Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" січня 2015 р. м. Київ К/9991/53264/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Мороза В.Ф., Сороки М.О., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління економіки Путильської районної державної адміністрації Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області до управління економіки Путильської районної державної адміністрації Чернівецької області про визнання дій неправомірними, - в с т а н о в и л а:Державна фінансова інспекція в Чернівецькій області звернулась до суду з позовом до управління економіки Путильської районної державної адміністрації Чернівецької області про визнання дій неправомірними.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2012 року позов задоволено.

Зобов'язано управління економіки Путильської районної державної адміністрації Чернівецької області виконати вимоги контрольно-ревізійного відділу в Путильському районі Чернівецької області від 15 квітня 2010 року №24-28-14/229 шляхом проведення донарахування та виплати працівникам заробітної плати в сумі 37728, 99 грн. та стягнути зайво виплачені виплати (надбавки за високі досягнення у праці, посадові оклади, премії, матеріальні допомоги) з осіб, які їх безпідставно отримали, в сумі 5624, 10 грн. та перерахувати ці кошти в дохід державного бюджету по коду доходів 24060300 «Інші надходження» на рахунок 31111115700189, ід. код 23246040, МФО 856135 ГУДК в Путильському районі Чернівецької області, забезпечити відкоригування незаконно нарахованих та перерахованих внесків до державних цільових фондів на суму 1905, 82 грн.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2012 року залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, управління економіки Путильської районної державної адміністрації Чернівецької області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що посадовими особами контрольно-ревізійного відділу в Путильському районі Чернівецької області відповідно до плану роботи та на підставі направлень від 10 березня 2010 року №№35, 36, 37 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності управління економіки Путильської районної державної адміністрації Чернівецької області за період з 01 січня 2004 року по 28 лютого 2010 року, про що 07 квітня 2010 року складено акт ревізії

№24-28-45/30.

В акті ревізії зазначено про фінансові порушення, що призвели до втрат фінансових ресурсів на загальну суму 45258,91 грн., з них недоотримані грошові кошти фізичними особами на суму 37728, 99 грн., незаконно нараховано та виплачено заробітної плати на суму 5624, 10 грн., незаконно нараховано та перераховано внесків до державних цільових фондів на суму 1905,82 грн.

Позивачем з метою усунення виявлених під час ревізії порушень винесено вимогу

від 15 квітня 2010 року №24-28-14/229, якою зобов'язано управління економіки Путильської районної державної адміністрації Чернівецької області провести донарахування та виплату працівникам заробітної плати в сумі 37728, 99 грн. та стягнути зайво виплачені кошти (надбавки за високі досягнення у праці, посадові оклади, премії, матеріальні допомоги) з осіб, які їх безпідставно отримали в сумі 5624, 10 грн. та перерахувати ці кошти в дохід державного бюджету, а також забезпечити коригування незаконно нарахованих та перерахованих внесків до державних цільових фондів на суму 1905, 82 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зазначеної вимоги Державна фінансова інспекція в Чернівецькій області звернулась до суду з цим позовом щодо зобов'язання підконтрольного органу виконати вимогу.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Згідно з пунктом 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Пунктом 46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Отже, позивачу надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Виходячи з наведеного, у органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем пред'явлена вимога, яка вказує на виявлені збитки, їхній розмір та необхідність їх стягнення.

Оскільки збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, вони не можуть бути стягнуті за адміністративним позовом про зобов'язання виконати вимогу.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постанові від 28 жовтня 2014 року №21-462а14, яка згідно зі статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правові акти, що містять зазначені норми права, та для всіх судів України.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що при ухваленні рішень суди правильно та повно встановивши обставини у справі, допустили порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені правильно і повно, але при цьому суди допустилися порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткова перевірка доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про доцільність скасування постановлених у справі рішень та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу управління економіки Путильської районної державної адміністрації Чернівецької області задовольнити.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області до управління економіки Путильської районної державної адміністрації Чернівецької області про визнання дій неправомірними - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом

України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: