивачем на виконання умов вказаних договорів другій стороні надані послуги щодо вивезення ТПВ у 2009-2011 роках, за які сплачено 30106,32 грн.

Вказано, що за правилами частини 2 статті 71 КАС України, згідно з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, відповідачем не надано переконливих доказів на підтвердження безпідставної оплати КП «Миколаївський сільськогосподарський ринок» наданих позивачем послуг.

За таких обставин суди дійшли висновку про наявність підстав для скасування пункту 3 вимоги Контрольно-ревізійного відділу у місті Сімферополі і Сімферопольському районі № 22-12/2816 від 06.12.2011.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», у редакції на час спірних правовідносин (далі - Закон) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Згідно з пунктами 1, 7 статті 10 Закону Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Таким чином, вимога контрольно-ревізійного органу пред'являється об'єкту, що ревізується, а отже і стосується прав і обов'язків останнього.

Проте, вважаючи, що спірний пункт 3 вимоги Контрольно-ревізійного відділу у місті Сімферополі і Сімферопольському районі № 22-12/2816 від 06.12.2011 є протиправним, з цим позовом про його скасування звернулось ПП «Каламіта».

Як зазначалось, цим пунктом вимоги відповідачем від КП «Миколаївський сільськогосподарський ринок» вимагалось відобразити в обліку дебіторську заборгованість по відшкодуванню витрат за послуги вивезення ТПВ; відшкодувати витрати за послуги вивезення ТПВ на суму 30106,32 грн.; в іншому випадку провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування витрат за послуги вивезення ТПВ з боку ПП «Каламіта».

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних ociб, прав та інтересів юридичних oci6 у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових ociб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Захист порушених прав - це передбачені законом способи охорони прав та законних інтересів у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально - правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводяться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

За таких обставин, виходячи з принципу адміністративного судочинства -верховенства права та завдання адміністративного судочинства - захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб в сфері публічно-правових відносин з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, колегія суддів зазначає, що позивачем в даному випадку застосований помилковий спосіб захисту своїх порушених прав та інтересів.

Відповідно до статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Крім того, колегія суддів зазначає, що за наявності між ПП «Каламіта» та КП «Миколаївський сільськогосподарський ринок» можливого конфлікту інтересів, пов'язаного з виконанням останнім спірної вимоги, позивач не позбавлений права на їх захист шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

За змістом статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили вказані норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням у ній нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 229, 230, 231 КАС України, суд,-

постановив:

Касаційну скаргу Сімферопольської об'єднаної державної фінансової інспекції - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 квітня 2012 року і ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року - скасувати.

У задоволенні позову ПП «Каламіта» до Сімферопольської об'єднаної державної фінансової інспекції, третя особа - КП «Миколаївський сільськогосподарський ринок» про визнання протиправним та скасування пункту 3 вимоги Контрольно-ревізійного відділу у місті Сімферополі і Сімферопольському районі № 22-12/2816 від 06.12.2011 - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: