Історія справи

Постанова ВАСУ від 18.03.2014 року у справі №817/1122/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" березня 2014 р. м. Київ К/800/52404/13

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),СуддівМаслія В. І., Стрелець Т. Г.,

секретаря судового засідання Левіної А. А.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Консюмерс-Скло-Зоря" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Консюмерс-Скло-Зоря" до Рівненської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення, скасування карток відмови,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Консюмерс-Скло-Зоря" звернулось з позовом до Рівненської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 204050001/2013/000001/1 від 15 січня 2013 року, скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 204050001/2013/00001, № 204050001/2013/00002.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Заслухавши доповідача, представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що 15 травня 2012 року в межах контракту № 15-03-12/С, укладеного з фірмою CIECH S.A, на митну територію України позивачем ввезено товар.

14 січня 2013 року для здійснення митного оформлення товару позивачем надана електронна МД № 204050001/2013/000319, в якій вартість товару визначена за ціною договору.

Відповідачем зазначено, що позивачем занижено рівень фактурної вартості товарів в порівнянні з попередньо оформленими позивачем ідентичними товарами з 0,885PLN/кг до 0,83PLN/кг.

Для спростування сумнівів у правильності заявленої митної вартості у декларанта витребувано додаткові документи, а саме: прайс-листи; прейскуранти на асортимент товару для незалежного кола покупців, дійсного на дату виставлення рахунку; каталоги виробника; висновки про якісні характеристики товару, в тому числі з урахуванням п. 6.1 та п. 7.1.3 контракту № 15-03-12/С від 15 травня 2012 року; розрахунки цін (калькуляцію); виписки з бухгалтерської документації; довідкову інформацію щодо вартості у країні експортерів товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України.

У зв'язку з поданням декларантом не всіх додатково витребуваних документів митницею рішенням № 204050001/2013/000001/1 від 15 січня 2013 року скориговано заявлену позивачем митну вартість товару, визначено її за другим методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів. Водночас позивачу видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 204050001/2013/00001.

28 січня 2013 року для здійснення митного оформлення товару позивачем надана ВМД № 204050001/2013/000943, яку відповідач не прийняв та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 125000135/0/00001.

В листі № 01/06-1133 від 20 лютого 2013 року митницею надано відповідь на лист декларанта щодо скасування рішення про коригування митної вартості, в якій зазначено, що підставами для його прийняття стала наявність зв'язку між декларантом та продавцем товару, що вплинула на його митну вартість, а також обставини неподання декларантом сертифікату якості товару, документів на підтвердження вартості експедиційних послуг та послуг з доставки порожніх вагонів для безпосереднього імпортування, як це передбачено умовами контракту.

Не погоджуючись з рішенням митниці та картками відмови у митному оформленні, позивач звернувся з цим позовом.

Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що підстави для задоволенні позову відсутні.

Колегія суддів не погоджується з висновками судів.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

В силу статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини четвертої цієї статті, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно із частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

В силу приписів частини сьомої цієї статті, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно зі статтею 55 Митного кодексу України, у разі прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості, воно обов'язково має містити, в тому числі, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також посилання на наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

За приписами частин тринадцять та чотирнадцять статті 58 МК України, за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Однак законом чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмови у митному оформленні.

Такими імперативними умовами є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів та/або існування обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

З аналізу вказаних статей також вбачається наявність у митного органу обов'язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв'язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов'язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв'язку.

При цьому, згідно із частиною четвертою статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо: вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; вони юридично визнані партнерами по бізнесу; вони є роботодавцем і працівником; будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; вони є членами однієї й тієї самої сім'ї. Особи, які пов'язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов'язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під вказані критерії.

Як вбачається з наявних матеріалів, витребовуючи у позивача додаткові документи, відповідач послався на наявність в нього інформації про вищу митну вартість раніше задекларованих позивачем ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, які перевозились ним в межах того самого контракту. Водночас, відповідач послався на не підтвердження сертифікатом якісних характеристик товару, які впливають на рівень його вартості.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення митного органу стосовно визначення митної вартості товару прийнято за наявності достатніх підстав та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів.

Так, визнавши такі вимоги митниці законними, суди не звернули уваги на те, що частина четверта статті 53 МК України передбачає подання декларантом зазначених митницею документів лише у разі наявності у неї обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Слід зазначити, що сама по собі інформація з раніше поданої позивачем митної декларації щодо вищої митної вартості ідентичних товарів не є достатнім обґрунтуванням взаємопов'язаності покупця і продавця, яка вплинула на митну вартість товару.

В свою чергу, наявні матеріали справи та зміст оскаржуваного рішення свідчать про те, що митниця всупереч приписам вищенаведених статей, не довела належними і достатніми доказами обґрунтованість своїх вимог до декларанта щодо подання додаткових документів.

При цьому не можна вважати достатніми посилання митниці на відомості з Інтернет сторінок, а також на документи, які містять інформацію, де позивачу встановлено ціну товару значно нижчою ніж іншому підприємству, яке купує аналогічний товар у компанії CIECH S.A.

Суд касаційної інстанції зазначає, що такі дії сторін контракту обумовлені їхнім волевиявленням, а тому встановлення цін товару для покупців відбувається за результатами їхніх домовленостей. Зв'язок покупця з продавцем не може бути обґрунтований тим, що іншому покупцю продано товар за більш високою ціною. Митним органом не доведено інших обставин, які свідчать про взаємопов'язаність покупця і продавця, яка вплинула на ціну задекларованого товару.

Разом з цим, витребовуючи у декларанти інші додаткові документи, митницею всупереч наведеним статтям, не конкретизовано, а судами не встановлено, які документи, надані позивачем разом з електронною МД, містили розбіжності та не пояснено суті цих розбіжностей.

Доводи митниці про те, що декларантом не включено до митної вартості товару витрати на доставку порожніх вагонів по території України до станції Ізов, а також витрати за експедиційні послуги, як це передбачено умовами контракту, та не надано документів на підтвердження розміру цих витрат, то вони були викладені після прийняття рішення про коригування вартості товарів. При цьому, як під час витребування у декларанта додаткових документів, так і під час винесення спірного рішення митниця на відповідні обставини взагалі не посилалась.

За висновком колегії суддів, про необґрунтованість таких висновків митниці свідчать і умови контракту від 15 травня 2012 року №15-03-12/С, за якими товар поставляється залізничним транспортом на умовах DAP - залізнична станція Ізов (на кордоні України) згідно з ІНКОТЕРМС-2010.

Так, пункт 4.2 вказаного контракту передбачає, що продавець оплачує транспортування товару до та з залізничної станції Ізов (Україна), включаючи вартість залізничного тарифу за транспортування порожніх залізничних вагонів та вагонів, завантажених товаром, на території Республіки Польща.

Відповідно до Інкотермс (офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року), що регулюють питання, яка зі сторін договору купівлі - продажу повинна здійснити необхідні для перевезення і страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, і які витрати несе кожна із сторін) термін DAP (Delivered at Place, Поставка в пункті) означає, що продавець зобов'язаний забезпечити перевезення товару до погодженого сторонами місця.

З урахуванням вищевказаного, поставка товару на умовах DAР передбачає, що в фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.

Пунктом 4.3 контракту дійсно передбачено, що покупець оплачує транспортування товару від залізничної станції Ізов (Україна), вартість залізничного тарифу за транспортування порожніх залізничних вагонів та вагонів, завантажених товаром, на території України. Між тим відповідно до частини одинадцятої статті 58 МК України, до митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема, витрати на транспортування після ввезення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадку праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати, що сторони контракту є взаємопов'язаними особами, а також належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Матеріали справи свідчать, що митницею вказаного обов'язку не виконано, витребувано у декларанта додаткові документи за відсутності належним чином обґрунтованих підстав, відтак, прийнято незаконне рішення про коригування митної вартості у зв'язку з неподанням декларантом таких документів.

Враховуючи, що помилковість висновків судів спричинена неправильним застосуванням вищевказаних норм матеріального права, а наявні серед матеріалів справи докази достеменно підтверджують обґрунтованість всіх заявлених позивачем вимог, колегія суддів, скасовуючи оскаржувані рішення, приймає нове - про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Консюмерс-Скло-Зоря" задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов Приватного акціонерного товариства "Консюмерс-Скло-Зоря" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 204050001/2013/000001/1 від 15 січня 2013 року.

Скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 204050001/2013/00001, № 204050001/2013/00002 скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: