Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" січня 2015 р. м. Київ К/800/42991/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Загородній А.Ф., Заїка М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2013р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013р. у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування рішень про застосування фінансових санкцій,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування рішень Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова №11 та №12 від 21.02.2013р. про застосування фінансових санкцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2013р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013р., позовні вимоги задоволено.

З такими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період з 01.01.2011р., в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011р. не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції станом до 01.01.2011р.) передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно пункту 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

В ході розгляду справи судами встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області та взятий на облік в управлінні Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова.

За результатами проведеної позапланової перевірки складений акт №5 від 06.02.2013р., на підставі якого, з посиланнями на підпункти 4, 6 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прийнято спірні рішення №11 від 21.02.2013р. та №12 від 21.02.2013р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 340 грн. та 99056,22 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем сплачено страхові внески в грудні 2012 року та січні 2013 року, а тому відповідачем безпідставно нараховані штрафні санкції на підставі статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки з 01.01.2011р. зазначені норми втратили чинність.

Крім того, суди виходили з того, що приймаючи оскаржувані рішення відповідачем порушено вимоги статті 250 ГК України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій.

Такі висновки судів колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних мотивів.

Так, судами не враховано, що позивачем пропущено передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строки сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 2004 по 2007 роки, а тому сплата їх в 2012-2013 році не може свідчити про дотримання строків їх сплати і не може бути підставою для звільнення від сплати фінансових санкцій за порушення сплати таких внесків.

Також судами безпідставно застосовано до спірних правовідносин положення статті 250 ГК України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій, оскільки за правилами пункту 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Крім того, оскільки заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій виникла до 01.01.2011р., тобто в період дії відповідної редакції статті 30 Закону № 2240-ІІІ, то органи Пенсійного фонду мають право здійснювати контрольні функції щодо правильності нарахування, своєчасності та сплати страхових внесків і застосовувати фінансові санкції згідно із законодавством, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосовувати штрафні санкції також і після цієї дати.

Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені і повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права. що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування судових рішень, які прийняті з порушенням норм матеріального права, та ухвалення нового рішення про відмову у задоволені позову.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2013р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013р. у даній справі скасувати.

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м.Харкова про скасування рішень про застосування фінансових санкцій відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: А.Ф. Загородній

М.М. Заїка