Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

П О С Т А Н О В А

"10" вересня 2014 р. м. Київ К/800/23361/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,Смоковича М.І.,Леонтович К.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ПП «БОС» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 15 січня 2013 року і ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2013 року, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2012 року ПП «БОС» звернулось до суду з вказаним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі, у якому просило суд визнати протиправною відмову реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації «Реконструкція кемпінгу на 170 місць по вулиці Пляж Омега № 21 в місті Севастополі. I черга будівництва пусковий комплекс. Сауна.; код ДКБС-1264.9; III категорія складності» та зобов'язати зареєструвати декларацію про готовність об'єкту до експлуатації «Реконструкція кемпінгу на 170 місць по вулиці Пляж Омега № 21 в місті Севастополі. I черга будівництва пусковий комплекс. Сауна.; код ДКБС-1264.9; III категорія складності».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від15 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2013 року, позов задоволено. Визнано протиправною відмову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в місті Севастополі від 11.06.2012 у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція кемпінгу на 170 місць по вулиці Пляж Омега, № 21 в місті Севастополі. I черга будівництва - другий пусковий комплекс. Сауна.; код ДКБС-1264.9; III категорія складності». Зобов'язано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі зареєструвати подану 06.06.2012 ПП «БОС» декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція кемпінгу на 170 місць по вулиці Пляж Омега, № 21 в місті Севастополі. I черга будівництва - другий пусковий комплекс. Сауна.; код ДКБС-1264.9; III категорія складності».

У касаційній скарзі Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та закрити провадження у справі.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що ПП «БОС» здійснені будівельні роботи по реконструкції кемпінгу, який знаходиться за адресою: вулиця Пляж Омега, 21, в місті Севастополі, на земельній ділянці, яка перебуває у підприємства у користуванні за договором оренди земельної ділянки від 07.01.2005 № 70.

21.09.2009 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі позивачу надано дозвіл на виконання будівельних робіт № 457 (терміном дії до 30.06.2010, продовжено до 30.09.2011).

Після закінчення будівництва об'єкта - «Реконструкція кемпінгу на 170 місць по вулиці Пляж Омега, 21, у місті Севастополі. I черга будівництва пусковий комплекс. Сауна.; код ДКБС-1264.9; III категорія складності» 06.06.2012 позивач надав Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі для реєстрації декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, яка листом від 11.06.2012 № СТ 153120096264 повернута позивачу на доопрацювання без проведення реєстрації. Такі дії відповідач мотивував тим, що у пунктах 6,8 декларації відсутні серія і номер кваліфікаційного сертифікату, який обов'язково зазначається з 1 червня 2012 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

Відповідно до статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» № 2806-IV (далі - Закон № 2806-IV) порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними (місцевими) органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання, видача або відмова у видачі яких законами України віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням за погодженням з територіальними (місцевими) органами центральних органів виконавчої влади, що здійснюють регулювання у відповідній сфері, та територіальними органами уповноваженого органу, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Такі порядки мають передбачати, зокрема, вичерпний перелік документів, які суб'єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

У частині 5 статті 4-1 вказаного Закону передбачено, що підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Згідно зі статтею 7 Закону № 2806-IV видача документів дозвільного характеру місцевими дозвільними органами здійснюється в дозвільному центрі державним адміністратором або представником місцевого дозвільного органу за принципом організаційної єдності.

Суб'єкт господарювання або уповноважена ним особа подає державному адміністратору чи представнику відповідного місцевого дозвільного органу, які здійснюють прийом суб'єктів господарювання в дозвільному центрі, заяву, форма якої затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням уповноваженого органу та за погодженням з дозвільними органами.

До заяви додаються документи, необхідні для видачі документа дозвільного характеру, передбачені законодавством, яким регулюються відносини щодо одержання такого документа.

Згідно з частиною 5 статті 7 Закону № 2806-IV забороняється вимагати від заявника для одержання документа дозвільного характеру документи, не передбачені законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) замовник має право виконувати будівельні роботи після: направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Частиною 1 статті 39 Закону № 3038-VI передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 6 статті 39 Закон № 3038-VI інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відмовляють у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, якщо така декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог.

Частиною 7 статті 39 Закон № 3038-VI встановлено, що інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відмовляють у видачі сертифіката з таких підстав: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; невідповідність об'єкта проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил.

Процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 461 прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Пунктом 17 Порядку № 461 встановлено, що реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта. Реєстрацію декларації здійснює Інспекція за місцезнаходженням об'єкта на безоплатній основі.

Згідно з пунктом 18 Порядку № 461 замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 1.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 461 у разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що для введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта замовник (його уповноважена особа) повинен подати (надіслати рекомендованим листом) відповідну декларацію до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, її територіального органу або у дозвільний центр за місцезнаходженням об'єкта. При цьому зазначеними нормативно-правовим актами встановлено вичерпний перелік підстав для повернення декларацій на доопрацювання.

Встановлено, що у пункті 6 декларації про готовність об'єкту до експлуатації «Інформація про осіб, відповідальних за виконання робіт», позивачем зазначено відомості про суб'єкта підприємницької діяльності, що виконував будівельні роботи по об'єкту і осіб, відповідальних за виконання робіт - «прізвище, ім'я, по батькові виконроба».

Процедуру проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, визначено «Порядком проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 554 від 23 травня 2011 року (далі - Порядок № 554).

Згідно з вимогами вказаного Порядку відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, - архітектор, інженер-проектувальник, інженер технічного нагляду та експерт, які здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра за напрямом професійної атестації, мають стаж роботи за фахом не менш як три роки, або не здобули такої освіти, але мають стаж роботи у сфері містобудування не менш як десять років. Професійна атестація проводиться Атестаційною архітектурно-будівельною комісією на підставі кваліфікаційних характеристик професій працівників. На підставі рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката та документа про внесення плати за проведення професійної атестації виконавцю видається відповідний кваліфікаційний сертифікат за формою, затвердженою Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

Таким чином, проходження професійної атестації осіб, відповідальних за виконання робіт, з видачею кваліфікаційного сертифікату, таким виконавцям як виконробам, законодавством не передбачено і не може здійснюватися Атестаційною архітектурно-будівельною комісією.

За таких обставин, заповнюючи пункт 6 декларації про готовність об'єкту до експлуатації, позивач зазначив осіб, для яких законодавством не передбачено отримання відповідного кваліфікаційного сертифікату, а відтак вимога відповідача вказати в графі «серія та номер кваліфікаційного сертифіката» є безпідставною.

У пункті 8 декларації про готовність об'єкту до експлуатації «Інформація про відповідальних осіб генерального проектувальника (проектувальника): головного архітектора (інженера) проекту, особи, що здійснює авторський нагляд (за наявності)» у графі, яка вимагає зазначення інформації про серію та номер кваліфікаційного сертифіката, позивачем зазначено - «посвідчення від 01.11.2007 № 760 Експерт з питань сейсмічного будівництва».

Згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, і Порядку виконання підготовчих робіт і виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, з 1 червня 2012 року в документах, які надаються замовником будівництва до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, обов'язково вказуються серії та номери кваліфікаційного сертифікату відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури.

Частиною першою статті 58 Конституцій України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином, дія закону або іншого нормативно-правового акту поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності.

В пункті декларації про готовність об'єкту до експлуатації вказано, що проектна документація на об'єкт була розроблена і затверджена в 2005 та 2010 роках з відповідними позитивними висновками комплексної державної експертизи № 1494-04-2005 та № 01-01264-04-10 від 05.04.2006 № 1010 та від 09.11.2010 № 3884.

Тобто, проектна документація на об'єкт будівництва «Реконструкція кемпінгу на 170 місць по вулиці Пляж Омега № 21 в місті Севастополі. I черга будівництва пусковий комплекс. Сауна.; код ДКБС-1264.9; III категорія складності» була розроблена і затверджена до прийняття Кабінетом Міністрів України постанов № 461 від 13.04.2011 та № 466 від 13.04.2011.

Таким чином, вимога Інспекції щодо зазначення у декларації про готовність об'єкту до експлуатації не розповсюджується на проектантів відносно проектних робіт, виконаних і затверджених до прийняття вимог щодо підтвердження кваліфікації проектанта.

З урахуванням описаного суди дійшли висновку про те, що відомості, зазначені позивачем у пунктах 6, 8 декларації про готовність об'єкту до експлуатації, наданої до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі 6 червня 2012 року, відповідають вимогам законодавства, а відтак про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково погоджується з таким висновком судів попередніх інстанції з огляду на наступне.

Згідно з вимогами пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» № 461 від 13.04.2011 прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I-III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Таким чином, дії щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації здійснюються Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами, як суб'єктом владних повноважень.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною третьою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

З урахуванням описаного колегія Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку про відсутність підстав для зобов'язання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі зареєструвати декларацію про готовність до експлуатації об'єкту.

Суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили певні норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, судові рішення підлягають скасуванню в частині з ухваленням у ній нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 229, 231 КАС України, суд, -

постановив:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 15 січня 2013 року і ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2013 року - скасувати.

У задоволенні позову в частині позовних вимог ПП «БОС» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі про зобов'язання зареєструвати декларацію про готовність об'єкту до експлуатації «Реконструкція кемпінгу на 170 місць по вулиці Пляж Омега № 21 в місті Севастополі. I черга будівництва пусковий комплекс. Сауна.; код ДКБС-1264.9; III категорія складності» - відмовити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 15 січня 2013 року і ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2013 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: