Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" грудня 2014 р. м. Київ К/800/61089/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Олендер І.Я., Ситников О.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 24.09.2013р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів в порядку, передбаченому статтею 37 Закону України «Про державну службу».

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 24.09.2013р., яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013р., у задоволенні позовних вимог відмовлено.

З такими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій не погодилась позивач, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» особам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж для роботи, який дає право на цей вид пенсії. Виплата пенсій таким особам здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення ними пенсійного віку.

Згідно частини 13 статті 37 Закону України «Про державну службу» державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Судами встановлено, що наказом від 25.03.2013р. №26-ОС ОСОБА_1 звільнено з посади спеціаліста 1 категорії сектору контрольно-економічної роботи відділу надходження доходів Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне за станом здоров'я, який перешкоджає провадженню даної роботи згідно пункту 2 статті 40 КЗпП України за згодою профспілкового комітету на підставі заяви позивача від 19.03.2013р.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Рівне та отримує пенсію за віком як державний службовець.

06.06.2013р. позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне із заявою про нарахування допомоги в розмірі 10 окладів як державному службовцю при виході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Листом від 07.06.2013р. Управлінням Пенсійного фонду України в м.Рівне позивачу відмовлено у виплаті грошової допомоги в розмірі 10 посадових окладів, оскільки вона була звільнена за згодою профспілкового комітету за станом здоров'я згідно пункту 2 статті 40 КЗпП України, а не на підставі статті 38 КЗпП України або статті 37 Закону України «Про державну службу», що не є виходом на пенсію, а тому вказана грошова допомога не виплачується.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив із того, що оскільки позивач була звільнена з посади у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я відповідно до пункту 2 частини 1 статті 40 КЗпП, а не у зв'язку із виходом на пенсію, вона не має права на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Поряд з тим, судами не враховано, що у разі дострокового виходу на пенсію на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України, за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне стархування», державний службовець має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, яке не пов'язане з досягненням пенсійного віку, визначеного в частині 1 статті 37 Закону України «Про державну службу».

Зазначена правова позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України від 26.11.2013р. № 11-рп/2013.

Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені і повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування судових рішень, які прийняті з порушенням норм матеріального права та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 24.09.2013р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013р. у даній справі скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне щодо відмови у виплаті грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів протиправними та зобов'язання виплатити вказану грошову допомогу в порядку, передбаченому статтею 37 Закону України «Про державну службу».

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: І.Я. Олендер

О.Ф. Ситников