Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2016 року м. Київ справа № 800/402/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Веденяпіна О.А. Маринчак Н.Є. Олендера І.Я. при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_6

представника позивача - ОСОБА_7,

представника відповідача - Мишковець О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_6

до Президента України

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

17 лютого 2016 року ОСОБА_6 (далі-позивач, ОСОБА_6) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Управління оперативного командування «Південь» в/ч А 2393, Міністерства оборони України та Президента України Порошенка П.О. про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та скасування наказів в частинах.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2016 р. відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до Управління оперативного командування «Південь» в/ч А 2393, Міністерства оборони України та Президента України Порошенка П.О. про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та скасування наказів в частинах.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2016 р. роз'єднано позовні вимоги та виділено у самостійне провадження вимоги позивача до Президента України Порошенка П.О. про визнання протиправними дій щодо направлення заяви генерал-лейтенанта ОСОБА_6 на розгляд до Міністерства оборони України та зобов'язання особисто надати відповідь на заяву від 29.08.2015 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2016 р. адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Президента України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії передано до Вищого адміністративного суду України.

В позовній заяві, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_6 просив визнати протиправними дії Президента України - Головнокомандувача Збройних Сил України, з перенаправлення листа-заяви від 29.08.2015 р. генерал-лейтенанта ОСОБА_6 на розгляд до Міністерства оборони України, дії і рішення якого оскаржувались; зобов'язати Президента України - Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Порошенка Петра Олексійовича надати письмову відповідь на лист-заяву від 29.08.2015 р. генерал-лейтенанта ОСОБА_6.

Позовні вимоги мотивовані тим, що дії Президента України, які полягають в перенаправленні листа - заяви позивача від 29.08.2015 р. на розгляд до Міністерства оборони України є протиправними, оскільки суперечать положенням Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 р. № 551-ХIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України». Положення вказаного Дисциплінарного статуту містять заборону щодо надсилання заяв та скарг військовослужбовців тим посадовим особам або органам, дії чи рішення яких оскаржуються.

В судовому засіданні 15.11.2016 р. позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити з підстав наведених у позові.

Представник відповідача проти доводів адміністративного позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач звернувся до Президента України Порошенка П.О. з листом-заявою від 29.08.2015 р., в якому просив призначити службове розслідування щодо порушення чинного законодавства при його звільненні з лав Збройних Сил України та прийняти рішення за результатами розслідування.

09.09.2015 р. Адміністрація Президента України (Приймальня Президента України) на підставі положень частини 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» надіслала за належністю звернення позивача від 29.08.2015 р. до Міністерства оборони України для подальшого розгляду.

Департамент кадрової політики Міністерства оборони України листом від 25.09.2015 р. № 226/2/7618 надав відповідь ОСОБА_6, з якої вбачається, що за дорученням Адміністрації Президента України було розглянуто звернення позивача до Президента України щодо порушень, які на думку позивача, були допущені при його звільненні з військової служби у запас у зв'язку зі скороченням штатів на підставі наказу Міністерства оборони України (по особовому складу) від 21.08.2006 р. № 495.У відповіді було зазначено, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 13.03.2007 р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2007 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.10.2010 р., дії Міністерства оборони України при звільненні ОСОБА_6 з військової служби у запас визнано законними. Зважаючи на викладене, позивача було повідомлено, що Міністерство оборони України не має підстав для внесення змін до наказу від 21.08.2006 р. № 495.

Вказані дії Президента України щодо перенаправлення листа-заяви від 29.08.2015 р. до Міністерство оборони України стали підставою для звернення позивача до суду.

Приймаючи рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 102 Конституції України Президент України є главою держави і виступає від її імені.

Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Статтею 106 Конституції України визначені повноваження Президента України. При цьому Конституцією України не передбачено обов'язку Президента України особисто надавати відповіді на звернення громадян, що йому адресовані.

В рішеннях Конституційного Суду України від 10.04.2003 №7-рп/2003, від 07.04.2004 №9-рп/2004, від 16.05.2007 №1-рп/2007, від 02.10.2008 №19-рп/2008, від 08.10.2008 №21-рп/2008 зазначається про те, що законодавчі акти не можуть покласти додаткові права чи обов'язки на Президента України, крім тих, що прямо передбачені нормами Конституції України.

Для забезпечення виконання Президентом України наданих йому повноважень, гарантування конституційного порядку та дотримання прав і свобод людини і громадянина створюються допоміжні органи і служби.

Згідно з пунктом 28 частини першої статті 106 Конституції України Президент України створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.

Відповідно до пункту 1 Положення про Адміністрацію Президента України, затвердженого Указом Президента України від 02 квітня 2010 року № 504/2010 (далі - Положення), Адміністрація Президента України (далі - Адміністрація) є постійно діючим допоміжним органом, утвореним Президентом України відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України. Згідно з пунктом 3 Положення основними завданнями Адміністрації є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України повноважень.

Відповідно до підпункту 20 пункту 4 цього ж Положення Адміністрація відповідно до покладених на неї завдань організовує прийом громадян, які звертаються до Президента України, розгляд звернень громадян, а також звернень органів місцевого самоврядування, політичних партій та громадських організацій (у тому числі професійних спілок), підприємств, установ, інших організацій, здійснює облік і аналіз таких звернень, на основі аналізу звернень розробляє та подає Президентові України пропозиції щодо розв'язання порушених у них проблем.

В абзаці 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» визначено, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Відповідно до підпункту 9 пункту 5 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України «Про Положення про Міністерство оборони України та Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України» від 06.04.2011 р. № 406/2011 Міноборони України з метою організації своєї діяльності організовує розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних із діяльністю Збройних Сил, Міноборони України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, а також стосовно актів, які ними видаються, забезпечує у порядку, визначеному законодавством, доступ до публічної інформації, розпорядником якої є Міноборони України.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що Адміністрацією Президента України, на підставі положень Закону України «Про звернення громадян» лист-звернення ОСОБА_6 в межах наданих повноважень було надіслано за належністю до Міністерства оборони України.

Доводи позивача з приводу того, що Президентом України було порушено норми статті 117 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» є безпідставними та відхиляються судом з огляду на наступне.

В абзаці 4 Преамбули Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що дія дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Таким чином, дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на певне коло суб'єктів.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Президента України - Головнокомандувача Збройних Сил України, з перенаправлення листа-заяви від 29.08.2015 р. генерал-лейтенанта ОСОБА_6 на розгляд до Міністерства оборони України, дії і рішення якого оскаржувались та зобов'язання Президента України - Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Порошенка Петра Олексійовича надати письмову відповідь на лист-заяву від 29.08.2015 р. генерал-лейтенанта ОСОБА_6.

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 162, 163, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Відмовити ОСОБА_6 у задоволенні адміністративного позову до Президента України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому частиною 7 статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис І.В. Приходько Судді підпис І.О. Бухтіярова підпис підпис підпис О.А. Веденяпін Н.Є. Маринчак І.Я. Олендер