Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" червня 2014 р. м. Київ К/800/13045/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою фермерського господарства "Колос-2" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2013 року у справі № 2а-4272/12/2070 за позовом фермерського господарства "Колос-2" до виконавчого комітету Куп'янської районної державної адміністрації Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

Фермерське господарство "Колос-2" звернулось в суд з позовом до виконавчого комітету Куп'янської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просило: зобов'язати відповідача прийняти рішення про передачу в оренду позивачу земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель державного резервного фонду за межами населених пунктів на території Грушівської сільської ради Куп'янського району Харківської області, площею 28,1580 га. згідно технічної документації; зобов'язати Куп'янську районну державну адміністрацію укласти договір оренди земельної ділянки з позивачем для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель державного резервного фонду за межами населених пунктів на території Грушівської сільської ради Куп'янського району Харківської області, площею 29,1580 га з позивачем.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач звернувся до відповідача з проханням скласти документи, що посвідчують право оренди землі, але витягом з протоколу № 9 засідання комісії з вирішення питань щодо розпорядження землями за межами населених пунктів Куп'янського району від 16 листопада 2011 року позивачу протиправно відмовлено в задоволенні даної заяви до внесення змін в чинне законодавство.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року позовні вимоги задоволено: зобов'язано Куп'янську районну державну адміністрацію Харківської області прийняти рішення про передачу в оренду позивачу земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель державного резервного фонду за межами населених пунктів на території Грушівської сільської ради Куп'янського району Харківської області, площею 28,1580 га згідно технічної документації; зобов'язано Куп'янську районну державну адміністрацію Харківської області укласти договір оренди земельної ділянки з позивачем для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель державного резервного фонду за межами населених пунктів на території Грушівської сільської ради Куп'янського району Харківської області, площею 29,1580 га.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково, зобов'язано Куп'янську районну державну адміністрацію Харківської області розглянути заяву позивача від 21 жовтня 2011 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та складання документів що засвідчують право оренди позивача для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель державного резервного фонду за межами населених пунктів на території Грушівської сільської ради Куп'янського району Харківської області та надання в оренду земельної ділянки площею 29,1580 га ріллі із земель державного резервного фонду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів на території Грушівської сільської ради терміном на 49 років. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням, фермерське господарство "Колос-2" звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 26 січня 2007 року Куп'янською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 16, яким було надано дозвіл позивачу на розробку документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки сільськогосподарського призначення в натурі (на місцевості), яка розташована за межами населених пунктів Грушівської сільської ради загальною площею 31.0 га. ріллі (за обліковими даними) із земель державного резервного фонду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На виконання даного рішення позивачем 31 січня 2007 року замовлено виготовлення проекту землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки та складання документів, що посвідчують право оренди позивача. Дані обставини підтверджуються заявою від 31 січня 2007 року, технічним завданням № 71 від 01 лютого 2007 року та договором № 757 від 01 лютого 2007 року.

12 червня 2007 року було складено акт встановлення в натурі та погодження зовнішніх меж земельної ділянки на території Грушівської сільської ради та акт прийому передачі межових знаків.

09 липня 2007 року відділом земельних ресурсів Куп'янського району було надано висновок щодо встановлення меж земельної ділянки та складання документів що посвідчують право оренди позивача для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно якого накладено обмеження щодо зміни цільового використання та заборонено будь-яке будівництво. Аналогічний висновок також було надано відділом містобудування і архітектури при Куп'янській райдержадміністрації.

08 липня 2011 року технічна документація пройшла обмінний файл що підтверджується відміткою на технічній документації за № 21.19.093816. Згідно даної технічної документації площа земельної ділянки обчисленої за координатами вершин повороту її межі складає 29,1580 га.

Після отримання технічної документація позивач звернувся до відповідача з проханням скласти документи, що посвідчують право оренди землі, але витягом з протоколу № 9 засідання комісії з вирішення питань щодо розпорядження землями за межами населених пунктів Куп'янського району від 16 листопада 2011 року позивачу відмовлено в задоволенні даної заяви до внесення змін в чинне законодавство.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем необґрунтовано застосовано до порядку затвердження технічної документації та надання позивачу в оренду земельної ділянки приписи пункту 2 статті 124 Земельного кодексу України, а також помилково не застосовано до зазначених правовідносин абзац 3 пункту 1 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, до повноважень судових органів не відноситься вирішення питань передачі земельних ділянок в оренду, а відтак суд не вправі зобов'язати орган влади прийняти таке рішення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно закону.

Згідно з частинами, першою, другою статті 124 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з частинами третьою, п'ятою статті 123 Земельного кодексу України в редакції станом на 26 січня 2007 року, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Отже, передача в оренду земельних ділянок на час виникнення спірних правовідносин здійснювалась на підставі рішення районної державної адміністрації, що є її виключною компетенцією відповідно до вимог Конституції України, Земельного кодексу, та за проектом відведення земельної ділянки.

Відповідно до частини четвертої, шостої, десятої, одинадцятої статті 123 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент надання відповіді, розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою. Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проекту він повертається заявнику у зазначений у цій частині строк. Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи відповідно до закону.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26 січня 2007 року Куп'янською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 16 яким було надано дозвіл позивачу на розробку документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки сільськогосподарського призначення в натурі (на місцевості), яка розташована за межами населених пунктів Грушівської сільської ради загальною площею 31.0га. ріллі (за обліковими даними) із земель державного резервного фонду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктом 2 вказаного розпорядження позивача зобов'язано після розробки технічної документації по встановленню меж земельної ділянки подати її на розгляд районної державної адміністрації.

На підставі вказаного розпорядження позивачем 01 лютого 2007 року було укладено угоду на виготовлення технічної документації з ДП "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" №757.

В червні 2011 року технічна документація була повністю виготовлена, а 08 липня 2011 року технічна документація пройшла обмінний файл що підтверджується відміткою на технічній документації за № 21.19.093816.

Після цього позивач звернувся до Куп'янської районної державної адміністрації із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою та надання цієї земельної ділянки в оренду.

Проте, відповідно до протоколу № 9 засідання комісії з вирішення питань щодо розпорядження землями за межами населених пунктів Куп'янського району від 16 листопада 2011 року було відкладено розгляд даної заяви до внесення змін в чинне законодавство.

Як зазначено вище, відповідно до абзацу 3 пункту 1 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України в редакції, що діяла на час отримання позивачем витягу з протоколу, у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної або комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів.

Разом з тим, відповідно до пункту 3 "Прикінцевих положень" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву", який набрав чинності 14 жовтня 2008 року, прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розглядаються в установленому законом порядку. Передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Тобто, рішення відповідача від 26 січня 2007 року про надання позивачу дозволу на розробку документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки сільськогосподарського призначення в натурі втратило свою чинність 14 жовтня 2010 року, тобто на момент звернення позивача в червні 2011 року вже було недійсним, у зв'яжу з чим суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку щодо неправомірності дій відповідача.

Разом з тим, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції відповідно до статті 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до статті 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно закону.

Згідно з приписами статті 123 Земельного кодексу України, якою встановлено порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам, не передбачено повноваження районних державних адміністрацій щодо відкладення розгляду питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та складання документів, що посвідчують право оренди, у зв'яжу чим колегія суддів приходить до висновку, що заява позивача фактично розглянута не була, а відтак суд апеляційної інстанції правомірно вирішив зобов'язати відповідача розглянути вказану заяву.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу фермерського господарства "Колос-2" задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2013 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким позов фермерського господарства "Колос-2" до виконавчого комітету Куп'янської районної державної адміністрації Харківської області задовольнити частково.

Зобов'язати Куп'янську районну державну адміністрацію Харківської області розглянути заяву фермерського господарства "Колос-2" від 21 жовтня 2011 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та складання документів що засвідчують право оренди фермерського господарства "Колос-2" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель державного резервного фонду за межами населених пунктів на території Грушівської сільської ради Куп'янського району Харківської області та надання в оренду земельної ділянки площею 29,1580 га ріллі із земель державного резервного фонду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів на території Грушівської сільської ради терміном на 49 років.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

з оригіналом згідно: помічник судді А.О. Кулеша