Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" вересня 2014 р. м. Київ К/800/10457/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Малиніна В.В.,

Швець В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради про стягнення допомоги за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Артемівського районного суду м.Луганська від 18 грудня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради про визнання дій незаконними, зобов'язання виплатити разову грошову допомогу до 5 травня за 2012 рік.

Постановою Артемівського районного суду м.Луганська від 18 грудня 2012 року у задоволені позову відмовлено.

Ухвалою ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року постанову Артемівського районного суду м.Луганська від 18 грудня 2012 року залишено без змін.

ОСОБА_4 не погодився з постановою Артемівського районного суду м.Луганська від 18 грудня 2012 року та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року і звернувся до суду з касаційною скаргою, в який просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню в повному обсязі, на підставі наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

Позивач є інвалідом війни 3 групи.

Управлінням праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м.Луганську ради позивачу була нарахована та виплачена разова грошова допомога до 5 травня за 2012 рік у розмірі 1720 грн., встановленому поставною Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення».

Відповідно до ст. 13 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Позивач не погоджуючись з вказаним розміром нарахованої одноразової грошової допомоги звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився Донецький апеляційний адміністративний суд дійшли висновку, що Управлінням праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради правомірно виплаченої допомогу в розмірі визначеному Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення».

Проте, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції не погоджується з таким висновком, на підставі наступного.

Згідно ст. ст. 12, 13, 14, 15, 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" виплата разової грошової допомоги встановлена щорічно до 5 травня. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Як зазначено вище, статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Проте, позивачу всупереч вказаній вище нормі виплата щорічної разової допомоги здійснювалася відповідно до постанов Кабінету Міністрів України у значно меншому розмірі, ніж це встановлено статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Оскільки дія ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», починаючи з 2009року не зупинялась, то позивач правомірно просить провести згідно вимог зазначених положень Закону перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

Згідно з частиною першою статті 17-1 цього Закону щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Отже, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суд касаційної інстанції вважає, що у даному випадку застосуванню підлягає саме Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не постанова Кабінету Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, колегія дійшла висновку щодо необхідності здійснення виплат у розмірах, визначених ст. 13 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2012 рік .

Зважаючи на те, що по справі не потрібно збирати або додатково перевіряти докази, обставини справи з'ясовані повно, але висновки не відповідають встановленим обставинам та допущені помилки в застосуванні норм матеріального права, колегія суддів вважає можливим ухвалити нове про задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За правилами частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Артемівського районного суду м.Луганська від 18 грудня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради щодо невиплати в повному обсязі ОСОБА_4 грошової допомоги, як інваліду війни 3 групи, відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2012 рік.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради здійснити перерахунок та виплату недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2012 рік відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді О.Ф. Ситников

В.В. Малинін

В.В. Швець