Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" березня 2015 р.                                м. Київ                                        К/800/2828/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: Маслія В.І.

Суддів: Розваляєвої Т.С., Черпіцькї Л.Т.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на постанову Харківського адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Харківській області до ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про зобов”язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Державна фінансова інспекція в Харківській області, звернулась до суду з позовом до ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд зобов'язати відповідача виконати вимогу № 06-15/774 від 21.01.2013 року, а саме: забезпечити надходження на розрахунковий рахунок відповідача недоотриманих доходів в загальній сумі 20620,03 грн. внаслідок нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов договорів, а саме ХФ ДПУДІПОДГ "Харківдіпрошлях" - 20620,03 грн. або провести за даними бухгалтерського обліку коригування рахунків з вказаним контрагентом; повернути зайво виплачену заробітну плату по філії "П'ятихатське ДЕП" в сумі 1483,65 грн.; провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів (єдиного соціального внеску) та зарахувати в рахунок майбутніх платежів кошти в загальній сумі 558,74 грн., що виникли внаслідок безпідставного їх нарахування на суму зайво проведених витрат з оплати праці; відшкодувати суму зайво списаного пального на роботу транспортних засобів та автомобільних шин в загальній сумі 45427,87 грн., що виникло внаслідок завищення норм витрат палива; забезпечити відшкодування незаконних витрат Службі автомобільних доріг у Харківській області, що допущені ДП "Харківський облавтодор" внаслідок завищення вартості та обсягів виконаних робіт по поточному ремонту та експлуатаційному утриманні автомобільних доріг на загальну суму 15105799,55 грн.

Постановою Харківського адміністративного суду міста Києва від 11.11.2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2014 року, позовні вимоги задоволено: зобов'язано ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" виконати вимогу № 06-15/774 від 21.01.2013 року, а саме: забезпечити надходження на розрахунковий рахунок ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" недоотриманих доходів в загальній сумі 20620 (двадцять тисяч шістсот двадцять) грн. 03 коп. внаслідок нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов договорів, а саме ХФ ДПУДІПОДГ "Харківдіпрошлях" - 20620 (двадцять тисяч шістсот двадцять) грн. 03 коп. або провести за даними бухгалтерського обліку коригування рахунків з вказаним контрагентом; повернути зайво виплачену заробітну плату по філії "П'ятихатське ДЕП" на суму 1483 (одна тисяча чотириста вісімдесят три) грн. 65 коп.; провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів (єдиного соціального внеску) та зарахувати в рахунок майбутніх платежів кошти в загальній сумі 558 (п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 74 коп., що виникли внаслідок безпідставного їх нарахування на суму зайво проведених витрат з оплати праці; відшкодувати суму зайво списаного пального на роботу транспортних засобів та автомобільних шин в загальній сумі 45427 (сорок п'ять тисяч чотириста двадцять сім) грн. 87 коп., що виникло внаслідок завищення норм витрат палива; забезпечити відшкодування незаконних витрат Службі автомобільних доріг у Харківській області, що допущені ДП "Харківський облавтодор" внаслідок завищення вартості та обсягів виконаних робіт по поточному ремонту та експлуатаційному утриманні автомобільних доріг на загальну суму 15105799 (п'ятнадцять мільйонів сто п'ять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 55 коп.

Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" оскаржило їх в касаційному порядку.

У поданій касаційній скарзі ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Державною фінансовою інспекцією в Харківській області проведена ревізія фінансово-господарської діяльності ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" за період з 1 липня 2010 року по 1 півріччя 2012 року.

За результатами проведеної ревізії Державною фінансовою інспекцією в Харківській області складений акт № 06-12/96 від 14 грудня 2012 року.

На підставі висновків вищезазначеного акту ревізії Державною фінансовою інспекцією в Харківській області 21.01.2013 року на адресу ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" направлений лист № 06-15/774 про усунення порушень з фінансової дисципліни, в якому викладені обов'язкові для виконання вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області.

Не погодившись частково з винесеною вимогою позивач оскаржив її в судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року позовні вимоги задоволені частково: визнано недійсними та скасовано у повному обсязі пп.1, 3, 4, 11 вимоги, визнано недійсними та скасовано частково: п.2 вимоги на суму 6283,10 грн.; п.5 вимоги на суму 56312,72 грн.; п.6 вимоги на суму 313737,65 грн.; п.7 вимоги на суму 138065,11 грн.; п.8 вимоги на суму 2487 грн.; п.10 вимоги на суму 7815786 грн.; п.12 вимоги на суму 23271506,18 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 року задоволено частково апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області; постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року скасовано в частині визнання недійсними та скасування п.п.6, 7 вимоги на суму 1807,97 грн., п.10 вимоги на суму 45427,87 грн., п.12 вимоги на суму 14794127,20 грн.; прийнято нову постанову, якою в цій частині позовних вимог відмовлено; в іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.09.2014 року касаційні скарги дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", Державної фінансової інспекції в Харківській області відхилено, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року, змінену постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 року, та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 року залишено без змін.

Ухвалюючи постанову про задоволення позову Державної фінансової інспекції в Харківській області суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, керувався положеннями ст. 72 КАС України, відповідно до якої обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Оскільки правомірність винесеної вимоги від 21.01.2013 року № 06-15/774, встановлена судами, які набрали законної сили, суди прийшли до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 № 499/2011 (Положення) Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями п. 7 ст. 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (Закон № 2939-ХІІ), згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії.

При цьому оскаржувана вимога вказує на виявлені збитки та їхній розмір.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, спонукання підконтрольної установи в судовому порядку до виконання вимоги інспекції є необґрунтованим.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до постанови Верховного Суду України від 20.01.2015 року ухвалу Вищого адміністративного суду України від 18.09.2014 року, якою залишено без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року, змінену постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 року, та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 року скасовано, які були взяті за основу судами при ухваленні рішень про зобов’язання виконати вимогу № 06-15/774 від 21.01.2013 року, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Під час нового касаційного розгляду, постановою Вищого адміністративного суду України від 19.02.2015 року касаційну скаргу ДП “Харківський облавтодор” ВАТ“Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” залишено без задоволення. Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області задоволено: постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ДП “Харківський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” відмовлено.

При прийнятті зазначеної постанови, суд касаційної інстанції керувався наведеною вище позицією Верховного Суду України, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, і правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 222,223,229,230,232,254 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - задовольнити.

Постанову Харківського адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов Державної фінансової інспекції в Харківській області до ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про зобов”язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому 237 – 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: