Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2015 року м. Київ К/9991/6377/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2011

у справі № 2а-6803/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларус Трейд»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Ларус Трейд» подало позов про визнання протиправними дій ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки, за результатами якої складено довідку від 28.03.2011 № 441/123-304/37188281 в частині визнання правомірним нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.01.2011 та в частині правомірності формування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємств за період з 01.12.2010 по 31.01.2011, а також про визнання протиправними дій ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо визнання угод позивача нікчемними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2011 позов задоволено повністю.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2011 скасовано постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову в частині визнання протиправними дій ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо визнання угод ТОВ «Ларус Трейд» нікчемними. В цій частині прийнято нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 16.03.2011 № 328 «Про призначення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Ларус Трейд». У решті постанову суду першої інстанції залишеною без змін.

ДПІ у Ленінському районі м. Харкова подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення в частині задоволення позову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, ст.ст. 86, 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 16.03.2011 № 328 на підставі наказу від 16.03.2011 № 328 проведено документальну невиїзну перевірку, за результатами якої складено довідку від 28.03.2011 № 441/23-304/37188281.

Правовими підставами для призначення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Ларус Трейд» в наказі визначено ст.ст. 78. 79 Податкового кодексу України.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ «Ларус Трейд» вказує на те, що наказ про призначення документальної позапланової перевірки від 16.03.2011 прийнято до закінчення десятиденного строку після дня отримання позивачем запиту відповідача від 11.03.2011 № 1381/10/23-310 про надання пояснень та документальних підтверджень щодо здійснення господарських операцій у грудні 2010 року та січні 2011 року, тому підстави, визначені у п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, для призначення такої перевірки відсутні.

Окрім того, посилаючись на п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА від 2212.2010 № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.01.2011 за № 34/18772, згідно з яким довідка є службовим документом, що складається за результатами перевірки у разі відсутності встановлення податковим органом порушень, позивач вказує на те, що викладення в довідці від 28.03.2011 № 441/123-304/37188281 висновків щодо нікчемності угод ТОВ «Ларус Трейд» є необґрунтованим.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав доведеним факт порушення податковим органом порядку проведення документальних позапланових невиїзних перевірок та вказав на відсутність підстав для висновків про нікчемність угод позивача.

Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку вирішенню судом першої інстанції справи в частині вимог про «визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки, за результатами якої складено довідку від 28.03.2011 № 441/123-304/37188281 в частині визнання правомірним нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.01.2011 та в частині правомірності формування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємств за період з 01.12.2010 по 31.01.2011», вказав, що викладення податковим органом за результатами перевірки висновків відповідає наданим контролюючому органу повноваженням. Однак при цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність обрання такого способу захисту порушеного права як визнання наказу протиправним, у зв'язку з чим вийшов за межі позовних вимог.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Підпунктом 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі - Кодекс) органам державної податкової служби надано право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом, а п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 - право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначаються статтею 79 Податкового кодексу України, зокрема п. 79.1 статті 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Таким чином, обставини для проведення документальної невиїзної перевірки, визначені у статтях 77 (порядок проведення документальних планових перевірок) та 78 (порядок проведення документальних позапланових перевірок) цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Кодексу документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, для висновку про наявність в органу державної податкової служби правових підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки необхідно встановити наявність таких обставин як:

- надання платнику податків письмового запиту органу державної податкової служби, який підписаний керівником (заступником керівника) останнього та містить перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту;

- ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на такий запит протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу направлено запит від 11.03.2011 № 1381/10/23-310 з вимогами надати пояснення та документальній підтвердження щодо здійснення господарських операцій з покупцями і постачальниками у грудні 2010 року та січні 2011 року, однак наказ на проведення документальної невиїзної перевірки видано 16.03.2011.

Отже, визначені п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Кодексу правові підстави для призначення позапланової документальної перевірки у відповідача могли виникнути не раніше 21.03.2011, навіть якщо б позивач отримав запит в той же день, коли його було направлено.

Відповідно, у керівника органу державної податкової служби були відсутні підстави (ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту) для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з підстав, визначених п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Кодексу.

Таким чином, відповідач, здійснивши документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, діяв не на підставі, що визначена Податковим кодексом України, чим порушив закріплений в частині 2 статті 19 Конституції України принцип, відповідно до якого орган державної влади зобов'язаний діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та чинним законодавством.

Враховуючи наведене, дії відповідача щодо проведення позапланової невиїзної перевірки є протиправними.

Зі змісту положень ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що в разі задоволення позову у справі, в якій відповідачем є суб'єкт владних повноважень, суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності (п. 1 ч. 1 ст. 162 Кодексу).

Таким чином, особа вправі оскаржити до суду дії суб'єкта владних повноважень.

Позивачем заявлені вимоги про визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. При цьому вимог про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки позивачем заявлено не було.

Оскільки заявлені позивачем вимоги відповідають повноваженням суду при вирішенні справи, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції вважає висновки суду апеляційної інстанції щодо необхідності вийти за межі позовних вимог необґрунтованими.

Разом з тим суд касаційної інстанції також не може погодитися з постановою суду першої інстанції в частині задоволення вимог, що стосуються дій відповідача щодо викладення висновків в довідці про визнання нікчемними угод позивача. При цьому виходить з такого.

Відповідно до п. 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

Отже, довідка є виключно носієм доказової інформації про встановлені (невстановлені) податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків. Довідку перевірки та викладені у ній факти і висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Контролюючий орган не позбавлений права фіксувати в довідці перевірки обставини та викладати власні висновки щодо таких обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, складених за результатами такої перевірки, обґрунтовувати ними власну позицію. Оцінка висновків довідки/дій з викладення таких висновків в довідці надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки, що породжує для платника податків певні правові наслідки. Таким чином, позов про визнання протиправними дій відповідача щодо викладення в акті перевірки висновків та інформації задоволенню не підлягає.

Оскільки у справі немає необхідності досліджувати нові докази та встановлювати обставини, а судове рішення суду першої інстанції є помилковим тільки в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо викладення в довідці висновків про визнання угод позивача нікчемними, суд касаційної інстанції вважає за правильне змінити постанову суду першої інстанції, скасувавши постанову суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2011 скасувати.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2011 змінити, виклавши резолютивну частину постанови в такій редакції:

«Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларус Трейд» задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки, за результатами якої складено довідку від 28.03.2011 № 441/123-304/37188281.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларус Трейд» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн. (одна гривня 70 коп.).».

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної постанови, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун