Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2014 року м. Київ К/9991/32872/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)СуддівМороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом Управління Пенсійного фонду (далі - УПФ) України в м. Ірпені Київської області до Відкритого акціонерного товариства "Ірпіньмаш" про стягнення заборгованості за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Ірпіньмаш" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року

в с т а н о в и л а :

У вересні 2011 року УПФ України в м. Ірпені Київської області у Київському окружному адміністративному суді пред'явило позов до ВАТ "Ірпіньмаш" про стягнення заборгованості.

Просило стягнути з відповідача 42 107,15 грн. заборгованості на відшкодування витрат з виплати пільгових та наукових пенсій.

Постановою Київського окружного адміністративного суду 05 жовтня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року апеляційну скаргу УПФ України в м. Ірпені Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду 05 жовтня 2011 року задоволено частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги позивача задоволено частково.

Стягнуто з ВАТ "Ірпіньмаш" на користь УПФ України в м. Ірпені Київської області заборгованість в сумі 38 482,11 грн.

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції ВАТ "Ірпіньмаш" подало касаційну скаргу, в якій вказало на те, що оскаржуване рішення судом прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить його скасувати та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за 2009 рік за відповідачем утворилася заборгованість в загальній сумі 42107,15 грн., яка виникла внаслідок неперерахування коштів у відшкодування виплачених пільгових та наукових пенсій: відшкодування наукових пенсій за період з березня 2009 року по жовтень 2009 року в сумі 4055,77 грн., відшкодування пільгових пенсій за списком № 1 з березня 2009 року по жовтень 2009 року в сумі 23483,81 грн., відшкодування пільгових пенсій за списком № 2 за період з лютого 2009 року по жовтень 2009 року в сумі 14567,57 грн.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IVв разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку вказаних пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Законом № 1058-IV (з 01 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пунктів "б"-"з" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій відшкодовувати понесені ПФУ після 01 січня 2004 року витрати на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону № 1788-XII.

Отже, висновок апеляційного суду про неправомірність вимог позивача відшкодувати йому витрати в сумі 3 625,04 грн. на виплату та доставку пенсії, призначеної особі до 01 січня 2004 року, є помилковим, а тому, в цій частині постанова суду підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Разом з тим, є вірним висновок апеляційного суду щодо відшкодування відповідачем витрат на виплату та доставку наукових пенсій за період з березня по квітень 2009 року в сумі 34426,34 грн.

Відповідно до абзацу 2 пункту 13 розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність".

Згідно з частиною дев'ятою статті 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії) визначений Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372.

Відповідно до пункту 9 вказаного Порядку різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3-8 цього Порядку.

З огляду на зазначене позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції у частині відмови у позові прийняте з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 221, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Ірпіньмаш" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області до Відкритого акціонерного товариства "Ірпіньмаш" у частині відмови у стягненні коштів скасувати та постановити у цій частині нову постанову.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Ірпіньмаш" на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області 34426,34 грн. витрат, понесених на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1.

В решті рішення суду у даній справі залишити без зміни.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Швед Е.Ю.