Історія справи

Постанова ВАСУ від 24.02.2015 року у справі №2а-305/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2015 року м. Київ К/9991/62692/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської обласної митниці на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 року у справі за позовом Приватного підприємства «СПС» до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області про визнання недійсним та скасування рішень,

в с т а н о в и л а:

У січні 2012 року Приватне підприємство «СПС» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області про визнання недійсним та скасування рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 року позовні вимоги Приватного підприємства «СПС» було задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення Харківської обласної митниці про визначення митної вартості товарів від 19.07.2011 року № 807000006/2011/300383/1, прийняте відносно Приватного підприємства «СПС». Визнано протиправною та скасовано картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації Декларація митної вартості від 18.07.2011 року № 807070005.2011.330086.001, прийняту відносно Приватного підприємства «СПС». Визнано недійсним та скасовано рішення Харківської обласної митниці поо визначення митної вартості товарів від 27.09.2011 року № 807000006/2011/300507/1, прийняте відносно Приватного підприємства «СПС». Визнано протиправною та скасовано картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації Декларація митної вартості від 26.09.2011 року № 807070005.2011.334347.001, прийняту відносно Приватного підприємства «СПС». Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області на користь Приватного підприємства «СПС» перерахувати з Державного бюджету України надмірно сплачену суму податку на додану вартість в розмірі 165799,59 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 року апеляційну скаргу Харківської обласної митниці було залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 року - без змін.

У касаційній скарзі Харківська обласна митниця, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити Приватному підприємству «СПС» у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.11.2009 року між Приватним підприємством «СПС» та Qingdao Tai Foong Foods Co., Ltd (Китай) укладено контракт № 061109-14, відповідно до якого Qingdao Tai Foong Foods Co., Ltd (постачальник) зобов'язувався поставити позивачу товар згідно специфікації від 27.03.2011 року № 9 (червоний перець овочевий мелений вагою 15000 кг) за ціною 1,68 доларів США за 1 кг на загальну суму 25200,00 доларів США на умовах FOB (м. Цинадо, Китай) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» - 2000. Зазначений товар поставлений до митного кордону України.

18.07.2011 року Приватним підприємством «СПС» до Харківської обласної митниці подана Декларація митної вартості № 807070005.2011.330086.001, в якій заявлено митну вартість зазначеного товару, яка була визначена позивачем за 1-м методом оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) із розрахунку: 1,68 доларів США за 1 кг.

Для підтвердження митної вартості товару позивачем надано:

1. Декларацію митної вартості № 807070005.2011.330086.001 від 18.07.2011 року.

2. Митну декларацію (форма МД-2) № 807070005/2011/330286.

3. Зовнішньоекономічний контракт від 06.11.2009 року № 061109-14.

4. Специфікація від 27.03.2011 року № 9.

5. Інвойс від 06.05.2011 року № ТР201110.

6. Платіжне доручення в іноземній валюті від 06.05.2011 року № 250.

7. Платіжне доручення в іноземній валюті від 29.06.2011 року № 280.

8. Інвойс на фрахт.

9. Коносамент (Вill of loading).

10. Двостороння заява продавця та покупця про відсутність пов'язаності.

11. Копія вантажної митної декларації країни відправлення.

12. Лист-пропозиція виробника (продавця товару).

13. Сертифікат походження товару.

14. Сертифікат якості.

При проведенні перевірки наданих до митного оформлення документів (інвойс від 06.05.2011 року, зовнішньоекономічний контракт від 06.11.2009 року № 061109-14, специфікація до контракту від 27.03.2011 року № 9, довідка про транспортні витрати від 11.07.2011 року) у Харківської обласної митниці виникли сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару, оскільки відповідно до інформації бази даних електронних копій вантажних митних декларацій єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України митна вартість оформлених товарів становила 5,49 доларів США за кілограм і більше.

Вищезазначений факт став причиною проведення процедури консультації між митним органом та позивачем з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару.

Для спростування виявлених сумнівів, у відповідності із пунктом 11 Порядку № 1766, було запропоновано для підтвердження заявленою митної вартості надати додаткові документи, а саме:

1) довідку про транспортні витрати, оформлену відповідно до вимог п. 8 Порядку № 1766 від 20.12.2006 року;

2) попередні митні оформлення цього товару;

3) експортну ВМД та переклад її, завірені у відповідності до вимог листа ДМСУ від 08.10.2010 року №11/2-10.16/11627-ЕП.

Повідомлено про можливість подання інших документів для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

У зв'язку з неподанням декларантом додаткових документів та відмова від їх подання з урахуванням методичних рекомендацій із застосуванням окремих положень Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження; наявність сумнівів щодо достовірності відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості тощо; не надання інформації щодо угод на ідентичні товари з цих підстав, Харківською обласною митницею прийнято рішення про відмову Приватному підприємству «СПС» у прийнятті митної декларації № 807070005.2011.330086.001 та видано картку відмови № 807070005.2011.330086.001 від 18.07.2011 року та рішення про визначення митної вартості товарів № 807000006/2011/300383/1 від 19.07.2011 року, відповідно до якого митна вартість товару - «висушені та розмелені плоди стручкового перцю роду Capsicum annuum L. var grossum (L.) Sendt), мелений ASTA 100-15000 кг.» - становить 26850,00 доларів США із розрахунку 5,49 доларів США за 1 кг, що на 3,87 доларів США більше, ніж заявлена позивачем митна вартість за 1 кг товару.

