Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" листопада 2014 р. м. Київ К/800/48526/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Маслія В.І.,

Шведа Е.Ю.

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.09.2013 року у справі за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування пункту вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до суду з позовом до Державної фінансової інспекції у Донецькій області про скасування пункту 70 вимоги від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.09.2013 року, позовні вимоги задоволено. Скасовано пункт 70 вимоги Державної фінансової інспекції у Донецькій області від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915 про зобов'язання Державному підприємству «Донецька залізниця» відкоригувати (поновити) в обліку вартість активів шляхом збільшення вартості активів в Локомотивному депо «Ясинувата - Західне» на суму 394942,34 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна фінансова інспекція в Донецькій області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що у період з 26.11.2012 року по 19.02.2013 року (на час проведення зустрічних звірок проведення ревізії зупинялось в період з 10.12.2012 року по 13.12.2012 року, з 25.12.2012 року по 15.01.2013 року) ДФІ в Донецькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Донецька залізниця» та його структурних підрозділів за період з 01.04.2010 року по 01.10.2012 року, про що складений акт від 26.02.2013 року № 05.1-16/01.

За результатами ревізії від 26.02.2013 року відповідачем прийнята вимога від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915 «Щодо усунення порушень».

Позивач вважає неправомірним пункт 70 вимоги від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915, яким відповідач зобов'язав позивача відкоригувати (поновити) в обліку вартість активів шляхом збільшення вартості активів в Локомотивному депо «Ясинувата - Західне» на суму 394942,34 грн. Так, позивач зазначив, що локомотиви ЧМЕ3 за №№ 2562, 6807, 1202, 2864, 1696, 2558, 2865 та ВЛ8 № 100 не були виведені з експлуатації, а тому, підприємство мало право нараховувати амортизацію на вказані основні засоби.

За період з 01.04.2010 року по 30.09.2012 року Локомотивним депо здійснено нарахування амортизації локомотивів, які перебували у запасі, резерві управління залізниці (згідно актів форми ТУ 124), на загальну суму 394942,32 грн.

Суд першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що за відсутності документального підтвердження виводу об'єкту з експлуатації, припинення нарахування амортизації є документально не обґрунтованим.

Колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову з огляду на таке.

Згідно з п. 2.2.3.11 Інструкції щодо обліку наявності, стану й використання локомотивів та моторвагонного рухомого складу, затвердженої наказом Укрзалізниці від 20.02.2002 №72-Ц резерв управління залізниці відноситься до не експлуатаційного парку локомотивів і моторвагонного рухомого складу.

До локомотивів, що знаходяться в процесі підготовки для постановки до запасу Укрзалізниці і тривалого знаходження в РУЗІ, відносяться локомотиви, які підлягають консервації з доведенням їх технічного стану до норм, встановлених Інструкцією про постановку і утримання локомотивів, МРВС запасу Укрзалізниці, резерву управління залізниці. Час підготовки і консервації враховується від моменту проходу локомотивом контрольного поста депо, або стрілки … і часу здачі локомотива, вказаному книзі форми ТУ-150 і акті про постановку локомотива до запасу Укрзалізниці або РУЗ форми ТУ 124.

Відповідно до пункту 23 Положення (стандарту) бухгалтерського с обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року № 92 нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта.

Таким чином, з урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що тепловози ЧМЕ-3 №2562, 6807, 1202, 2864, 1696, 2558, 2865 та ВЛ8 № 100, які передавались у запас Укрзалізниці, що підтверджується актами про постановку локомотива у запас Укрзалізниці, резерв управління залізниці (ф. ТУ 124), під час їх перебування у запасі не використовувались, отже нарахування на них амортизації є неправомірним.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.09.2013 року у цій справі скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у позові Державного підприємства "Донецька залізниця" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування пункту 70 вимоги від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: