Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" листопада 2014 р. м. Київ К/800/41862/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області на постанову Білогірського районного суду Хмельницької області від 3.06.2011р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013р. у справі

за позовом ОСОБА_3

до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В :

10.05.2011р. ОСОБА_3 звернувся із позовом до управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області (далі Пенсійний фонд), в якому просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати визнати стаж роботи, що дає право на пільгову пенсію.

Постановою Білогірського районного суду Хмельницької області від 3.06.2011р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013р., позов задоволено. Визнано неправомірними дії Пенсійного фонду в частині відмови ОСОБА_3 в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи в Вершинському лісопункті Верхньотоємського ліспромгоспу Архангельської області, Російської Федерації на посаді столяра з 12.09.1962 по 28.05.1963 та в Ліспромгоспі Козьминського лісництва на посаді лісника з 7.06.1963 по 2.03.1966 та зобов'язано відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача зазначені періоди роботи.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Пенсійний фонд звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та відмовити в задоволенні позову повністю. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення йому пенсії.

Після проведення перевірок, комісією відмовлено ОСОБА_3 у зарахуванні до стажу в пільговому обчисленні періоду роботи в Вершинському лісопункті Верхньотоємського ліспромгоспу з 12.09.1962 по 28.05.1963 та в Ленському ліспромгоспі Козьминського лісництва з 7.06.1963 по 2.03.1966 в районі прирівняному до районів Крайньої Півночі в 1,5 розмірі у зв'язку із відсутністю первинних документів із вказівкою поширення на ОСОБА_3 пільг, що поширюються на осіб, які працювали у місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі.

Як вбачається з записів трудової книжки та довідки №241 від 21.04.2008, ОСОБА_3 з 12.09.1962 по 28.05.1963 працював в Вершинському лісопункті Верхньотоємського ліспромгоспу Архангельської області, Російської Федерації на посаді столяра, а з 7.06.1963 по 2.03.1966 в Ліспромгоспі Козьминського лісництва Архангельської області, Російської Федерації на посаді лісника (а.с. 4, 9).

Відповідно до п. «д» ч.5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960р. "Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" працівникам, переведеним, направленим чи запрошеним на роботу в райони Крайньої Півночі й в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, при умові укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах на термін п'ять років, зараховувати один рік роботи в районах крайньої Півночі і в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік та шість місяців роботи при нарахуванні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком чи по інвалідності.

Відповідно до пункту 5 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", а також Інструкції про порядок надання пільг для осіб, які працюють у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.1967 №520/П-28 (далі Інструкція).

Відповідно до зазначених нормативно-правових актів, період роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях прирівняних до них, з 1.03.1960 зараховується до стажу роботи в полуторному розмірі при умові, якщо працівник мав право на пільги, встановлені ст. 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі». Згідно з Інструкцією пільгове обчислення стажу відповідно до названих указів поширювалось лише на робітників, які уклали письмові трудові договори про роботу на Крайній Півночі і в прирівняних до них місцевостях.

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що позивач не надав Пенсійному фонду доказів укладення ним трудових договорів про роботу в цих районах на термін п'ять років. При цьому, з трудової книжки ОСОБА_3 слідує, що він, пропрацювавши в Вершинському лісопункті Верхньотоємського ліспромгоспу з 12.09.1962р. по 28.05.1963р., а в Ленському ліспромгоспі Козьминського лісництва - з 7.06.1963р. по 2.03.1966р., звільнявся з підприємств за власним бажанням.

За таких обставин Пенсійний фонд дійшов правильного висновку про те, що надані позивачем документи не дозволяють застосовувати до вказаного стажу роботи положення п. «д» ч.5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960р.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 232, 254 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області задовольнити.

Постанову Білогірського районного суду Хмельницької області від 3.06.2011р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013р. скасувати.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз