ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" серпня 2015 р. м. Київ К/800/19622/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою державного підприємства „Берегівське лісове господарство" на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 липня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року у справі № 807/1859/14 за позовом Державної фінансової інспекції в Закарпатській області до державного підприємства „Берегівське лісове господарство" про зобов'язання виконати пункт вимоги, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2014 року Державна фінансова інспекція в Закарпатській області звернулася в суд з позовом до державного підприємства „Берегівське лісове господарство", в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила зобов'язати відповідача виконати пункт 4 в повному обсязі вимоги Держфінінспекції в Закарпатській області від 09.01.2014 р. №07-07-6-14/49 щодо усунення порушень та недоліків виявлених ревізією на загальну суму 66351,27 грн. (шістдесят шість тисяч триста п'ятдесят одну гривню двадцять сім копійок).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав в установлений строк у повному обсязі законну вимогу органу державної фінансової інспекції, чим порушив норми Закону України „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 липня 2014 року, залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року, адміністративний позов задоволений повністю. Зобов'язане державне підприємство „Берегівське лісове господарство" виконати пункт 4 вимоги Державної фінансової інспекції в Закарпатській області від 09.01.2014 р. №07-07-6-14/49 щодо усунення порушень та недоліків виявлених ревізією на загальну суму 66351,27 грн. (шістдесят шість тисяч триста п'ятдесят одну гривню двадцять сім копійок).

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями державне підприємство „Берегівське лісове господарство" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що працівниками Держфінінспекції в Закарпатській област у IV квартал 2013 року проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Берегівське лісове господарство" за період з 01.10.2011 р. по 30.09.2013 р. Встановлені ревізією порушення законодавства з питань використання фінансових ресурсів, викладені в акті ревізії від 19.09.2013 р. №07-810/46.

Так в ході ревізії з питань дотримання вимог умов укладених договорів купівлі-продажу необробленої деревини на аукціонних торгах (ст.15-16 акту ревізії) встановлено, що в порушення умов договорів (п.8.1, п.9.5) за недотримання термінів сплати товару покупцю не нарахована пеня від суми заборгованості (невиконання платежу) за кожен прострочений день, не відображено в обліку та не забезпечено стягнення пені за не виконання контрагентами договірних зобов'язань на загальну суму 9680,72 грн., з якої: відповідно до п.2 Вимоги 5557,53 грн. - сума нарахованої пені за несвоєчасність проведення розрахунків ФОП ОСОБА_1 за відпущену йому лісопродукцію, по якій лісгоспом пропущений строк позовної давності для застосування вимог щодо її стягнення, передбачений ст.258 Цивільного кодексу України.; 4123,19 грн. (із врахуванням часткового усунення порушення) - сума нарахованої пені термін позовної давності щодо стягнення якої не минув, у зв'язку з чим: відобразити в обліку дебіторську заборгованість за не стягнутими штрафами санкціями та стягнути штрафні санкції з контрагентів за не виконання умов договорів, в тому числі, в судовому порядку на загальну суму 9680,72 грн.

Крім цього ревізією встановлено (пункт 3 Вимоги, ст.18-19 акта ревізії), що в порушення ст.175, ст.193 Господарського кодексу України, Положення бухгалтерського обліку 16 „Витрати", ДП „Берегівське ЛГ" покриті витрати ТзОВ „Транспортні лісові інвестиції України" по сплаті до бюджету коштів в сумі 1090,06 грн., за допущені порушення природоохоронного законодавства при розробці лісосік, чим ДП „Берегівське ЛГ" завдана матеріальна шкода на суму 1090,06 грн.

У зв'язку з чим зобов'язано об'єкт контролю, відповідно до п.3 Вимоги (із врахуванням часткового усунення порушення) відобразити в обліку дебіторську заборгованість та стягнути штрафні санкції із ТзОВ „Транспортні лісові інвестиції України" в сумі 1090,06 грн., якими допущене порушення вимог природоохоронного законодавства, в т.ч. у судовому порядку.

