Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" березня 2014 р. м. Київ К/800/56387/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бутенка В.І., Лиска Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2011 року позивач - ОСОБА_4 звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила зобов'язати Солом'янську районну в місті Києві державну адміністрацію взяти її на соціальний квартирний облік.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року, адміністративний позов задоволено частково, а саме зобов'язано відповідача - Солом'янську району в місті Києві державну адміністрацію розглянути по суті подану ОСОБА_4 заяву про взяття її на соціальний квартирний облік від 18.03.2009 року; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що відповідачем не було надано доказів існування прийнятого у відповідності до Порядку взяття громадян на соціальний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього, затвердженого Постановою КМУ від 23.07.2008 № 682 (далі - Порядок № 682) рішення компетентного органу за наслідками розгляду поданої позивачем заяви від 18.03.2009 року.

У поданій касаційній скарзі позивачка заявила вимоги про скасування рішень судів попередніх інстанцій, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

У доводах касаційної скарги, скаржник зазначає, що Конституція України та Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» мають вищу юридичну силу ніж Порядок взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього, який не може звужувати право громадян, а саме осіб без визначеного місця проживання, перебувати на соціальному квартирному обліку.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту другого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

ОСОБА_4 є інвалідом ІІІ групи та перебуває на обліку в Центрі обліку бездомних громадян, як особа, яка не має постійного місця проживання і переважне місцезнаходження якої зареєстровано за адресою соціально-адаптаційної установи - Будинку соціального піклування: м. Київ, вул. Суздальська, 4/6.

Наявні у справі довідки Київського міського БТІ, Головного управління земельних ресурсів КМДА, Управління державтоінспекції ГУ в м. Києві, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, Солом'янського районного ПФУ вказують на відсутність у позивача нерухомого майна, автотранспортних засобів, статусу СПД, а також підтверджують розмір пенсії, який вона отримує по інвалідності внаслідок загального захворювання.

На підставі поданої заяви та відповідних документів в 2008 році позивача було зараховано на соціальний квартирний облік під № 9. Проте, в 2011 році позивач випадково дізнався про те, що його знято з соціального квартирного обліку.

Листом № 044/е-86-1147 від 11.04.2011 Головне управління житлового забезпечення виконкому КМР (КМДА) повідомило ОСОБА_4 про те, що питання її взяття на соціальний квартирний облік відноситься до компетенції Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації (Відділу обліку та розподілу житлової площі).

В зв'язку з цим, ОСОБА_4 неодноразово (в травні та в червні 2011 року) зверталась до Солом'янської районної в місті Києві держадміністрації із заявами, в яких просила пояснити причини зняття її з обліку та зарахувати її на соціальний квартирний облік.

Листом № Є-724 від 11.05.2011 Солом'янська районна в місті Києві держадміністрація відмовила позивачу в зарахуванні на соцквартоблік з тих підстав, що поданий разом з заявою пакет документів не відповідає викладеним у п. 6 (абзац перший) вимогам до п. 2 Порядку взяття громадян на соціальний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього, затвердженого Постановою КМУ від 23.07.2008 № 682 (далі - Порядок № 682), а саме: відсутня обов'язкова довідка про місце проживання та склад сім'ї. Водночас, цим же листом відповідач повідомив, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про житловий фонд спеціального призначення», позивача забезпечено тимчасовим житлом, що підтверджується тимчасовою реєстрацією позивача за адресою Будинку соціального піклування, в свою чергу, довідок про місце проживання та склад сім'ї соціально-адаптаційні установи не видають.

Листом № Є-724/1 від 16.06.2011 відповідач повторно повідомив позивача про те, що його не було зараховано на соцквартоблік у зв'язку з неподанням передбачених Порядком № 682 документів.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Згідно із частиною другою ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст.10 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення», правом взяття на соціальний квартирний облік також користуються мешканці тимчасових притулків для дорослих, громадяни, які мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із частиною четвертою вказаної статті, порядок взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України Про деякі питання реалізації Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» від 23 липня 2008 року №682, взяття громадян на соціальний квартирний облік здійснюється за рішенням органу місцевого самоврядування за місцем проживання громадян, які мають право на отримання квартир, садибних (одноквартирних) житлових будинків з житлового фонду соціального призначення, після набуття ними повної цивільної дієздатності відповідно до закону. Для взяття на облік громадянин або уповноважена ним особа, що підтверджується завіреною в установленому законом порядку довіреністю, подає письмову заяву.

Згідно із п. 2 Порядку, до заяви про взяття громадянина на облік додаються такі документи: довідка про місце проживання та склад сім'ї за формою згідно з додатком 1; копії документів, що посвідчують особу громадянина та членів його сім'ї; копії довідок про присвоєння ідентифікаційного номера громадянинові та членам його сім'ї; копії документів, що підтверджують право громадянина та членів його сім'ї на надання пільг під час взяття на облік; довідки про доходи громадянина та членів його сім'ї за попередній рік; відомості про вартість майна, що перебуває у власності громадянина та членів його сім'ї на момент взяття на соціальний квартирний облік.

Частиною 5 ст. 13 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» встановлено, що рішення про взяття на соціальний квартирний облік або про відмову у взятті на такий облік приймається органом місцевого самоврядування, що здійснює взяття на облік, за результатами розгляду заяви та інших представлених відповідно до частини третьої цієї статті документів не пізніше тридцяти робочих днів від дня подання зазначених документів у даний орган.

Судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок, що відмова у взятті позивача на соціальний квартирний облік з підстав відсутності довідки про місце проживання та склад сім'ї за формою, визначеною в Додатку 1 Порядку № 682 за умови підтвердження переважного місцезнаходження (місця перебування) є протиправною та такою, що обмежує конституційні права особи.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, судами попередніх інстанцій не враховано, що в разі звернення особи яка претендує на зарахування на до соціальний квартирний облік, чинне законодавство ставить вимоги про прийняття рішення щодо взяття чи відмови у взятті на такий і даному випадку, саме Солом'янську районну в місті Києві державну адміністрацію, навіть за відсутності всіх відповідних документів зобов'язаний був прийняти відповідне рішення. У випадку не вирішення питання протягом визначеного строку без поважних на те причин, права та інтереси особи, що звернулася можуть вважатися порушеними, а дії відповідача можуть вважатися протиправною бездіяльністю, що спричинила наслідки, які полягають у не вжитті дій щодо взяття чи відмови у взятті на соціальний квартирний облік.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалює нове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 229, 232, 256 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2012 року у справі № 2а-19414//11/2670 - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.

Зобов'язати Солом'янську районну в місті Києві державну адміністрацію прийняти рішення про взяття ОСОБА_4 на соціальний квартирний облік.

Постанова набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

В.І. Бутенко

Т.О. Лиска