Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" квітня 2016 р. м. Київ К/800/12820/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Хілтон Тайм» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2014 року Приватне підприємство «Хілтон Тайм» (далі - позивач, ПП «Хілтон Тайм») звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області: щодо проведення зустрічної звірки, результатами якої оформлено довідкою від 03.09.2014 №467/22-03/38679764; щодо коригування показників податкової звітності позивача в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби на підставі довідки від 03.09.2014 №467/22-03/38679764;

- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо відновлення в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби показників податкової звітності позивача шляхом вилучення з них або анулювання відомостей, внесених на підставі довідки від 03.09.2014 року № 467/22-03/38679764.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області щодо коригування показників податкової звітності Приватного підприємства «Хілтон Тайм» в інформаційних базах Державної фіскальної служби України на підставі довідки від 03.09.2014 року №467/22-03/38679764; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області відновити в інформаційних базах Державної фіскальної служби України суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які Приватне підприємство «Хілтон Тайм» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за липень 2014 року та вилучити з них відомості, внесені на підставі довідки від 03.09.2014 року № 467/22-03/38679764; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що самостійна зміна податковим органом в електронних базах даних показників податкових зобов'язань позивача на підставі довідки від 03.09.2014 року № 467/22-03/38679764 без прийняття податкового повідомлення-рішення або без зміни цих показників самим позивачем, шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області замінено правонаступником Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач, ДПІ) відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. У доводах касаційної скарги зазначає, що відображення в інформаційних базах даних відповідача будь-яких розбіжностей в задекларованих платниками податків показниках не тягне за собою зміни в обліковій картці платника податків щодо узгоджених сум податкового кредиту та податкового зобов'язання, не створюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків не змінюють прав та обов'язків, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Згідно із п. 73.5 ст. 73 ПК України податковим органом здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ПП «Хілтон Тайм» за результатами яких складено довідку № 467/22-03/38679764 від 03.09.2014 року «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Хілтон Тайм» (код за ЄДРПОУ 38679764) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-покупцями за липень 2014 року». У зазначеній довідці відповідачем зроблено висновки про певні порушення позивачем вимог податкового законодавства.

На підставі вказаної довідки № 467/22-03/38679764 від 03.09.2014 року, податковим органом інформація зазначена у ній, без винесення податкового повідомлення-рішення, була відображена в інформаційних системах податкових обліків, що ведуться податковим органом.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга частковому підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

У п. 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Відповідно до ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року № 236 (чинних на час виникнення спірних відносин; далі - Методичні рекомендації) визначено, що в разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Форма акту про неможливість проведення зустрічної звірки затверджена Додатком № 3 до згаданих Методичних рекомендацій. Відповідна форма, серед іншого, передбачає внесення до акту (довідки) окремих відомостей, що стосуються суб'єкта проведення звірки.

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Тобто, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення зустрічної звірки, у тому числі й складеного за її результатами акта (довідки), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

На підставі аналізу зазначених норм права суд касаційної інстанції вважає що відносини які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 09.12.2014 року, 03.11.2015 року та 17.11.2015 року у справах № 21-511а14, 21-99а15 та 21-4133а15 відповідно.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним дій відповідача щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача в електронних автоматизованих системах співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та зобов'язання вчинити певні дії підлягають скасуванню.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі ст. 229 КАС України, частково скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалює нове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 229, 232, 256 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року у справі № 810/6202/14 - скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні даних вимог.

В іншій частині Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року у справі № 810/6202/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає та може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

О.В. Карась

А.О. Рибченко