Не погодившись з митною вартістю товару, визначеною митним органом, позивач в порядку частини 3 статті 264 Митного кодексу України та пункту 2 Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 17.03.2008 року № 230, звернувся до Харківської обласної митниці з проханням пропустити товар у вільний обіг під гарантійні зобов'язання про сплату до Державного бюджету України податків і зборів (обов'язкових платежів), згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом. Сплативши нараховані податки позивач отримав відповідний дозвіл.

Крім того, Компанія Tai Foong Foods Co, виконуючи умови контракту від 06.11.2009 року № 061109-14, продовжила постачання товару, а саме, відповідно до специфікації від 12.07.2011 року № 10 до контракту зазначена компанія зобов'язалась поставити, а Приватне підприємство «СПС» зобов'язалось прийняти «червоний перець овочевий Capsicum annuum L. var grossum (L.) Sendt), мелений ASTA 100 вагою 10000 кг за ціною 1,8 доларів США за 1 кг загальною вартістю 18000,00 доларів США», «червоний перець овочевий Capsicum annuum L. var grossum (L.) Sendt), мелений ASTA 140, вагою 5000 кг за ціною 2,4 доларів США за 1 кг загальною вартістю 12000,00 доларів США».

Згідно комерційного інвойсу від 12.07.2011 року № ТF 201109 позивачеві від компанії Qingdao надійшов вищевказаний товар, умови даного контракту сторонами було виконано.

27.09.2011 року Приватним підприємством «СПС» до Харківської обласної митниці подана декларація митної вартості № 8070700000/2011/300507/1, в якій заявлено митну вартість зазначеного товару, яка була визначена позивачем за 1-м методом оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), разом з якою було подано повний пакет документів, необхідних згідно чинного законодавства України для прийняття рішення про митне оформлення товару, а також згідно платіжних доручень від 20.09.2011 року № 3009, від 20.09.2011 року 3014 та від 27.09.2011 року № 3079 позивачем перераховано до Державного бюджету України 127497,86 грн. податку на додану вартість.

Харківською обласною митницею відмовлено у прийнятті даної митної декларації № 807070005.2011.311432.001 та видано картку відмови від 26.09.2011 року № 807070005.2011.334347.001 та рішення про визначення митної вартості товарів від 27.09.2011 року № 807000006/2011/300507/1., відповідно до якого митна вартість зазначеного товару становить 79950,00 доларів США із розрахунку 5,33 долара США за 1 кг, що на 3,53 долара США більше, ніж заявлена позивачем митна вартість за 1 кг товару та 79950,00 доларів США із розрахунку 5,33 доларів США за 1 кг, що на 2,93 доларів США більше, ніж заявлена позивачем митна вартість за 1 кг товару відповідно.

У вказаному рішенні Харківською обласною митницею зазначено, що для визначення такої митної вартості товару використовувалось джерело інформації - БД ЕК ВМД ЄАІС ДМСУ та вказана причина, через яку не застосовані попередні методи - як неподання декларантом додаткових документів, після чого, позивач звернувся до митного органу з проханням пропустити товар у вільний обіг під гарантійні зобов'язання про сплату до Державного бюджету України податків і зборів (обов'язкових платежів), згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом. Позивач сплатив нараховані податки та отримав відповідний дозвіл.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України, митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Згідно із статтею 86 Митного кодексу України, митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.

Статтею 259 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 265 Митного кодексу України, митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.

Згідно із статтею 266 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митну вартість не може бути визначено за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною в кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари було продано в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів не може бути визначено шляхом застосування попереднього методу.

Аналіз наведених норм, а також положень Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 року № 339 та Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766 дає підстави для висновку про те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Колегія суддів дійшла висновку проте, що зі змісту пункту 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766, та частини 4 статті 266 Митного кодексу України вбачається, що позивач не зобов'язаний надавати повний перелік документів, визначених пунктом 11 зазначеного Порядку. При цьому витребування таких документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Разом з тим, витребувавши додаткові документи (висновки про якісні та вартісні характеристики товарів,), передбачені пунктом 11 Порядку декларування митної вартості товарів, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.

Також, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій про неправомірність дій Харківської обласної митниці щодо застосування третього методу визначення митної вартості товару.

Водночас, колегія суддів не погоджується з судами попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «СПС» надмірно нарахованої Харківською обласною митницею та сплаченої Приватним підприємством «СПС» суми податку на додану вартість 165799,59 грн., враховуючи наступне.

Відповідно до частини 6 статті 264 Митного кодексу України, у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

Так, саме Порядок повернення визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264 Митного кодексу України.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 1, пунктів 2, 3, 4 розділу ІІІ

Порядку повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Разом з тим, взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилкових та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися Порядком взаємодії.

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що законодавством відповідно до частини 6 статті 264 Митного кодексу України визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Дана правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена Верховним Судом України у постановах від 15.04.2014року (справа № 21-29а14) та у постановах від 12.11.2014 року.

Відповідно до статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення сплаченої суми податку на додану вартість задоволенню не підлягають.

Оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення в цій частині ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають частковому скасуванню з ухваленням нового рішення.

Статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині. При цьому за правилами пункту 4 частини 1 статті 223 цього Кодексу у випадку зміни рішення суду першої інстанції, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Харківської обласної митниці - задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 року - скасувати.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 року - скасувати в частині зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області перерахувати з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «СПС» надмірно сплачену суму податку на додану вартість в розмірі 165799,59 грн. - скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволені позовних вимог в цій частині відмовити.

В решті постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 року - залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді: О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз