ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" березня 2014 р. м. Київ К/9991/65564/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Весельської Т.Ф.,

Малиніна В.В.,

Ситникова О.Ф.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси про зобов'язання вчинити певні дії,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси на постанову Київського районного суду міста Одеси від 12 липня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2011 року ОСОБА_4 пред'явив у суді позов до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси (далі - УПФ) про зобов'язання вчинити певні дії.

Зазначив, що перебуває на обліку в УПФ, отримує пенсію за віком та на момент подачі заяви продовжував працювати, у зв'язку з чим, відповідно до положень статей 40, 42 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) при здійсненні перерахунку пенсії йому, як працюючому пенсіонеру, має бути враховано показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Посилаючись на наведені обставини, просив визнати дії УПФ протиправними та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії з 1 грудня 2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії (за 2009 рік).

Постановою Київського районного суду міста Одеси від 12 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року, позовні вимоги задоволено частково - визнано дії УПФ протиправними та зобов'язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік. В частині вимоги позивача стосовно зобов'язання відповідача в подальшому нараховувати йому пенсію - відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги УПФ посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень та прийняття нового про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач має право на перерахунок пенсії за віком згідно статей 40, 42 Закону № 1058-IV.

Колегія суддів не погоджується з висновком судів з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 отримує пенсію за віком і на момент подачі заяви продовжував працювати. У 2010 році він звернувся до УПФ із заявою про перерахунок пенсії, яку йому і було перераховано, однак, із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Вказана редакція зазначеної норми існує після визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-6.

Відтак, скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

З аналізу відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини четвертої статті 42 Закону № 1058 випливає, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.

Частиною другою статті 40 Закону № 1058 передбачено, що одним з показників, який враховується в формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії є середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення не за перерахунком, а за призначенням пенсії. При цьому колегія суддів зазначає, що термін «обчислення пенсії» у правовому розумінні тотожний терміну «призначення пенсії», а не перерахунку.

Виходячи з наведеного, при перерахунку пенсії не підлягає врахуванню показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для призначення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, у зв'язку з визнанням даних змін до Закону неконституційними, оскільки приписами Закону №1058 в редакції, чинній з 22 травня 2008 року, застосування такого показника при перерахунку пенсії не передбачене.

Крім того, правове розуміння понять «середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України» та «показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії», є різними правовими категоріями.

З аналізу наведених норм слідує, що правила частини першої статті 40 Закону № 1058 при перерахунку пенсії застосовуються з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід), а частина друга цієї ж статті передбачає формулу для обчислення, а не перерахунку пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Отже, середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії, відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058 і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону № 1058-IV цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Зважаючи на те, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, УПФ обґрунтовано відмовило позивачу у застосуванні показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.

Отже, у судів попередніх інстанцій не було підстав для визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його здійснити перерахунок пенсії позивачу. Ними допущено порушення норм матеріального права, зокрема, Закону № 1058, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки суди повно і правильно встановили обставини справи, але допустили порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, суд касаційної інстанції, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 222, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Київському районі міста Одеси задовольнити.

Постанову Київського районного суду міста Одеси від 12 липня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі міста Одеси про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді Т.Ф. Весельська

В.В. Малинін

О.Ф. Ситников