Ревізією стану розрахункової дисципліни (п. 4 Вимоги, ст. 34-37 акта ревізії) виявлена прострочена дебіторська заборгованість термін позовної давності за якою минув на суму 68801,27 грн.

Так, ревізією встановлено, що за даними балансового субрахунку рахується заборгованість за відпущену лісопродукцію по розрахунках із ТОВ „Лісоіндустрія" в сумі 30423,80 грн.

Також, за даними вказаного рахунку рахується заборгованість: за відпущені дрова паливні за розрахунками із Косинською сільською радою в загальній сумі 5795,0 грн., яка виникла в квітні 2010 року; за розрахунками із 2 фізичними особами (громадянами) в сумі 770,0 грн.; за розрахунками з Територіальним центром в сумі 957,80 грн., яка виникла у вересні 2010 p.; за розрахунками із ТОВ "Берег-Вуд" та ТОВ "Берег-Тур" в загальній сумі 4137,65 грн., яка виникла у березні 2010 p.; за відпущену лісопродукцію за розрахунками із фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в загальній сумі 12778,42 грн., яка виникла у квітні-липні 2010 р.

Крім того, за даними балансового субрахунку 361 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками" рахується дебіторська заборгованість за оплачені, але не отримані товари за розрахунками Мукачівським військторгом в сумі 10008,0 грн., яка виникла у 2009 році, із фізичними особами-підприємцями ОСОБА_5 в сумі 2250,0 грн. та ОСОБА_6 в сумі 1680,0 грн., яка виникла у січні-червні 2010 року.

Вся інформація щодо сум простроченої дебіторської заборгованості міститься у довідці „Інформація щодо наявності простроченої дебіторської заборгованості по ДП „Берегівське лісове господарство", яка долучена до матеріалів справи. Дана довідка підписана головним державним фінансовим інспектором Держфінінспекції в Закарпатській області з одного боку, та директором, а також головним бухгалтером ДП "Берегівське лісове господарство" з іншого боку.

Держфінінспекцією в Закарпатській області направлена ДП „Берегівське ЛГ" вимога від 09.01.2014 р. №07-07-6-14/49, якою зобов'язане у встановлений термін до 10.02.2014 р. вжити заходи щодо усунення виявлених ревізією порушень та проінформувати про виконання вимог.

Судами встановлено, що у визначений строк відповідачем була виконана лише частина вимог органу державного фінансового контролю, у зв'язку з чим Держфінінспекція в Закарпатській області звернулася в суд з позовом про зобов'язання виконати вимогу в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що законні вимоги органу державного фінансового контролю вказують на порушення підконтрольною установою норм фінансового законодавства, чим завдані збитки Державному бюджету, а тому такі вимоги є обов'язковими до виконання суб'єктами контролю.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну фінансову інспекцію України Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Зазначені норми кореспондуються з пунктом 7 статті 10 Закону України „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Виходячи з наведеного, позивачу надана можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність з вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначене у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом пред'явлення позову про виконання вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

При цьому в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Виходячи з наведеного, у органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем пред'явлена вимога, яка вказує на виявлені збитки, їхній розмір та необхідність їх стягнення.

Оскільки збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення та можливість повернення майна перевіряє суд, який розглядає такий позов.

Даний висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 15 квітня 2014 року №21-40а14, №21-63а14, від 13 травня 2014 року № 21-89а14, який згідно зі статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Аналізуючи вищезазначені норми, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про неможливість стягнення збитків, завданих внаслідок порушення підконтрольною установою норм фінансового законодавства, у примусовому порядку шляхом заявлення позову про зобов'язання виконати пункти вимоги в частині стягнення заподіяних збитків чи відшкодування шкоди, а тому у суду відсутні підстави для задоволення вказаних позовних вимог.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що доводи касаційних скарг дають підстави для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені обставини справи, але при прийнятті рішень порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень, які підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу державного підприємства „Берегівське лісове господарство" задовольнити частково.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 липня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову Державної фінансової інспекції в Закарпатській області до державного підприємства „Берегівське лісове господарство" про зобов'язання виконати пункт вимоги відмовити.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: