Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" серпня 2014 р. м. Київ К/9991/77616/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Гаманка О.І.

суддів Олендера І.Я.

Юрченка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 30 листопада 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про зарахування періоду навчання до стажу військової служби,

в с т а н о в и л а:

У липні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про зарахування періоду навчання до стажу військової служби.

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 30 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року, позов задоволено частково.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 навчався в Криворізькій спеціальній школі інтернаті з поглибленим вивченням російської мови і військово-фізичної підготовки з 01 вересня 1988 року по 08 червня 1991 року.

Звернувшись до відповідача, позивач отримав відмову в зарахуванні періоду проходження навчання у вказаному навчальному закладі до строку проходження військової служби.

Відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (в редакції Закону України від 18 червня 1999 року № 766-XIV, яка набрала чинності 31 липня 1999 року, з відповідними змінами, діє на цей час) стаття 24 вже не пов'язує початок перебування на військовій службі з днем прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею). Зазначена норма цього Закону передбачає, що початком проходження військової служби є: день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на строкову військову службу; день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом; день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.

Згідно статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.

Видами такої служби згідно з частиною четвертою вказаної статті цього Закону є: строкова військова служба; військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Перебування на військовій службі громадян, які навчаються у військово-навчальних закладах, передбачено й у статті 25 цього Закону.

Громадяни, які виявили бажання вступити до військово-навчальних закладів, відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" проходять підготовку у військових ліцеях, середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладах, в організаціях Товариства сприяння обороні України, на підготовчих курсах при вищих навчальних закладах або самостійно.

Статтею 24 цього Закону у редакції до 31 липня 1999 року було визначено, що початком перебування на військовій службі вважається, зокрема, день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, для допризовників, призовників і військовозобов'язаних.

Пунктом 3 частини 1 статті 24 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ зазначено, що початком перебування на військовій службі вважається день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, - для допризовників, призовників і військовозобов'язаних.

Листом Директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 02 серпня 2006 року № 226/1/3055 «Про зарахування до стажу військової служби часу навчання ліцеїстів у військових ліцеях в період з березня 1992 року по червень 1999 року» доручено в графі 12 особових справ військовослужбовців, які проходили навчання у військових навчальних закладах в період з березня 1992 року по червень 1999 року, зробити відповідний запис (внести необхідні зміни) про початок перебування на військовій службі з дня прибуття на навчання до військового ліцею.

З аналізу наведених норм вбачається, що до строку військової служби зараховується період навчання у військово-навчальному закладі лише за умови, що таке навчання проходило з березня 1992 року по червень 1999 року.

Враховуючи викладене, відповідач правомірно відмовив у зарахуванні до строку безперервної військової служби ОСОБА_2 період його навчання в Криворізькій спеціальній школі інтернаті з поглибленим вивченням російської мови і військово-фізичної підготовки, а суди дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням наведеного та зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 30 листопада 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про зарахування періоду навчання до стажу військової служби відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий О.І. Гаманко

Судді І.Я. Олендер

В.В. Юрченко