Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2015 року м. Київ К/9991/25221/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2011

у справі № 2а-3783/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа М»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання незаконною документальну невиїзну перевірку, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2011, визнано незаконною документальну невиїзну перевірку ТОВ «Константа М» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.05.2010 по 31.01.2011, за результатами якої складено акт від 10.03.2011 № 605/2305/37092516.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення в частині задоволення позову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, п. 1.32 ст. 1, ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, ст.ст. 3-6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 216, ст.ст. 215, 228 Цивільного кодексу України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для проведення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова документальної невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.05.2010 по 31.01.2011, за результатами якої складено акт від 10.03.2011 № 605/2305/37092516, слугував наказ начальника податкового органу від 10.03.2011 № 600 «Про проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Константа М».

Згідно з цим наказом правовими підставами для проведення невиїзної документальної позапланової перевірки визначено п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України (далі - Кодексу).

В обґрунтування касаційної скарги відповідач вказує на те, що запит від 25.02.2011 № 3618/10/25-523 щодо надання документів на адресу позивача надсилався засобами кур'єрської доставки, утім у зв'язку з відсутністю ТОВ «Константа М» за адресою місцезнаходження вказаний запит останньому вручений не був.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Статтею 79 цього Кодексу передбачено порядок проведення документальних невиїзних перевірок.

Норми, що регулюють порядок та підстави проведення цього виду перевірки, не передбачають процедури допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки. Такі перевірки здійснюються без обов'язкової участі платника податків, через що платник податків не в змозі висловити свою незгоду із правомірністю призначення щодо нього податкової перевірки до моменту її проведення. Тому питання щодо правомірності призначення та/або проведення невиїзної документальної перевірки має вирішуватись судом незалежно від того, чи відбулася така перевірка на час розгляду справи.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 Кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, для вирішення питання щодо наявності у податкового органу правових підстав для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки відповідно до п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Кодексу необхідно встановити наявність таких обставин як:

надання платнику податків письмового запиту органу державної податкової служби, який підписаний керівником (заступником керівника) останнього та містить перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту;

ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на такий запит протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до 42.2. ст. 42 Кодексу документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, запит від 25.02.2011 № 3618/10/25-523 щодо надання документів на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням не надсилався.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини та наведені норми Податкового кодексу України дають підстави для висновку про те, що відповідач, склавши наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача та, відповідно, здійснюючи таку перевірку, діяв не на підставі, що визначена Податковим кодексом України, порушивши принцип, вставлений ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якого орган державної влади зобов'язаний діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та чинним законодавством.

Разом з тим суд касаційної інстанції зазначає, що фізична чи юридична особа може оскаржити до адміністративного суду будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, шляхом подання адміністративного позову з вимогами, перелік яких міститься у частині четвертій статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання позову у даній справі та вирішення справи судами попередніх інстанцій). Оскільки такий перелік не був вичерпним, особа могла обрати й інші вимоги на захист своїх прав, свобод чи інтересів у сфері публічно - правових відносин, але, враховуючи компетенцію адміністративних судів (ст. 17 Кодексу), а також повноваження суду при вирішенні справи (ст. 162 Кодексу).

Суд касаційної інстанції вважає, що позивач неповно сформулював свої вимоги з огляду на таке.

Зі змісту положень ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що в разі задоволення позову у справі, в якій відповідачем є суб'єкт владних повноважень, суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності (п. 1 ч. 1 ст. 162 Кодексу).

З позовної заяви вбачається, що позивачем фактично у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України оскаржуються дії податкового органу щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Константа М» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.05.2010 по 31.01.2011, утім в прохальній частині позовної заяви викладено вимоги щодо визнання незаконною такої перевірки.

З метою захисту прав та інтересів позивача від порушень органів державної влади, що є завданням адміністративного судочинства, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд касаційної інстанції вважає, що судам попередніх інстанцій необхідно було вжити процесуальних заходів для захисту порушеного права платника податку з врахуванням повноважень суду при вирішенні справи, визначених ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, та визнати протиправними дії з проведення документальної невиїзної перевірки. Натомість, суд визнав незаконною невиїзну документальну перевірку, що не відповідає повноваженням адміністративного суду, визначеним в Кодексі адміністративного судочинства України.

Оскільки у справі немає необхідності досліджувати нові докази та встановлювати обставини, а судові рішення судів попередніх інстанцій є помилковими тільки в частині формулювання позовних вимог, які задоволені,

суд касаційної інстанції вважає за правильне їх змінити, виклавши резолютивну частину постанови суду першої інстанції в редакції, зміст якої буде відповідати повноваженням адміністративного суду.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2011 змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини постанови Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2011 в такій редакції:

«Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Константа М» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.05.2010 по 31.01.2011, за результатами якої складено акт від 10.03.2011 № 605/2305/37092516.».

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун