ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2015 р. м. Київ К/800/41452/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

при секретарі Кальненко О.І.,

за участю представника Київської митниці Державної фіскальної служби - Чернякової О.Д., представника Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області - Куценко А.Г., представника Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» - Фурсік Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської митниці Міндоходів на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» до Київської обласної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

У січні 2013 року Приватне акціонерне товариство «Бліц-Інформ» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської обласної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2013 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Київської обласної митниці про коригування митної вартості товарів від 17.10.2012 року № 125000004/2012/111577/2.

Визнано недійсною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.10.2012 року № 125130000/2012/01872.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» суму переплати податку на додану вартість у розмірі 695,96 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2013 року апеляційну скаргу Київської обласної митниці було залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2013 року - без змін.

У касаційній скарзі Київська митниця Міндоходів, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2013 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити Приватному акціонерному товариству «Бліц-Інформ» у задоволенні позовних вимог.

Представник Київської митниці Державної фіскальної служби в судовому засіданні заявив усне клопотання про заміну відповідача - Київську обласну митницю на Київську митницю Державної фіскальної служби.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи те, що клопотання про заміну відповідача не обґрунтовано відповідними письмовими доказами, суд не вбачає підстав для його задоволення.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.03.2012 року між Приватним акціонерним товариством «Бліц-Інформ» та Компанією «UPM Sales Oy», Фінляндія, було укладено контракт № 28/10712/К002, який частково змінений сторонами шляхом укладання додаткових угод від 16.04.2012 року та 07.11.2012 року. Відповідно до вказаного контракту компанія «UPM Sales Oy» (продавець) та ПрАТ «Бліц-Інформ» (покупець) домовились про те, що продавець передає у власність покупцеві папір, більш докладно зазначений в додатку № 1.

Відповідно до додатку № 9 до контракту від 20.03.2012 року № 28/10712/К002 та комерційної пропозиції компанії «UPM Sales Oy» від 30.09.2012 року ціни на папір склали, зокрема: папір UPM Ultra H (із позначкою Oriflame) щільністю 60,0г/м2 - 656,00EUR за 1000кг; папір UPM Star H щільністю 90,0г/м2 - 660,00EUR за 1000кг; папір UPM Star H щільністю 100,0г/м2 - 650,00EUR за 1000кг; папір UPM Finesse gloss щільністю 130,0г/м2 651,00EUR за 1000кг. при об'ємі, що прогнозується, 40 тонн.

Придбання вказаного товару відбулось на підставі наступних інвойсів (рахунків-фактур) компанії «UPM Sales Oy»: №1922217587 на загальну суму 11870,40EUR (папір UPM Ultra H (із позначкою Oriflame) щільністю 60,0г/м2 /код товару за УКТЗЕД 4810221000/ - 13478,00 кг. за ціною 656,00 EUR за 1000кг. на суму 8841,57 EUR; папір UPM Star H щільністю 90,0г/м2 - 3233,00 кг. за ціною 660,00EUR за 1000кг. на суму 2133,78 EUR; папір UPM Star H щільністю 100,0г/м2 - 1377,00 кг. за ціною 650,00 EUR за 1000кг. на суму 895,05 EUR) (загальна сума паперу UPM Star H/код товару УКТЗЕД 4810293000/ склала 3028,83 EUR); №1922217588 від 09.10.2012 на суму 1355,38 EUR (папір UPM Finesse gloss щільністю 130,0г/м2 /код товару за УКТЗЕД 4810138000/ - 2082,00 кг. за ціною 651,00 EUR за 1000кг.)

Загальна вартість товару за вказаними інвойсами складає 13225,78 EUR.

Відповідно до довідки від 09.10.2012 року № 242, наданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, транспортні витрати з доставки вказаного товару з м. Коувола, Фінляндія, до кордону України (МП «Нові Яриловичі») складають 20000,00 грн.

15.10.2012 року позивачем було подано до Митного органу декларацію митної вартості № 125130000/2012/222470, якою Приватне акціонерне товариство «Бліц-Інформ» задекларувало придбану та отриману від виробника партію паперу для друку із застосуванням основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту), в якій вказано, що відповідно до курсу перерахунку валюти EUR (10,366921 грн.), враховуючи транспортні витрати, заявлена митна вартість товару склала: за кодом 4810221000 (папір UPM Ultra H) - 105024,26 грн. (10130,71 EUR); за кодом 4810293000 (папір UPM Star H) - 35970,79 грн. (3469,77 EUR); за кодом 4810138000 (папір UPM Finesse gloss) - 16115,57 грн. (1554,52 EUR).

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару папір для друку «UPM Ultra H» (код за УКТЗЕД 4810221000), папір «UPM Star H» (код за УКТЗЕД 4810293000), «UPM Finesee gloss» (код за УКТЗЕД 4810138000) за декларацією митної вартості № 125130000/2012/222470 від 15.10.2012 року, митним органом було проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення, цінову інформацію ЄАІС Держмитслужби України на товари, що ввозились на митну територію України у період заявлення товару до митного оформлення; цінову інформацію на окремі види картонно-паперової продукції, які є актуальними у жовтні 2012 року для продукції, що ввозиться на митну територію України за контрактами, укладеними у вересні поточного року та індекси оптових цін FOEX, які склалися в Європі на міжнародній Гельсінський біржі станом на 25.09.2012 року, надані Асоціацією українських підприємств целюлозно-паперової галузі «УкрПапір» листом від 25.09.2012 року № 848 у відповідності до Меморандуму від 20.04.2012 року № 522.

Відповідно до вказаного листа Асоціації «УкрПапір», ціни на папір на умовах FCA-склад продавця, виробник «UPM Sales Oy», Фінляндія, вищі ніж заявлені за декларацією від 15.10.2012 року № 125130000/2012/222470 та становлять за кодом УКТ ЗЕД 4810138000 - 675EUR/тонну, за кодом УКТ ЗЕД 4810293000 - 655EUR/тонну, за кодом УКТ ЗЕД 4810221000 - 670EUR/тонну.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості та наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, виявлено невідповідність: вартість паперу для друку «UPM Ultra H» з щільністю 60 г/м2 згідно одного прайс-листа 660 EUR/1000кг., згідно іншого прайс-листа (ціни на папір для замовлень Оріфлейм) - 656 EUR/1000кг, тоді як згідно інвойсу від 09.10.2012 року № 1922217587 - 656 EUR/1000кг. Вартість паперу для друку «UPM Finesee gloss» з щільністю 130 г/м2 згідно одного прайс-листа 659 EUR/1000кг., згідно іншого прайс-листа (ціни на папір для замовлень Оріфлейм) - 651 EUR/1000кг, тоді як згідно інвойсу від 09.10.2012 року № 1922217587 - 651 EUR/1000кг. В інвойсах не зазначено, що поставка паперу здійснюється по замовленню Оріфлейм.

З декларантом було проведено консультацію стосовно застосування методів визначення митної вартості до закінчення передбаченого терміну подання документів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості. Митним органом було запропоновано Приватному акціонерному товариству «Бліц-Інформ» надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: прайс-листи фірми-виробника товару та інформацію Гельсінської біржі на папір.

Витребувані митним органом документи в повному обсязі надані не були, декларантом 17.10.2012 року було надано лише прайс-лист виробника.

17.10.2012 року митним органом було винесено рішення № 125000004/2012/111577/2 про коригування митної вартості товарів, вказаної в митній декларації від 15.10.2012 року № 125130000/2012/222470, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів.

У зв'язку з коригуванням митної вартості товарів митницею було відмовлено у здійсненні митного оформлення товарів за ВМД від 15.10.2012 року № 125130000/2012/222470 та винесено картку відмови від 17.10.2012 року № 125130000/2012/01872.

При коригуванні митної вартості товарів було зазначено, що імпортований товар реалізується у порядку біржової торгівлі, а тому Митним органом повинна враховуватися ціна таких товарів на біржі. Зазначене стало підставою врахування при визначенні митної вартості імпортованого паперу цінової інформації на окремі види картонно-паперової продукції, які є актуальними у жовтні 2012 року для продукції, що ввозиться на митну територію України за контрактами, укладеними у вересні поточного року та індекси оптових цін FOEX, які склалися в Європі на міжнародній Гельсінський біржі станом на 25.09.2012 року, надані у листі Асоціації «УкрПапір».

18.10.2012 року митне оформлення товару було проведено за митною декларацією № 125130000/2012/222616, згідно якої, з коригуванням сплачено - 32118,08 грн.

Позивач, не погоджуючись із рішенням митного органу, звернувся за захистом свого права до суду.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною 1 статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Як встановлено статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно із статтею 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.

Надання неналежних документів або часткове надання витребуваних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

В даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару, яка була нижчою від наявної бази даних цін на вказаний товар та з урахуванням документів, наданих самим декларантом. За вказаними обставинами митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При витребуванні додаткових документів митниця діяла відповідно до норм митного законодавства.

З матеріалів справи вбачається проведення митницею необхідних консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. Ненадання декларантом усіх витребуваних митницею документів унеможливило застосування першого методу визначення митної вартості товару. Спірне рішення митного органу є мотивованим. Правомірність застосування відповідачем шостого методу визначення митної вартості товару з послідовним застосуванням попередніх, як це встановлено частиною 5 статті 266 Митного кодексу України, а також обґрунтування неможливості їх застосування підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, суди попередніх інстанції дійшли помилкового висновку про протиправність рішення Київської обласної митниці про коригування митної вартості товарів від 17.10.2012 року № 125000004/2012/111577/2 та недійсність картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.10.2012 року № 125130000/2012/01872.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи адміністративний позов, порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.

Згідно із статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, але судами допущено помилку в застосуванні норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення, судові рішення першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 160, 167, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Київської митниці Міндоходів - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2013 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову.

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз