Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова ВАСУ від 21.04.2016 року у справі №821/1899/14 Постанова ВАСУ від 21.04.2016 року у справі №821/1...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Постанова ВАСУ від 21.04.2016 року у справі №821/1899/14

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" квітня 2016 р. м. Київ К/800/13232/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року у справі №821/1899/14 за позовом Державної фінансової інспекції в Херсонській області до Державного підприємства «Дослідне господарство «Копані» Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2014 року Державна фінансова інспекція в Херсонській області звернулась з позовом до Державного підприємства «Дослідне господарство «Копані» Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України (далі - ДП «ДГ «Копані») про зобов'язання виконати пункти 2, 3, 5, 7 вимоги від 18.04.2014 року № 21-07-14-14/2457, а саме:

- п.2. вимоги - вжити заходів щодо стягнення коштів з Інституту продовольчих товарів в сумі 279600,00 гривень або повернення автомобілю Volkswagen Passat В7 до ДП «ДГ «Копані». В іншому випадку стягнути з осіб, винних у заподіянні шкоди, кошти у порядку та розмірі встановленому ст.ст.130-136 Кодексу законів про працю України;

- п.3 вимоги - відобразити в бухгалтерському обліку Підприємства дебіторську заборгованість в сумі 1666743,33 грн.; провести претензійно-позовну роботу та забезпечити стягнення коштів в сумі 1666743,33 грн. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у заподіянні шкоди, кошти у порядку та розмірі встановленому ст.ст.130-136 Кодексу законів про працю України;

- п.5 вимоги - відшкодувати шляхом утримання із заробітної плати працівників або внесенням в касу підприємства, сум незаконно списаного пального (за наявності їх особистих заяв), в сумі 13669,57 грн. або фактичним внесенням пального марки А-92, А-95 в загальній кількості 1257,93 л. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвих грошових виплатах, кошти у порядку та розмірах встановлених ст.ст.133-136 Кодексу законів про працю України;

- п. 7 вимоги - відшкодувати шляхом утримання із заробітної плати працівника або внесенням в касу підприємства безпідставно нараховану надбавку в суму 10067,54 грн.; провести відповідні коригування по сплаті внесків до державних страхових цільових фондів, зайво сплачених внаслідок безпідставно виплачену надбавку на загальну суму 2218,94 грн. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у заподіянні шкоди, кошти у порядку та розмірі встановленому ст.ст.130-136 Кодексу законів про працю України.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року, позов задоволено частково. Зобов'язано Державне підприємство «Дослідне господарство «Копані» Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України виконати пункт 2 вимоги Державної фінансової інспекції в Херсонській області від 18.04.2014р. №21-06-14-14/2457 в частині усунення порушення шляхом стягнення з винних осіб шкоди, у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України. Зобов'язано Державне підприємство «Дослідне господарство «Копані» Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України виконати пункти 5 та 7 вимоги Державної фінансової інспекції в Херсонській області від 18.04.2014р. №21-06-14-14/2457 в повному обсязі. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Державна фінансова інспекція в Херсонській області звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п.1.2.5.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Херсонській області на IV квартал 2013 року, у період з 23.12.2013 по 11.03.2014 ревізійною групою ДФІ проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Дослідне господарство «Копані» Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України за період з 01.10.2010 по 01.11.2013.

За наслідками ревізії складено акт від 17.03.2014 р. № 07-17/03, яким встановлено порушення законодавства з фінансових питань.

На підставі акту № 07-17/03, позивачем надіслано на адресу ДП «ДГ «Копані» лист-вимогу від 18.04.2014р. №21-06-14-14/2457, якою відповідача зобов'язано усунути порушення, виявлені ревізією.

З огляду на те, що ДП «ДГ «Копані» не вживає заходів для повного відшкодування фінансових порушень, виявлених ревізією, ДФІ в Херсонській області звернулась до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що пункти 5, 7 вимоги від 18.04.2014р. №21-06-14-14/2457 є законними і підлягають виконанню відповідачем, оскільки обставини порушення підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані висновки позивача про незаконність списання пального та про безпідставність виплати керівнику Підприємства надбавки, не передбаченої укладеними з ним контрактом, а спосіб усунення порушення відповідає вимогам законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду вважає передчасними такі висновки судів з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з положеннями статті 2 Закону № 2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі Положення), Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів <…> (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми узгоджуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У справі, що розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, вони не можуть бути стягнуті за адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певні дії.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 28 жовтня 2014 року та від 17 лютого 2015 року (справи №№ 21-462а14, 21-4а15 відповідно).

Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про можливість зобов'язання ДП «ДГ «Копані» виконати вимогу Інспекції про відшкодування збитків є помилковим.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, а тому підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Херсонській області задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року скасувати, та ухвалити у справі нове рішення.

В задоволенні позову Державної фінансової інспекції в Херсонській області до Державного підприємства «Дослідне господарство «Копані» Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати