Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2014 року м. Київ К/800/20329/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

секретар судового засідання - Романишин О.Р.,

за участю представників:

від позивача - не з'явився,

від відповідача-1 - Богдановська Т.В., довіреність №9885/1/2670 від 09.09.2014 року,

від відповідача-2 - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року

у справі №826/9162/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ардіс"

до 1) Київської міжрегіональної митниці Міндоходів,

2) Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення надмірно сплачених

платежів,-

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ардіс" (далі по тексту ТОВ "Ардіс") звернулось до суду з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі по тексту Митниця), Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві (далі по тексту Державна казначейська служба), яким просило скасувати рішення відповідача-1 від 21.05.2013 р. №100270000/2013/410261/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.05.2013 р. №100270000/2013/10288, повернути ТОВ "Ардіс" з відповідного рахунку Митниці через Державну казначейську службу сплачені податок на додану вартість на суму 3563,69 грн. та митний збір на суму 1619,87 грн., а всього 5183,56 грн..

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 липня 2013 року у справі №826/9162/13-а в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року у справі №826/9162/13-а рішення суду першої інстанції скасоване, ухвалено нову постанову. Позов задоволено. Скасовано рішення Митниці від 21.05.2013 року №100270000/2013/410261/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.05.2013 р. №100270000/2013/10288. Зобов'язано Митницю направити до Державної казначейської служби висновок (подання) щодо повернення ТОВ "Ардіс" сплаченого за митною декларацією №100270000/2013/246839 від 21.05.2013 р. податку на додану вартість на суму 3563,69 грн. та митний збір на суму 1619,87грн., а всього 5183,56 грн.

При скасуванні рішення окружного адміністративного суду та ухваленні нового, суд апеляційної інстанції виходив з доведеності позивачем своїх вимог, оскільки Митниця, відмовляючи в митному оформленні товару та коригуючи його митну вартість оскарженим рішенням, діяла з порушенням вимог законодавства. Крім того, суд дійшов висновку, що контроль за поверненням надмірно сплачених платежів здійснюється митними органами, а основною умовою повернення коштів, є обов'язкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету. Належним способом захисту прав позивача щодо повернення надміру сплачених коштів, є зобов'язання Міндоходів направити до Державної казначейської служби висновок (подання) щодо повернення ТОВ "Ардіс" сплаченого за митною декларацією №100270000/2013/246839 від 21.05.2013 р. податку на додану вартість на суму 3563,69 грн. та митний збір на суму 1619,87 грн., а всього 5183,56 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року.

ТОВ "Ардіс" подало до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому наголошувало на відповідність судових рішень обставинам справи та вимогам законодавства України. Позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, судове рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача-1, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Ардіс" (покупцем) та фірмою «HANGZHOU JOY KIE IND AND TRAD. CO. LTD», Китай (продавцем) укладено контракт №2013JK-UA-01 від 17 грудня 2012 року, згідно якого продавець зобов'язався продати, а покупець придбати товари для подальшого їх використання у виробництві продукції.

На виконання умов наведеного вище контакту позивачем, згідно комерційного інвойсу №JK2013-2-2 від 20.03.2013 р., ввезено на митну територію України запчастин до велосипедів: рама жіноча 26 (вікторі) торгової марки «Ардіс» - 750 шт., рама жіноча 24 (вікторі) торгової марки «Ардіс» - 800 шт., вилка передня 24 - 800 шт., ручка керма 110 мм - 3100 шт., комплект кріплення передньої вилки 21.2x27x30мм H=34,5ED - 1550 комплектів, підставка центральна 24 - 800 шт., світловідбивач передній - 1550 шт., світловідбивач задній - 1550 шт., світловідбивач для коліс - 1550 комплектів, кронштейн світловідбивача - 1500 шт., кронштейн світловідбивача - 1600 шт., багажник 24 - 800 шт., щиток з кріпленням 24 - 800 комплектів, щиток з кріпленням 26 - 750 комплектів, обідна стрічка 26 - 1500 шт., обідна стрічка 24 - 1600 шт. - загалом 21000 шт.

Позивачем заявлена митна вартість товару за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у сумі 235 541,97 грн., що підтверджується декларацію митної вартості №100270000/2013/246706.

До митної декларації позивачем додані наступні товаросупровідні документи: зовнішньоекономічний контракт №2013JK-UA-01 від 17 грудня 2012 року; комерційний інвойс Ж2013-2-2 від 20.03.2013 р.; інформацію про вантаж від 18.05.2013 р. імпорт 40 ЕЕ; міжнародну товарно-транспортну накладну 657778 від 18.05.2013 р.; коносамент BILL OF LADING MSCUXH743739; документ що підтверджує вартість перевезення товару - справка №140513-001 від 14.05.2013 р.; інвойс проформа JK2013-2-2 від 04.01.2013 р.; сертифікат походження товару ССРІТ з інвойсом; пакувальний лист JK2013-2-2 від 20.03.2013 р.; сертифікат походження товару форми А з перекладом; платіжне доручення в іноземній валюті №156 від 23.04.2013 р.; інформація про здійснення екологічного контролю 13179; інформаційний лист 147/05 від 20.05.2013 р.; акт про вагу товару СГК-ИМТП від 18.05.2013р.

Митним органом при розгляді документів під час контролю за правильністю визначення митної вартості товарів запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; виписку з бухгалтерської документації.

ТОВ "Ардіс" додаткові документи не були надані.

Митницею прийнято рішення №100270000/2013/410261/2 від 21.05.2013 р. про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного шостого методу визначення митної вартості, та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.05.2013 р. №100270000/2013/10288.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На виконання частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, судами попередніх інстанцій досліджене оскаржене позивачем рішення Митниці, йому надано юридичну оцінку.

Згідно частини 1 статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати).

Відповідно до частин 1, 2 статті 52 Митного кодексу України, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, або скориговану за результатами контролю, здійсненого митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

За нормою частин 1, 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Судами встановлено, що ТОВ "Ардіс" надано Митниці для митного оформлення товару документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.

В процесі розгляду справи митним органом не доведено, що декларантом зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснений їх розрахунок чи надано документи, які містять розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Згідно частини 5 статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару.

Отже, висновок апеляційного суду про порушення відповідачем-1 вимог статті 58 Митного кодексу України та не доведення обмежень для визначення митної вартості товарів за ціною договору, є правомірними.

Разом з тим, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає помилковою правову позицію судів щодо задоволення позовних вимог ТОВ "Ардіс" в частині зобов'язання Митниці направити до Державної казначейської служби висновок (подання) щодо повернення позивачу сплаченого за митною декларацією №100270000/2013/246839 від 21.05.2013 р. податку на додану вартість на суму 3563,69 грн. та митний збір на суму 1619,87грн., а всього 5183,56 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної ним в постанові від 17 грудня 2013 року у справі № 21-439а13, суди, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Таким чином, встановлена судами неправомірність рішення митного органу, прийнятого з порушенням встановленої Митним кодексом України процедури, не є достатньою підставою для підтвердження факту надмірної сплати позивачем митних платежів.

Відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року N618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Вказана заява з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум, який перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. А у разі підтвердження факту надмірно зарахованих до бюджету митних платежів складається Висновок.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не скористався такою процедурою.

Отже, висновок судів про задоволення позову в частині зобов'язання Митниці направити до Державної казначейської служби висновок (подання) щодо повернення позивачу сплаченого за митною декларацією №100270000/2013/246839 від 21.05.2013 р. податку на додану вартість на суму 3563,69 грн. та митний збір на суму 1619,87грн., не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

За таких обставин, судове рішення апеляційної інстанції у вказаній вище частині підлягає скасуванню, а позов в цій частині - залишенню без задоволення.

Відповідно частини 2 статті 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої або апеляційної інстанції або прийняти нову постанову, якими суд касаційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів - задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Київської міжрегіональної митниці Міндоходів направити до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві висновок (подання) щодо повернення товариству з обмеженою відповідальністю "Ардіс" сплаченого за митною декларацією №100270000/2013/246839 від 21.05.2013 р. податку на додану вартість на суму 3563,69 грн. та митного збору на суму 1619,87грн., а всього 5183,56 грн..

В іншійчастині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року - залишити без змін.

Постанова може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: