Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" квітня 2015 р. м. Київ К/9991/43417/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула в письмовому провадженні касаційну скаргу Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 по справі №2-а-828/09/1170 за позовом Державного підприємства Дирекції Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.06.2009 у задоволенні позовних вимог Державного підприємства Дирекції Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.06.2009 скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.07.2008 №0003461500/0 та від 15.09.2008 №0003461500/1.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Долинська міжрайонна державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби 25.06.2012 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 04.09.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011, залишити в силі постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.06.2009.

В обґрунтування своїх вимог Долинська міжрайонна державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Долинською міжрайонною державною податковою інспекцією проведено камеральну перевірку податкових декларацій Державного підприємства Дирекції Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд з питань своєчасності сплати земельного податку та збору за забруднення навколишнього природного середовища

Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання.

За результатами перевірки Долинською міжрайонною державною податковою інспекцією складено акт від 01.07.2008 №408/1500/04853709 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.07.2008 №0003461500/0, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 2875,09грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначеного рішення скарга позивача була залишена без задоволення, у зв'язку Долинською міжрайонною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.09.2008 №0003461500/1.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не забороняє контролюючим органам нараховувати як поточні податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції за ними, так і податкові зобов'язання, які виникли до, а виявлені після порушення провадження у справі банкрутство платника податку, а також штрафи за їх невиконання.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що нарахування штрафних санкцій під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів є необґрунтованим.

Проте, суд касаційної інстанції з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується та вважає їх помилковими з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2008 по справі №05-01/184/6-12а/10 поновлено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Дирекції Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення та введення мораторію.

Згідно з частиною четвертою статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.

З аналізу зазначених норм вбачається, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Таким чином, що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, похідними від основного зобов'язання, а тому оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на законі.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки від 01.07.2008 №408/1500/04853709, позивачу нараховані штрафні санкції у розмірі 1908,16грн. за порушення строків сплати податкового зобов'язання, строк виконання якого настав 30.10.2007 та 30.11.2007, тобто до порушення провадження у справі про банкрутство; а також штрафні санкції у розмірі 966,93грн. за порушення строків сплати податкового зобов'язання, строк виконання якого настав 13.05.2008, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство

За таких обставин, нарахування позивачу штрафних санкцій у розмірі 1908,16грн. під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів є безпідставним, натомість застосування до позивача штрафу у розмірі 966,93грн. за порушення строків сплати зобов'язання, строк виконання якого настав після порушення провадження у справі про банкрутство, здійснено податковим органом правомірно.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, а також зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.06.2009 та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 і ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 160, 210, 222, 223, 229, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.06.2009 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 по справі №2-а-828/09/1170 скасувати, прийняти в нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.07.2008 №0003461500/0 та від 15.09.2008 №0003461500/1 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1908,16грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.М. Шипуліна

Судді: Л.І. Бившева

А.М. Лосєв